Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Публикации
* Журналы, газеты, блоги
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
  Публикації
Дмитро Малаков
Архітектор Городецький
[1]. Юбилейный справочник Императорской академии художеств. 1764-1914. Составил С. Н. Кондаков. - СПб, 1914. - С. 195.Вернуться в текст
[2]. РДІА. Ф. 789, oп. 11, спр. 76, арк. 1 та зв.Вернуться в текст
[3]. РДІА. Ф. 789, oп. 11, спр. 76, арк. 1 та зв.Вернуться в текст
[4]. Див: 225 лет Академии художеств СССР. Каталог выставки. - М., 1985. С. 592-594.Вернуться в текст
[5]. РДІА. - Ф. 789, оп. 11, спр. 76, арк. 60.Вернуться в текст
[6]. Памятная книжка Киевской губернии на 1893 год. - К., 1893. С. 41, 71.Вернуться в текст
[7]. "Киевлянин". - 1890. - 13 ноября. - С. 3.Вернуться в текст
[8]. "Киевлянин". - 1890. - 17 июля. - С. 3.Вернуться в текст
[9]. "Киевлянин". - 1890. - 20 октября. - С. 3.Вернуться в текст
[10]. РДІА. Ф. 789, оп. 11, спр. 76, арк. 46 та зв.Вернуться в текст
[11]. РДІА. - Ф. 789, оп. 11, спр. 76, арк. 52.Вернуться в текст
[12]. РДІА. - Ф. 789, оп. 11, спр. 76, арк. 52.Вернуться в текст
[13]. Там само. - Арк. 59.Вернуться в текст
[14]. Там само. - Арк. 63.Вернуться в текст


САНКТ-ПЕТЕРБУРГ

Отже, вищу фахову освіту В. Городецький здобував у Санкт-Петербурзі, в Імператорській академії мистецтв.

Згідно зі статутом академії 1859 p., туди приймалися особи "не молодші 16 і не старші 20 років". Як виняток, при відмінних природних здібностях, з дозволу президента академії, допускалися деякі відступи у віці1. Певно, такі здібності в Городецького були, оскільки, вступаючи до академії, він мав уже 22 роки.

19 червня 1885 р. Лєшек Городецький надіслав з Жабокрича до канцелярії Імператорської академії мистецтв прошения такого змісту:

"Бажаючи вступити до числа Академістів Архітектурного відділення Імператорської Академії Мистецтв, маю честь уклінно прохати Раду Академії Мистецтв зробити належне розпорядження про допущення мене до встановленого випробування".

Додав відповідні документи в засвідчених копіях: метричне свідоцтво про народження й хрещення, указ Герольдії № 1409 про дворянське звання, свідоцтво про приписку до призовної дільниці, атестат про закінчення шести класів Одеського реального училища св. Павла та свідоцтво про закінчення сьомого додаткового класу того ж училища, а також згадані вище похвальні листи за успіхи в рисуванні. Прохав повідомити, чи прийнято його прошения, для відповіді додав поштову марку2.

С.-Петербург. Академія мистецтв.

Через три дні, 22 червня, додав посвідчення, видане становим приставом "сину землевласника села Жабокрич 2 стану Брацлавського повіту дворянинові Лєшеку Владиславу Городецькому про благонадійність".

Як видно із записів про прошения В. Городецького, він був зарахований до числа академістів 26 серпня 1885 р. по рисуванню, але наступного дня "не витримав перевірочний екзамен з математики"3. Згодом склав цей іспит, про що свідчить архівний запис викладача: "Відповідь вірна".

Академія містилася в старовинній монументальній будівлі, мала відповідне обладнання, зокрема й зібрання архітектурних моделей і креслень, картинну галерею, скульптурний музей, мюнц-кабінет тощо.

Навчаючись в Академії, В. Городецький, як і всі учні, мав можливість користуватися рідкісними виданнями з архітектури із зібрання академічної бібліотеки. Це, зокрема, тритомник у старовинній шкіряній оправі "Курс архітектури" Ф. Блонделя, паризького видання 1675-1683 pp., чотири томи теж в шкіряних оправах і також паризького видання 1737-1753 pp. - "Архітектура гідравлічних споруд" Б. Белідора. Ще одне французьке видання: 17 томів Д. Дідро - "Енциклопедія або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел" (Париж, 1751-1765 pp.). З італійських видань - Л. Б. Альберті "Про архітектуру. Про живопис. Про статую", що побачило світ у Болоньї 1782 р. Звичайно ж, десять книг з архітектури Марка Вітрувія Поліона, перевидані В. Баженов им у Росії 1790-1797 pp.

Обов'язковим матеріалом були програми, задані Академією її вихованцям, видані 1806 р., та "Програма повного курсу теорії зодчества і будівельного мистецтва для учнів (академістів) ІЛМ", видана у Петербурзі 1831 р. О. Оленіним, посібники з перспективи тощо4.

Академія настирливо привчала до академізму в його консервативному застійному вигляді. Величезний вплив на академістів, особливо з числа приїжджих, справляло саме середовище, побут і звичаї столиці імперії загалом. Це починалося вже з самого порогу Академії, від пари єгипетських сфінксів, що ніби чатують той великий будинок на набережній Неви.

Мабуть, уродженцю лагідного теплого Поділля та вчорашньому одеському реалістові Лєшеку Городецькому важко було зникати до холодного, похмурого Петербурга - молодий академіст часто хворів, про що свідчать довідки лікарів у його особистій справі, та брав відпустки переважно в грудні, можливо, й напевно, заради відвідин родинного кола й милої України на Різдво й Новий рік. Так, прохання про відпустку він подана и 5 грудня 1885 p., 14 травня 1886 p., 4 грудня 1886 p., 9 грудня 1889 р. тощо.

У свідоцтві за підписом, печаткою та на бланку архітектора Київського учбового округу військового іиженер-підполковника Миколи Івановича Чекмарьова від 14 вересня 1890 р. заминається, що "Академіст архітектор Лешек Владиславович Городецький" "впродовж двох років - 1889 та 1890 перебував при мені, з дозволу Пана Попечителя Київського учбового округу, на посаді помічника та виконував роботи по спорудженню кам'яного двоповерхового будинку Уманської прогімназії. Роботи як конструктивні, так і з оздоблення фасаду і приміщень, виконані п. Городецьким цілком виразно та із знанням справи, про що й свідчу власноручним підписом". На аркуші стоїть недатована та не підписана позначка: "зачислит. 2 года практ.", тобто зарахувати два роки практики5.

С.-Петербург. Академія мистсцтв. Центральний ризаліт.

Вибір саме Умані, мабуть, був невипадковим: там у цей час стояв 73-й піхотний Кримський Його Імператорського Височества Великого Князя Олександра Михайловича полк, командиром якого був полковник Костянтин Іванович Чекмарьов6, брат М. І. Чекмарьова. А учбовий заклад був потрібен і для дітей тих же офіцерів полку.

Уманська прогімназія була заснована 1883 p., і заняття тривали в найманих приміщеннях. 1889 p., з ініціативи директора прогімназії К. І. Турчаковського, розпочалося спорудження власного будинку. Восени 1890 р. роботи добігли кінця, 26 вересня будинок освятили, і наступного дня заняття почалися в новому двоповерховому будинку, який обійшовся у 55 тис. руб. Але це була ще перша черга - дві третини запроектованого. Простора садиба мала розмір 3750 кв. саж. (1,7 га)7, а будинок виходив фасадом на парадний, так званий Палацовий майдан, майже напроти Царського палацу, як зазначав дописувач8.

С. Лоза називає В. Городецького також автором будинку народного училища в Умані. Як подає ще одна замітка9 в "Киевлянине" за той же 1890 рік, Умань тоді збагатилася не тільки новоспорудженими залізницею та прогімназією, але й жіночим народним училищем. Останнє було зведено поруч з колишнім Базиліанським кляштором, розгромленим 1768 р. повстанцями Івана Гонти. Знищений гайдамаками костьол не стали відновлювати, а у величезному двоповерховому кляшторному будинку, поставленому традиційно "покоєм", згодом розмістився окружний суд.

Напевно, двоповерховий будинок народного училища на пул. Миколаївський, 33 - нинішнє Уманське державне педагогічне училище ім. Т. Г. Шевченка - і було зведено за проектом В. Городецького трохи пізніше, бо у звіті, поданому до Академії мистецтв, ця споруда ще не фігурує.

У жовтні 1890 р. Лєшек звернувся до Ради Академії з проханням такого змісту: "Не маючи можливості продовжувати академії внаслідок розладу здоров'я, що підтверджують медичні свідоцтва, подавані мною впродовж минулого і нинішнього року, маю честь уклінно прохати Раду Імператорської академії мистецтв не відмовити мені у видачі великої срібної медалі за виконаний мною проект "Великокнязівського мисливського будинку", а якщо я такої не гідний, так звання класного художника III ступеня". Ця заява рясніє резолюціями й довідками, з яких видно, що "на піврічному іспиті 26/27 жовтня ц. р. Городецькому призначене звання класного художника III ступеня з архітектури, із зобов'язанням подати практичні роботи". Таке ж рішення по доповіді було затверджено Радою від 22 листопада 1890 р.10.

Атестат В. Городецького про закінчення Академії мистецтв 1890 р.

Втім, 4 листопада 1890 р. президент Імператорської академії мистецтв Великий князь Володимир, ректор архітектури Д. І. Ґрімм, коиференц-секретар граф І. І. Толстой та старший діловод В. Лобойков підписали диплом про присвоєння "колишньому учню" Лєшеку Городецькому звания "классного художника третьей степени с присвоением оному, на основании 293 ст. т. III кн. I уст. о сл. гражд. по опред. правит, (прод. 1863 года), с правом на чин четырнадцатого класса и с предоставлением права производить постройки"11.

В атестаті № 2721, виданому тоді ж "академісту Імператорської Академії Мистецтв з архітектури Лешеку Дезидерію Владиславу Владиславовичу Городецькому про те, що під час перебування в Академії він пройшов Академічний науковий курс", дано оцінки успіхів: з історії мистецтв - "задовільно", з будівельного мистецтва - "добре", з вентиляції та опалення - "добре", з будівельного законоведения - "добре", з технології будівельних матеріалів - "задовільно", з механіки - "добре", з архітектури та ордерів - "добре", з перспективи - "відмінно", з теорії тіней - "добре", з нарисної геометрії - "відмінно", з аналітичної геометрії - "задовільно"12.

Атестат обрамований античними каріатидами, що тримають у руках лаврові віночки та пальмове віття, а головами підтримують класичний антаблемент. На п'єдесталі вміщено погруддя богині Афіни Паллади та символічне зображення Скульптури, Живопису та Архітектури, подані знаряддями праці.

18 грудня 1890 р. В. Городецький надіслав з Жабокрича (поштова станція Торків Подільської губернії) прошения до канцелярії Академії - "Подати на розгляд Ради пп. Професорів мій звіт по спорудженню кам'яного двоповерхового будинку для прогімназії в місті Умані Київської губернії за 1889 та 1890 pp. Звіт складається з 5-ти аркушів креслень та 2-х текстів, а саме: 1) Планів І та II поверхів, 2) робочого плану, 3) розрізу, 4) фасаду, 5) деталі частини актової зали, 6) проекта опалення актової зали того ж будинку (з розрахунками у тексті), 7) розрахунку стійкості кроквяних ферм (з текстом), 8) свідоцтва головного архітектора Київського учбового округу інженера М. І. Чекмарьова"13. Відтак, просив вислати диплом.

Нарешті, 24 лютого 1891 р. В. Городецький повідомив канцелярію Академії, що диплом одержав, а тимчасове посвідчення, видане 1 листопада 1890 р. за № 2686, повертає. 4 березня канцелярія зареєструвала цей лист14.

Так завершилося навчання в Санкт-Петербурзі. Попереду був Київ, де В. Городецькому судилося прожити тридцять років.

К началу страницы
Зміст