Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

ЩАСЛИВИЙ-ЩУСЄВ

ЩАСЛИВИЙ Вільгельм
ЩЕДРИН Аполлон Феодосійович
ЩЕДРИН Феодосій Федорович
ЩИГЕЛЬСЬКИЙ Антон Миколайович
ЩУКІН К. Г.
ЩУКО Володимир Олексійович
ЩУСЄВ Олексій Вікторович
shchukin

ЩАСЛИВИЙ Вільгельм - архітектор. Працював у Відні наприкінці XIX ст. 1894 p. надіслав проект поступової синагоги у Станіславові (збудована в 1895 - 1899 pp. за проектом Г. і М. Шльосів).

ЩЕДРИН Аполлон Феодосійович (1796 - 19.12.1847) - архітектор. З 1809 р. виховувався в Петербурзькій Академії мистецтв і 1818 р. отримав 2-гу золоту медаль за проект ярмарки з відповідними будівлями та здобув атестат 1-го ступеня. 1822 р. отримав звання призначеного в академіки, 1833 р. - професора будівельного мистецтва, 1837 р. - академіка архітектури.
Спроектував будинок Лучича поблизу Одеси (1827 p.).

ЩЕДРИН Феодосій Федорович (1751 - 19.01.1825) - російський скульптор, педагог. Вихованець Петербурзької Академії мистецтв з 1764 p., 1773 p. отримав звання художника і чин XIV класу.
Удосконалювався за кордоном, 1794 р. здобув звання академіка скульптури, 1795 р. - професора. Викладав в Академії мистецтв з 1794 р. і 1803 р. призначений ад'юнкт-професором, 1818 р. - ректором із скульптури.
Крім станкових творів виконав у дусі класицизму і ампіру скульптури для фонтанів Петергофу, барельєф на Казанському собору, статуї на Адміралтействі в Петербурзі тощо.
Розробив скульптурне оздоблення Монумента Слави в Полтаві (1805 - 1811 pp., архіт. М. Амвросимов, Тома де Томон, консультанти Ф. Гордєєв, 1. Мартос).

ЩИГЕЛЬСЬКИЙ Антон Миколайович (1844 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Будівельному училищі з 1861 p., яке закінчив з відзнакою. 1866 р. одержав звання цивільного інженера.
Отримав призначення на посаду архітекторського помічника в Київське будівельне відділення. З 1868 р. служив у Головному товаристві залізниць, 1872 р. здобув звання інженера-архітектора. З 1881 р. працював губернським інженером в Житомирі.

ЩУКІН К. Г. - архітектор. Працював на Придніпрянщині на початку XX ст. Розробляв типові проекти, за якими споруджувались:
Одно-трьокомплектні школи у Верхньодніпровському повіті Катеринославської губернії (1913 - 1914 рр.). Земські школи в Таращанському повіті Київської губернії (1914 p.),
Земські лікарні в Таращанському повіті Київської губернії (1914 p.),

ЩУКО Володимир Олексійович (05.07.1878 - 18.01.1939) - російський архітектор, педагог. В 1896 - 1904 pp. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв і за проект палацу намісника імператора на Далекому Сході здобув звання художника-архітектора. 1911 р. присуджено звання академіка, 1914 р. обраний дійсним членом Академії мистецтв.
Працював в Петербурзі, де збудував низку прибуткових будинків на Петроградській стороні, російські павільйони на міжнародних виставках в Римі й Турині тощо. Роботи виконував переважно у стильових формах неоренесансу і неоампіру, застосовував також прийоми неоросійського стильового напрямку і українського необароко.
Проектував також для України, про що свідчать:
Участь в архітектурному конкурсі на проект Києво-Либидської церкви (1909 p., 3-а премія, співавтор Є. Фелейзен).
Губернська земська управа в Києві на розі вулиць Володимирської № 33 і Ірининської (1913- 1914 рр.),
Залізничний вокзал в Києві (конкурсний проект 1-а премія, 1912 - 1913 pp., 1915 p. затверджено для будівництва),
Особняк П. Ренера в Одесі (проект, 1916 p.).
Дуже активно працював в наступні два десятиріччя в Москві, Ленінграді та інших містах, збудувавши підстанцію Волховської ГЕС, драматичний театр у Ростові-на-Дону, міст через р. Мацесту в Сочі, Державну
Російську бібліотеку, Великий Кам'яний міст і головний павільйон Сільськогосподарської виставки в Москві, проектував славнозвісний Палац Рад тощо. Продовжував цікавитися справами в Україні, виконував проекти вокзалу в Києві, будинку промисловості у Харкові, Дніпровської гідроелектростанції.

ЩУСЄВ Олексій Вікторович (26.09.1873 - 24.05.1949) - російський архітектор, педагог. 1891 р. поступив, а 1897 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, отримавши звання художника-архітектора за проект садиби. Як пенсіонер вдосконалювався за кордоном. З 1910 р. - академік архітектури. Викладав у Рисувальній школі Товариства заохочення мистецтв і Строганівському художньо-промисловому училищі. Переважно використовував форми неоросійського стильового напрямку.
Збудував церкву-пам'ятник на Куліковому полі, готель в Барі, російський павільйон у Венеції, Марфо-Маріїнську обитель і Казанський вокзал в Москві, велику кількість храмових споруд тощо.
Проектував для України і на початку XX cт. виконав:
Проект головного іконостасу в Успенському соборі Києво-Печерської лаври (1901 p.),
Ескізи орнаментального вбрання і розписи стін трапезної (Троїцької) церкви і трапезної палати в Києво-Печерській лаврі (1902 - 1904 p., роботи завершені 1910 p.),
Іконостас і кіоти трапезної (Троїцької) церкви і кіоти трапезної палати в Києво-Печерській лаврі (1910 p.),
Троїцька церква Почаївської лаври (проект 1905 p., збудована в 1906 - 1912 pp.),
Реставрація церкви св. Василя в Овручі (проект 1906 p., здійснена в 1907 - 1911 p., співавтор П. Покришкін, помічники В. Максимов, О. Веснін),
Обитель в Овручі - дзвіниця, проскурниця і келії (1907 - 1911 pp.),
Павільйон на промисловій і художній виставці в Одесі (1910 p.),
Пантелеймонівська церква в Сумах (1911 p.),
Іконостас, внутрішнє оздоблення, дзвони і огорожа Пантелеймонівської церкви в Сумах (1911, 1913 р., ск. В. Кузнецов),
Спаська церква в Наталіївкі (1908 p., 1911 - 1913 pp., помічник О. Рухлядєв, опорядження 1915 р. ск. Матвеев, С. Коненков, С. Івсєєв, мармурні роботи - В. Єлізаров, С. Круглов, Є. Соколов),
Надгробок-хрест у Києво-Печерській лаврі (1900-і роки),
Спроектував селище для дітей-сиріт у маєтку С. Щербатової на Полтавщині (1910 p.),
Ймовірно, надгробок-склеп Терещенка під Києвом (1912 p.),
Скит у маєтку І. Жевахова на Полтавщині (1916 p.).
В наступні три десятиріччя став одним з провідних совєтських зодчих. Серед робіт: генеральні плани "Нової Москви" і сільськогосподарської та кустарно-промислової виставки, мавзолей В. Леніна, Механічний інститут ім. М. Ломоносова, Військово-транспортна академія, готель "Москва", низка житлових будинків, Москворецький міст, станція метро "Комсомольська-кільцева" в Москві, санаторій в Мацесті, інститут Маркса - Енгельса - Леніна - Сталіна в Тбілісі, театр ім. Алішера Навої в Ташкенті, готелі в Баку, Батумі, Кишиневі тощо. Для Києва розробляв проекти обсерваторії і відновлення Хрещатика.

К началу страницы
Оглавление  ШІМЗЕР-ШУХОВ  ЮРГЕНС-ЮРГЕВИЧ