Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

ШІМЗЕР-ШУХОВ

ШІМЗЕР Антон Антонович
ШІМЗЕР Йоан-Баптист Антонович
ШКЛЯРЕВИЧ Олександр Егорович
ШЛЕГЕЛЬ Леопольд
ШЛЕЄН А.
ШЛЕЙФЕР Георгій Павлович
ШЛЕЙФЕР Павло Іванович
ШЛІНГЕР К. Д.
ШЛЬОС Максиміліан
ШМАКОВ А.
ШМЕГЕЛЬСЬКИЙ Л.
ШМІДТ Валер'ян Іванович
ШМІДТ Вільгельм
ШМІДТ Олександр Кирилович
ШНЕЙДЕР І.
ШНЕНДАЛЬ Ю.
ШОЛЬЦ Г. А.
ШОРТИНО Б.
ШОСТАК Андрій І.
ШПАКОВСЬКИЙ Станіслав Іоакимович
ШПЕХТ P.
ШПИГЕЛЬ Альфред Карлович
ШПИЛЕВСЬКИЙ М.
ШПІЛЛЕР Дмитро Олексійович
ШРЕДЕР Іван Павлович
ШРЕДЛЬ E.
ШРЕЙБЕР А.
ШРЕЙБЕР Густав Ф.
ШРЕЙБЕР Петро Павлович
ШРЕТЕР Віктор-Іоганн-Гошліб [Віктор Олександрович]
ШРЕТЕР Г. Н.
ШРЕТЕР Є. Ф.
ШРЬОГЕР Єфраїм
ШТАДЛЕР Ф.
ШТАКЕНШНЕЙДЕР Андрій Іванович
ШТАКЕНШНЕЙДЕР Микола Андрійович
ШТАНДЕЛЬ М. Н.
ШТАТЦ-Мол. Ф.
ШТАУБЕРТ Олександр Егорович
ШТАУБЕРТ Олександр Егорович
фон ШТЕМПЕЛЬ Олександр Карлович
ШТІЛЬБЕРГ
ШТОРХ Георгій Михайлович
ШТРЕЙХЕНБЕРГ
ШТРОМ Іван Васильович
ШТУКЕНБЕРГ Євген Антонович
ШТУНГЕ
ШУБА
ШУВАЛОВ А.
ШУЛЬМАН В.
фон ШУЛЬМАН Ернест Ернестович
ШУЛЬЦ К.
ШУЛЬЦ Кароль
ШУЛЬЦ Ян
ШУМ Симон
ШУМИЦЬКИЙ Микола
ШУМОВ Федір Іванович
ШУСТЕР Франциск Іванович ШУХЕВИЧ Володимир Осипович
ШУХОВ Володимир Григорович

ШІМЗЕР Антон Антонович (16.02.1790 - 05.02.1836) - скульптор. Працював у Львові в першій половині XIX ст., син віденського скульптора А. Шімзера. Професійну освіту отримав у Віденській та Паризькій Академіях мистецтв. 1812 р. переїхав до Львова, де у пластичних формах класицизму і ампіру виконав низку монументально-декоративних праць, зокрема:
Рельєфи "Парис викрадає Єлену" і "Еней рятує батька" на будинку торгово-банківської фірми "Й. Гауснер і В. Віоланд" / пізніше Галицького кредитового товариства землевласників на вул. Гетьманській / тепер пр. Свободи № 1-3 (1809 - 1811, 1821 - 1822 pp.),
Оздоблення фасаду будинку на вул. Вірменській № 21 (поч. XIX ст., співавтор Г. Вітвер),
Оздоблення фасадів багатоквартирного будинку на вул. Краківській № 34 (30-і роки),
Оздоблення фасаду будинку на вул. Шевській № 10 (поч. XIX ст., співавтор Г. Вітвер),
Оздоблення фасаду будинку на вул. Шевській № 12 (поч. XIX ст., співавтор Г. Вітвер),
Скульптури сфінксів в тимпані особняка на вул. Зеленій № 102 (1829 p., співавтор Й. Шімзер),
Пам'ятник губернатору Ф. фон Гауеру в Домініканському соборі (1824 p.).
Виконав низку нам 'ятників на Личаківському кладовищі: Надгробок родини Тренклів (1-а пол. XIX ст.),
Надгробок на могилі губернатора Ф. фон Гауера (після 1822 p.),
Надгробок на могилі родини Дебель-Кронс (1-а пол. XIX ст.),
Надгробок на могилі С. Завронського (1-а пол. XIX ст.),
Надгробок на могилі Софії Зигель-Шартель (1-а пол. XIX ст.),
Надгробок на могилі Іоанни з Ришковських (1-а пол. XIX ст.),
Надгробок на могилі Марії Стжелецької (1-а пол. XIX ст.),
Надгробок /трифігурна композиція на могилі родини Тренклей-Брейєрів-Венклеїв (1-а пол. XIX ст.),
Надгробок /трифігурна композиція на могилі Юліани з Шабінгерів Нефатер (1-а пол. XIX ст.),
Надгробок/фігура генія смерті на могилі Марії-Катерини Шодуар (після 1821 p.),
Саркофаг Йоанни Баггофвунд (1-а пол. XIX ст.),
Саркофаг родини Гаузнерів (1-а пол. XIX ст.).
Виконав пам'ятник родині Маханів на Янівському цвинтарі (20-і роки).

ШІМЗЕР Йоан-Баптист Антонович (30.03.1793 - 11.07.1856) - скульптор. Працював у Львові в першій половині XIX ст., син віденського скульптора А. Шімзера. Освіту отримав у Віденській Академії мистецтв у 1810 - 1818 pp. Переїздить до Львова 1826 р. і, застосовуючи пластичні форми класицизму і ампіру, виконав чимало монументальних праць в Галичині, а саме:
Скульптурне опорядження будинків у Львові, зокрема:
Скульптури сфінксів в тимпані особняка на вул. Зеленій № 102 (1829 p., співавтор А Шімзер),
Статуї і рельєфи на будинку Піллерів на вул. Винниченка № 8 (30-і роки),
Рельєфне опорядження будинку на вул. Краківській № 11 (30-і роки).
Ампірні рельєфи на фасаді житлового будинку на вул. С Баторія / тепер Кн. Романа № 24 (30-і роки),
"Діана" та інші рельєфи на палаці Замойських на вул. Зеленій № 24 (1-а третина XIX ст., реконструкція - В. Шмідт, пізніше Е. Жихович).
Рельєфи на фасаді і в інтер'єрі бібліотеки ім. Баворовських (ЗО - 40-і роки, архіт. І. Хамбрез),

Виконав низку пам 'ятників на Личаківському кладовищі:
Надгробок на могилі М. Бауера (1-а пол. XIX ст.),
Надгробок М. Шока (1-а пол. XIX ст.),
Надгробок Манугевичів (1-а пол. XIX ст.),
Надгробок А. Странської (1-а пол. XIX ст.),
Надгробок Е. Ілського (1-а пол. XIX ст.).
В інших містах було виконано:
Пам'ятник М. Бауеру в Тернополі,
Надгробки у Тернополі,
Надгробки у Станіславові,
Статуя Яна Непомука у Братиславі.

ШКЛЯРЕВИЧ Олександр Егорович (1841 - ?) - архітектор. Професійну освіту здобув у Петербурзькому Будівельному училищі в 1854 - 1860 pp., яке закінчив з відзнакою, званням архітекторського помічника і чином колезького секретаря.
До 1865 р. працював у Чернігівській будівельній і шляховій комісії. Згодом за виконані роботи здобув звання інженера-архітектора.

ШЛЕГЕЛЬ Леопольд - будівничий парків. Працював на Волині наприкінці XVIII ст. Приймав участь у створенні "італійського" парку в Млинові (1785 - 1803 pp., автор Д. Міклер), збудував там оранжерею (1792 - 1794 pp.) й інші споруди.

ШЛЕЄН А. - архітектор. Працював у Львові наприкінці XIX - початку XX ст. у формах модерну, модернізованих готики, бароко та інших стильових напрямків.
Збудував:
Театр "Колізей" на вул. Сонячній / тепер Куліша № 25 (1898 - 1900 pp., співавтор М. Фехтер),
Пасаж Феллерів між вулицями Гетьманською / тепер пр. Свободи № 35 і Михальчука (1902 p., перебудований Ф. Касслером 1909 p.),
Вілла на вул. Глинки № 7 (1905 p.),
Житловий будинок на вул. Руставелі № 34 (1906 p.),
Житловий будинок на вул. Сикстуській / тепер П. Дорошенка № 32 (1908 p.),
Прибутковий будинок на вул. Валовій № 11 (1909 - 1911 pp.).
Приймав участь у забудові вулиці Мартовича (1904 - 1909 pp., разом з архіт. Г. Сальвером, Н. Лущкевичем, А. Голомбом).

ШЛЕЙФЕР Георгій Павлович (04.06.1855 - 27.03.1913) - архітектор, син И Шлейфера. Професійну освіту отримав в Петербурзькому Будівельному училищі й 1882 р. здобув звання цивільного інженера по І розряду.
Працював у Києві наприкінці XIX - початку XX ст., дотримуючись переважно стильових форм неоренесансу, необароко і стилізованих середньовічного зодчества. Обіймав посаду техніка міської управи, в 1884 - 1887 pp. як член міської управи відповідав за будівельні справи. Займався питаннями атезіанського водопостачання, збудував:
Споруди нижньої машинної станції на Набережному шосе № 8 (1896 - 1897 pp.).
Автор низки споруд, серед них:
Житловий будинок на вул. Хрещатик № 44 (1883 p.),
Київська біржа на розі вулиць Хрещатик № 11 й Інститутської (1882 - 1886 pp., не збереглась),
Надбудова житлового будинку Ф. Дузинкевича на вул. Десятинній № 14 (1886 p.),
Особняк лікаря Ф. Дашкевича на вул. Боричів Тік № 22-а (1893 р., не зберігся),
Єврейська синагога (Лазаря Бродського) на розі вулиць Рогнединської № 13 і Малої Васильківської (1897 - 1898 pp.),
Комерційне училище на вул. Бульварно-Кудрявській / тепер Воровського № 24 (1897 - 1900 pp.).
Очолив домобудівне товариство для забудови садиби проф. Ф. Мерінга, де були прокладені вулиці Миколаївська, Ольгіївська, Мерінгівська і Нова. У співавторстві з Е. Брадтманом створив ансамбль забудови
Миколаївської вулиці, ще наприкінці століття збудувавши готель "Континенталь" (1895 - 1897 pp., вул. Миколаївська № 5), театр Соловцова (1896 - 1898 pp.), будинки Кона, Гінзбурга (1900 - 1901 pp., вул.
Миколаївська № 9) та інші монументальні споруди.
Автор будинку Промислового банку на початку Миколаївської вулиці (1898 р., не зберігся).
Плідно працював в перші десятиріччя XX ст., прикладом чого стали:
Власний прибутковий будинок на розі вулиць Інститутської № 13 і Садової № 4 (1909 - 1910 pp.),
Міське початкове училище ім. М. Бунге на розі вулиць Липської № 18 та П. Орлика № 5 (1901 - 1904 p., будував Е. Брадтман).
Як власник значної нерухомості неодноразово обирався до складу міської думи. З 1885 р. керував правлінням Київського кредитового товариства, що стимулювало домобудівництво у місті.

ШЛЕЙФЕР Павло Іванович (08.06.1814 -12.04.1879) - архітектор, художник, педагог. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв в 1836 - 1840 pp., як портретний живописець. 1849 р. отримав звання некласного художника-архітектора.
Працював у Києві в середині XIX ст. Викладав в інституті шляхетних дівчат (1846 - 1849 pp.), з 1852 р. обіймав посаду архітектора Київського учбового округу.
За його проектами, витриманими в дусі неоренесансу і неороманіки, будувались:
2-а чоловіча гімназія на бульварі Шевченка № 18 (1856 p., співавтор О. Беретті),
Лютеранська євангелістська кірха на вул. Лютеранській № 22 (1855 - 1857 pp., співавтор І. Штром).
Приймав участь у перебудові біржі (1875 р. не збереглась).
Серед споруд за приватними замовленнями:
Житловий будинок Л.-К. Фальберга на вул. Безаківській № 14 (1874 - 1875 pp.).
Виконав низку живописних творів переважно портретного жанру.

ШЛІНГЕР К. Д. - будівничий парків. Працював на Чернігівщині в середині XIX ст.
З 1857 р. очолював будівництво величезного дендропарку (204 гектари) в Тростянці зі штучно створеними горами і ставками, нечисленними архітектурними формами.

ШЛЬОС Максиміліан - архітектор. Працював наприкінці XIX - початку XX ст. у Станіславові. 1894 р. виконав проект і разом з братом (Георгієм Шльосом) збудував у неороманських формах поступову синагогу у Станіславові (1895 - 1899 pp.).

ШМАКОВ А. - архітектор. Працював в Одесі. У 60-і роки пропонував спорудити штучний резервуар для збирання дощової води при з'єднанні Дальницької і Безіменної балок і тим самим вирішити проблему водопостачання міста.

ШМЕГЕЛЬСЬКИЙ Л. -землемір. Працював на Київщині й Чернігівщині в середині й другій половині XIX ст. В 20-і й на початку 30-х років обіймав посаду Богуславського повітового землеміра.
Виконав фіксаційний план м. Києва (1830 p., співавтори Л. Станзані, П. Дубровський, І. Богданов).
Разом з В. Беретті і Л. Станзані розробив генеральний план Києва, згідно якому частини міста об'єднувались і намічались нові території для подальшої забудови (1837 р.). За його проектом споруджені будинок школи і синагога у Коропі (1872 p.).

ШМІДТ Валер'ян Іванович (1863 - 05.01.1908) - архітектор, педагог. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв в 1882 - 1890 pp. і отримав звання класного художника 2-го ступеня.
Працював в Одесі, в 1895 - 1904 pp. викладав у Рисувальній школі Товариства красних мистецтв і потім - художньому училищі.
Допомагав О. Бернардацці при спорудженні Нової біржі на вул. Пушкінській № 17 (1894 - 1899 pp.). Використовував стильові форми необароко і неомусульманського напрямку.
Збудував низку особняків і прибуткових будинків, а саме:
Прибутковий будинок Кречмара на вул. Поліцейській / тепер Буніна № 21 (кін. XIX ст.),
Прибутковий будинок Гаєвського на Соборній площі / вул. Садовій № 21 (1897 - 1899 pp., співавтор Л. Чернігів),
Прибутковий будинок Вікторова на Малому провулку № 3 (1899 p.),
Прибутковий будинок з крамницями Распопова на вул. Катерининській № 18 (1899 p.).
Прибутковий будинок на вул. Катерининській № 87 (1900 p.),
Прибутковий будинок 1-го Російського страхового товариства на розі вулиць Преображенській № 11 і Елизаветинської № 23 (1900 p.),
Прибутковий будинок на вул. Коблевській № 42 (поч. XX ст.).
За проектом Ш. перероблено фасад будинку Пудінцева на вул. Карантинній № 4.
Приймав участь у створенні Французького бульвару, де були збудувані:
Дача Рашевського (поч. XX ст.),
Особняк на розі Цегляного провулку у неомусульманському стилі (поч. XX ст.),
Декоративна арка у неомусульманському стилі на Французькому бульварі № 17, що замкнула перспективу вул. Пироговської і стала входом на пляж "Отрада" (поч. XX ст.).
Ймовірно автор особняку Кузнецова на Лідерсовському бульварі (поч. XX ст.).
Виконував проекти для інших населених пунктів краю.
На початку XX ст. за його проектом збудовано жіночу гімназію в Сороках на теренах Бессарабії. Приймав активну участь у роботі І з'їзду російських зодчих 1892 року. З 1893 р. був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.

ШМІДТ Вільгельм - архітектор. Працював у Львові в першій половині і середині XIX ст. спочатку у стильових формах пізнього ампіру, а у подальшому - неоренесансу.
За проектом Ю. Бема будував бібліотеку і музей Оссолінських на вул. Стефаника № З (1831 - 1832 pp., архіт. Я. Зальцманн, Ф. Бауман).
Збудував наступні споруди:
Житловий будинок на вул. Листопадового Чину № 28 (1835 p.),
Будинок військової комендатури на Соборній площі № 6 (1839 - 1840 pp., співавтор Ф. Ондерка), Житловий будинок на вул. Ягелонській № 28 (сер. XIX ст.),
Житловий будинок на розі пл. Соборній № 7 і вул. Пекарської (І пол. XIX ст., в 1913 - 1914 pp. на цьому місці архіт. М. Лужецький і Е. Жихович збудували "Краківський готель"),
Будинок Народного Дому для чоловічої академічної гімназії, бібліотеки і українського театру "Руська бесіда" на вул. Театральній № 22 ( 1851 - 1864 pp., співавтор С. Гавришкевич),
Житловий будинок палацового типу зі скульптурою Фортуни на вул. Пекарській № 13 (1854 p.),
Житловий будинок на вул. Підвальній № З (І пол. XIX ст., перебудований 1888 p. - архіт. Ф. П'єнтковський).
Приймав участь у реконструкції ратуші (вежа споруди 1827 - 1835 pp. Увінчувалась банею, спроектованою Ш.) та її перебудові після пожежі 1848 р.
Будував особняки навколо костелу св. Софії (30 - 40-і роки).
Здійснював реконструкцію палацу Замойських на вул. Зеленій № 24 (1843, 1854 pp., ск. Й. Шімзер, пізніше перебудував Е. Жихович).

ШМІДТ Олександр Кирилович (1783 - ?) - архітектор. Вихованець Петербурзької Академії мистецтв, у якій знаходився з 1788 p., а 1806 р. відзначений 1-ю срібною медаллю і отримав атестат 1-го ступеня зі шпагою. Працював у Херсоні на початку XIX ст. у стильових формах класицизму. Виконав генеральний план міста, де передбачався його перспективний розвиток на регулярних засадах (1824 p.).

ШНЕЙДЕР І. - архітектор. Працював в другій половині XIX ст., наприкінці століття у Севастопольській інженерній дистанції.
Автор первісного проекту Миколаївської церкви-мартирію на Братському кладовищі захисників Севастополя під час Кримської війни (1857 p.).
Капітально перебудував келії Троїцького монастиря у с Тригор'ї неподалік від Житомиру.

ШНЕНДАЛЬ Ю. - архітектор. Працював у Львові на зламі XIX - XX ст. у стильових формах необароко. Серед виконаних споруд:
Житловий будинок на площі Соборній № 2 (кін. XIX ст., 1901 p., співавтор К. Боублік),
Житловий будинок на площі Соборній № 2-а (кін. XIX ст., 1901 p., співавтор К Боублік).

ШОЛЬЦ Г. А. - архітектор. Працював у Сумах на зламі XIX - XX ст., дотримуючись стильових форм необароко і неоросійського напрямку.
Споруджував Троїцьку церкву (1901 - 1905, 1911 - 1914 pp.) та інші будівлі.

ШОРТИНО Б. - італійський скульптор. Очолював англійську академію в Римі. Працював на початку XX ст. у пластичних формах неокласицизму і необароко.
Виконав низку праць для України, зокрема:
Проект пам'ятника Т. Шевченка в Києві (переміг на 4-му конкурсі 1914 p.).

ШОСТАК Андрій І. - військовий інженер. Працював на Півдні України в останніх десятиріччях XVIII ст., дотримувався принципів суворого класицизму.
В 1785 - 1786 pp. споруджував невеликі палаци для подорожі Катерини II в Судаку, на Арабатській стрілці, Геничах, Молочних Водах тощо.
Разом з М. Корсаковим на початку 1787 р. влаштовував тимчасовий табір і будував тріумфальну браму в Перекопі.
1792 р. обстежував землі вздовж Дністра і Чорного моря для спорудження укріплень і створення міст.
Керував будівництвом міста Григоріополя (за проектом Ф. Деволана),
Проектував різноманітні будівлі для забудови південних міст (зокрема склади).
Разом з Ф. Деволаном 1793 р. обстежив гавані і обрав місце для Одеси як головного порту для краю.
На початку XIX ст. жив в Одесі, у якості приватного будівельного підрядчика споруджував виробничі й громадські будівлі, в тому числі:
Великий мол в Одеському порту (10-і роки XIX ст., з участю інж. І. Круга),
Рішельєвський ліцей в кварталі між вулицями Дерібасівською, Катерининською і Ланжеронівською (1819 p., проект Ф. Шаля).

ШПАКОВСЬКИЙ Станіслав Іоакимович (1869 - ?) - архітектор. Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів у 1887 - 1892 pp. і отримав відповідне звання й чин X класу. Працював у Польщі.
Приймав участь в архітектурному конкурсі на проект Миколаївського костелу в Києві (1897 p.), його праця була визнана кращою, але не премійована через помилки в генеральному плані.

ШПЕХТ P. - архітектор. Працював в першій третині XIX ст., застосовуючи стильові форми ампіру. 1830 р. виконав три варіанти проекту тріумфальної арки, яку передбачалося спорудити в Одеси на честь приїзду Миколи І.

ШПИГЕЛЬ Альфред Карлович - архітектор. Професійну освіту здобув у Петербурзькій Академії мистецтв (1873 - 1880 pp.) і за проект міської думи отримав звання класного художника 2-го ступеня.
На зламі XIX - XX ст. працював у Харкові. Дотримувався стильових форм неоренесансу і модернізованих форм ампіру.
Приймав участь в архітектурному конкурсі на проект Харківської міської управи (1881 p.).
Спроектував і збудував наступні об'єкти:
"Клінічне містечко" для медичного факультету на вул. Корсиковській / пізніше проспект Правди № 13 (1880 - 1886 pp.).
Миколаївська лікарня на Московському проспекті № 195 (1893 - 1900 pp., співавтори Г. Шторх, Б. Корнієнко).
Після пожежі перебудував на теперішній Пролетарській площі Старо-Сергіївький торговий ряд (2 поверхи з підвалом і горищем), який почав називатись Великим Миколаївським рядом (1890 p.).
Збудував кілька споруд на початку XX ст., серед них
Північний банк на вул. Сумській № 1 (1908 - 1910 pp., співавтор О. Мунц, будував М. Пискунов, ск. В. Кузнецов)

ШПИЛЕВСЬКИЙ М. - землемір. Працював наприкінці XVIII ст. на Чернігівщині на посаді повітового землеміра. Вживав форми класицизму. Виконав 1-й генеральний план міста Погара, де передбачалося урегулювати забудову в межах фортеці (1782 p.).

ШПІЛЛЕР Дмитро Олексійович (1868 - ?) - архітектор. Після навчання у Київському реальному училищі 1887 р. поступив і 1892 р. закінчив по І розряду Петербурзький Інститут цивільних інженерів, отримавши відповідне звання.
Працював у Харкові наприкінці XIX ст. у формах необароко.
Разом з архіт. Ю. Цауне приймав участь у спорудженні залізничного вокзалу (1896 - 1901 pp., проект С. Загоскіна).

ШРЕДЕР Іван Павлович (1835 - ?) - скульптор. Розпочав з військової кар'єри, з 1857 р. самостійно відвідував класи Петербурзької Академії мистецтв. 1869 р. отримав звання академіка скульптури з умовою витримати потрібні іспити, а 1876 р. був звільнений від іспитів, враховуючи цінність скульптурних праць. Серед його праць в Україні пам'ятники:
В. Корнілову в Севастополі на Малаховому кургані (1895 p., співавтор худ. А. Більдерлінг),
Адміралу П. Нахімову в Севастополі на Катерининській площі (1898 p., співавтор худ. А. Більдерлінг),
Генералу Е. Тотлебену в Севастополі на Історичному бульварі (1909 p., співавтор худ. А. Більдерлінг).
Губернатору Бібікову в Києві на перетині вул. Безаківської і Бібіковського бульвару (1872 p., архіт. І. Монігетті).
Приймав участь у конкурсі на проект пам'ятника Миколі І в Києві (1887 p., 3-а премія).

ШРЕДЛЬ E. - скульптор. Працював в другій половині XIX ст. Виконав у дусі неоренесансу і необароко низку монументально-декоративних робіт, серед них: Барельєфи з алегоріями мистецтв на парадних сходах Політехнічної школи (1873 -1877 pp., архіт. Ю. Захарієвич), Бюсти Г. Пірамовича, О. Копчинського і Ш. Конарського на жіночій школі ім. св. Антонія на вул. Личаківській № 38 (1887 p., архіт. Ю. Яновський).

ШРЕЙБЕР А. - архітектор. Вчився в Петербурзькій Академії мистецтв. Працював на Півдні України в середині XIX ст., вживаючи стильові форми пізнього ампіру.
В Одесі спроектував будинки Потоцького на розі вул. Новорибної і Зовнішнього бульвару та Перельмана в II частині міста (1849 p.).

ШРЕЙБЕР Густав Ф. - архітектор. Прибічник стильових засад неоренесансу і неороманіки. Працював у Ялті наприкінці XIX - початку XX ст.
Разом з архіт. М. Красновим в 1889 - 1893 pp. виконав новий генеральний план міста (співавтори лікарі К. Овсяний, В. Дмитрієв, В. Веймер.
За його проектом збудована дача Дементьєвої в Ялті (1885 p.).
Спроектував учбовий корпус Олександрівської чоловічої гімназії на вул. Ауткінській № 25 (1898 р.)

ШРЕЙБЕР Петро Павлович (1842 - ?) - архітектор. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв з 1860 до 1869 p., 1877 р. за проект вокзалу у парку поблизу столиці здобув звання класного художника 1-го ступеня, 1881 р. - академіка архітектури за виконання програми "Проект богадільні на 60 жінок і 30 чоловіків з школами на 45 хлопчиків і 45 дівчат".
Переміг у конкурсі на проект фасаду міської громадської споруди (управи) в Харкові (1881 p.).

ШРЕТЕР Віктор-Іоганн-Гошліб [Віктор Олександрович] (27.04.1839 - 16.04.1901) - російський архітектор німецького походження. Початкову освіту одержав у лютеранському училищі в Петербурзі та рисувальній школі. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв у К. Тона і А. Штакеншнейдера (1856 р.) і в Берлінській будівельній академії в Німеччині (1858 - 1862 pp.). Після повернення до Петербургу виконував приватні завдання. 1862 р. отримав від Петербурзької Академії мистецтв звання художника і чин XIV класу. З 1864 р. - академік архітектури, викладав в Петербурзькому Будівельному училищі.
З 1882 р. - головний архітектор імператорських театрів. 1892 отримав звання професора архітектури. Відзначався виключною творчою продуктивністю і вдачею. Прийняв участь у 55 конкурсах, у багатьох з яких отримав премії. Збудував десятки прибуткових будинків, особняків у Петербурзі та інших містах; автор театрів у Рибінську, Тифлісі, Іркутську, Нижньому Новгороді, перебудував Петербурзький Марийський театр та багато інших.
Більшість творчих праць виконав у стильових формах необароко, вживав також форми неоготики, неороманіки та інші стилізації.
Виконав чимало робіт для України, де за його проектами споруджені:
Залізничний вокзал в Одесі (1878 - 1882 pp.),
Реформатська церква в Одесі (1892 p.),
Театр в Києві (1897 - 1901 pp., ск. Е. Саля).
Серед праць, виконаних за конкурсними завданнями для українських міст:
Проект Нової біржі в Одесі (1896 p., 2-а премія),
Проект Народного будинку в Харкові (1899 p., 2-а премія).
Один із засновників і найвпливовіших членів Петербурзького товариства архітекторів і редакції журналу "Зодчий".
Багаторазово виступав у періодичній пресі з питань тогочасного будівництва, серед публікацій: Пассажирское здание на Куликовом поле в Одессе // Зодчий. - 1879. - № 12. - С 136 - 138.

ШРЕТЕР Г. Н. - архітектор. Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів. Користувався модернізованими стильовими формами ампіру та інших стилів минулого.
В Одесі збудував прибутковий будинок на вул. Пушкінській № 33 (1910 - 1911 pp., співавтор В. Кабульський)

ШРЕТЕР Є. Ф. - архітектор. Працював на початку XX ст. у Петербурзі, де збудував скетінг-ринг на Марсовому полі (1910 p.). Використовував стильові засоби модернізованих історичних стилів, неомусульманського і неоросійського напрямків і неоампіру.
Виконував проекти для інших містах і реалізовував їх, а саме:
Збудував дачу Вадарської у Ялті на вул. Щорса № 2 (1902 - 1907 pp.).
Прийняв участь в архітектурному конкурсі на проект Києво-Либидської церкви (1909 p., роботу рекомендовано придбати).
За проектом Ш. у Катеринославі на Олександрівському Південно-Російському (Брянському) заводі збудували залізничну естакаду і почали Головну контору (1916 p.);

ШРЬОГЕР Єфраїм (1727 - 1783) - польський архітектор, один з яскравих представників класицизму. Народився у м. Торуні. 1753 р. став королівським будівельним кондуктором., в 1765 - 1768 pp. як стипендіат короля вивчав архітектуру в Італії.
Був придворним архітектором Станіслава-Августа. Автор численних споруд у Варшаві (палаци Теппера і примаса, церква Кармелитів), Познанського собору, церкви у Скерневиці, веж собору в Гнезні і церкви в Тумі.
Залучався до створення палацово-паркових ансамблів в Україні:
Для Стемпковських створений палацовий ансамбль у Лабуні на теренах Хмельниччини (1775 .- 1780 pp.),
Для Ходкевичів було споруджено великий садибний комплекс у Млинові на Рівненщині, що складався з 2-поверхового палацу, флігелів, павільйонів, костелу, церкви та інших споруд, з яких до нашого часу лише збереглись житловий флігель, літня їдальня з кухнею та лазня над ставком (1780 - 1782 pp. /1785 p.).

ШТАДЛЕР Ф. - архітектор. Працював у Львові в середині XIX ст., дотримуючись традицій пізнього ампіру.
Автор перебудови монастирського корпусу для єзуїтського пансіону для шляхетної молоді на вул. Грушевського № 2 (1842 - 1844 pp., з 1848 р. учбовий корпус Львівського університету).

ШТАКЕНШНЕЙДЕР Андрій Іванович (22.02.1802 - 08.08.1865) - російський архітектор. Вихованець Петербурзької Академії мистецтв, освіту отримав в 1815 - 1821 pp. За проект невеликого імператорського палацу 1834 р. здобув звання академіка архітектури, 1844 р. - професора.
Працював в Комітеті будівель і гідравлічних робіт, комісії по спорудженню Ісааківського собору, з 1848 р. - архітектором Імператорського двору. Збудував в Петербурзі Маріінський, Ново-Михайлівський і Миколаївський палаци для царської родини, палац Бєлосільських-Білозерських на розі Невського проспекту і набережної Фонтанки, каплицю на Миколаївському мосту, низку особняків, Павловський вокзал під Петербургом, павільйони в Петергофі, дворянське зібрання в Новгороді, переробляв інтер'єри багатьох імператорських палаців.
Переважно користувався стильовими формами необароко, вживав принципи неоренесансу.
Проектував для України в середині XIX ст.:
Розробив проект і збудував палацовий комплексу в Ореанді (1843 - 1852 pp.), від якого збереглася альтанка-напівротонда.
В 1836 - 1859 pp. спроектував низку споруд для парку "Софіївка" в Умані, з яких збереглись до нашого часу:
Павільйон Флори (1842 - 1844 pp.),
Вхідна брама (1850 - 1852 pp.),
Рожевий павільйон (1850 - 1852 pp.).

ШТАКЕНШНЕЙДЕР Микола Андрійович (1839 - ?) - архітектор. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв в 1859 - 1865 pp. і за проект панського будинку здобув звання класного художника 2-го ступеня.
Застосовував архітектурні форми необароко.
До 1887 р. працював міським архітектором Ялти, після чого повернувся до Петербурга.
Ймовірно, спроектував для Харкова будинок страхового товариства "Жизнь" на вул. Сумській № 19 (кін. XIX ст.).

ШТАНДЕЛЬ М. Н. - архітектор. Працював у Харкові на початку XX ст. у модернізованих формах історичних стилів. Спорудив: Житловий будинок на вул. Потебні № 3 (1907 p., співавтор Ю. Цауне) .

ШТАТЦ-Мол. Ф. - німецький архітектор. Працював у Кельні. За його проектом, виконаному із застосуванням форм неоготики і неороманіки, у Львові споруджений: Костел і монастир босих кармеліток на вул. Крижовій № 70 (1893 - 1895 pp., будував І. Левинський).

ШТАУБЕРТ Олександр Егорович (1780 - 1843) - російський архітектор. В 1788 - 1801 pp. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв і отримав атестат 1-го ступеня, з 1827 р. її почесний вільний общник.
З 1813 р. працював в Інженерному департаменті, крім того займався військовими поселеннями, викладав в Інженерній школі. У Петербурзі збудував Духовну академію, пожежні частини, перебудовував низку царських палаців, споруджував Сенат і Синод, спроектував храми в Гатчині і Шліссельбурзі, чимало будівель в інших містах Російської імперії.
Проектував у стильових формах ампіру також для України.
В 1828 - 1829 pp. розробив серію проектів казенних споруд (присутствених місць, цивільного губернатора, віце-губернатора, в'язниці), які були затверджені як "зразкові" і використовувались в забудові українських міст, зокрема Києва, (тюремний замок).
Спроектував у Києво-Печерській фортеці:
Шпиталь на 300 хворих (1820 p.),
Комендантський будинок (споруджено 1821 p.).
Приймав участь у проектуванні редюіта № 1 в системі Васильківських укріплень Києво-Печерської фортеці та спроектував величезний корпус оборонної казарми на два батальйони (1830 p.).
Автop вежі № 3 (Пpoзоpовської Київської фортеці / тепер вул. Щорса № 34 (1838 - 1839 pp.).
Виконав генеральний план Інституту шляхетних дівчат в Полтаві (1828 - 1832 pp.).
Відкоригував проект З поверховою прядильного корпусу для Катеринославської суконної фабрики (збудований на зламі 20 - 30-х pp.).
Спроектував оборонні казарми для Севастополя (1835 p., з 3-х споруджених збереглась лише одна - на вул. Хрульова № 8)

ШТАУБЕРТ Олександр Егорович (1833 - 23.12.1876) - архітектор. Професійну освіту здобув у Петербурзькому Будівельному училищі в 1847 - 1853 pp., отримавши знання архітекторського помічника і чин XII класу. Згодом був атестований як цивільний інженер.
Був призначений помічником архітектора в Херсонську будівельну і шляхову комісію, потім працював молодшим архітектором Херсонського будівельного відділення.

фон ШТЕМПЕЛЬ Олександр Карлович - інженер. Наприкінці XIX ст. керував будівельним відділом Одеської міської управи. Приймав участь у проектуванні житлових будинків, зокрема:
1894 р. збудував у формах неоренесансу 2-поверховий будинок Циховського на вул. Колонтаївській № 32.

ШТІЛЬБЕРГ - архітектор. Працював у Одесі на початку XIX ст., дотримуючись ампірної спрямованості.
Проектував житлові будинки для незаможних мешканців.

ШТОРХ Георгій Михайлович (1860 - ?) - архітектор. З 1882 до 1889 р. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв і за проект вокзалу поблизу міста при приморських купальнях на Чорному морі отримав звання класного художника 1-го ступеня.
Вживав стильові форми неоренесансу.
Автор Миколаївської лікарні у Харкові на пр. Московському № 195, (1895 - 1900 рр., співавтори А. Шпигель, Б. Корнієнко).

ШТРЕЙХЕНБЕРГ - архітектор. Проектував у дусі пізнього ампіру для України в середині XIX ст. (будував обеліск на честь завоювання 1771 р. Криму російською армією під командуванням В. Долгорукова в Сімферополі (1842 p.).

ШТРОМ Іван Васильович (30.01.1829 - 1887) - архітектор. Професійну освіту отримав у Петербурзькій Академію мистецтв у 1838 - 1842 pp. і здобув звання художника-архітектора, учень В. Беретті.
Понад 10 років працював у Києві, де, вживаючи форми пізнього класицизму, неороманіки і неоросійського стильового напрямку, спроектував низку важливих споруд, зокрема:
Кадетський корпус на Солом'янці / тепер Міністерство оборони на Повітрофлотському проспекті № 6 (1849 - 1857 pp.),
Лютеранська євангелістська кірха на вул. Костельній № 22 (1855 - 1857 pp., співавтор П. Шлейфер),
Міський театр на розі Володимирської і Фундуклеївської вулиць (1854 - 1856 pp., не зберігся),
Пририсутствені місця і пожежне депо на Софіївській площі (1854 - 1857 pp., співавтори М. Іконников і К. Скаржинський).
Проектував реконструкцію житлового будинку Г. Покровського на Контрактовій площі № 8 (1857 р., не реалізований).
Автор первісного проекту Володимирського собору, який затвердили і 1852 р. почали споруджувати. Після цього переїздить до Петербургу, де 1853 р. став академіком архітектури, а пізніше 1867 р. - професором за проект збудованої лікарні в пам'ять 19 лютого 1861 р.
Працюючи в Петербурзі, виконував у формах неоренесансу проекти для українських міст, а саме:
Театр в Житомирі (1854 - 1856 pp.),
Лікарня для божевільних в Полтаві (1882 - 1886 pp.).
Допрацював подібний проект лікарні архіт. Вайтмана для Одеси (1886 р., не був реалізований).

ШТУКЕНБЕРГ Євген Антонович (1859 - ?) - архітектор. Вихованець Петербурзького Будівельного училища, в якому вчився у 1872 - 1880 pp. і отримав звання цивільного інженера з чином X класу. Був призначений міським архітектором Симбірська.
1885 р. відряджений для роботи у міську управу Миколаєва і вже з 1886 р. працював міським архітектором Миколаєва. Під керівництвом Ш. було споруджено водопровід міста, значно поліпшено благоустрій.
За його проектами, витриманими у дусі неоренесансу, необароко, неоросійського і неомусульманського стильових напрямків, збудовані:
Марийська жіноча гімназія на розі вулиць Адміральської, Бульварної і Нікольської (1892р.),
Міська бібліотека (1894 p., пізніше добудована),
Міська управа на Соборній площі (1909 - 1911 pp., не збереглась),
Церква в ім'я ікони Касперовської Божої матері на розі вулиць Херсонської і Садової (1905 - 1906 pp.), Водолікарня Кенісберга на розі вулиць Великої Морської № 27 і Обсерваторної (1912 p., співавтор інж. Й. Рейхенберг).

ШТУНГЕ - будівничий парків. Представник пейзажного стилю у садово-парковому мистецтві. Виконував роботи на Київщині на початку XIX ст.
Разом із Бартецьким і Віттом до 1815 р. працював у парку "Олександрія" в Білій Церкві.

ШУБА - майстер-тесля. Працював на Львівщині на початку XX ст.
Збудував дерев'яну церкву Покрова Богородиці в с Тершаків Городоцького району (1924 р.).

ШУВАЛОВ А. - російський містобудівник. Працював наприкінці XVIII ст.
За дорученням Комітету будови С.-Петербургу і Москви в 1786 - 1787 pp. перебував у Києві, де разом з інж. І. Меллером підготував для затвердження Катериною II генерального плану міста.

ШУЛЬМАН В. - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст., використовуючи стильові прийоми модерну і модернізованої класики. Серед виконаних споруд:
Кам'яниця з горельєфами на вул. Шептицьких № 17 (1910 p.),
Прибутковий будинок на вул. К. Левицького № 11 (1912 p., співавтор Ф. Касслер),
Прибутковий будинок на вул. К. Левицького № 11-а (1912 p., співавтор Ф. Касслер),
Прибутковий будинок на вул. К. Левицького № 15 (1912 p., співавтор Ф. Касслер).

фон ШУЛЬМАН Ернест Ернестович (1831 - ?) - архітектор. Фахову освіту здобув у Петербурзькому Будівельному училищі (1844 - 1853 pp.), отримав звання архітекторського помічника і чин губернського секретаря. Служив у Нижньому Новгороді, 1864 р. здобув звання архітектора.
В 1865 - 1866 pp. працював молодшим архітектором Катеринославського будівельного відділення.
З 1880 р. обіймав посаду Волинського губернського інженера.

ШУЛЬЦ К. - архітектор. Фахову освіту отримав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів. Працював на Слобожанщині на початку XX ст. у модернізованих формах історичних стилів.
У співавторстві з Якобі завершив створення садибного ансамблю в с Шарівка, збудувавши:
Будинок для службовців,
Оранжереї,
Стайні,
Манеж,
Гаражі,
Електростанцію тощо.

ШУЛЬЦ Кароль - архітектор, брат Я. Шульца. Працював у Львові в другій половині XIX ст., дотримуючись стильових форм неоренесансу і небароко.
Багато споруд виконав у співавторстві з братом (див. Я. Шульц).

ШУЛЬЦ Ян - архітектор. Працював у Львові в другій половині XIX і початку XX ст. Використовував форми неоренесансу, необароко, неоготики, одним з перших звернувся до модерну
Виконав низку споруд, серед них:
Військове казино на вул. Фредра № 1 (1885 p., співавтор К. Шульц),
Вілла Г. Домбчанської на вул. Цитадельній / тепер Чайковського № 35 (1888 p.),
Лазня св. Анни з гіпокаустом на садибній ділянці на вул. Академічній / тепер пр. Шевченка № 10 (1888 p., співавтор К. Шульц, ск. П. Гарасимович),
Житловий будинок зі скульптурною групою на розі вулиць Листопадового Чину № 10 і Браєрівської / тепер Б. Лепкого (1891 p.),
Житловий будинок з аптекою "Під золотою зіркою" на вул. Широкій /тепер Коперника № 1(1892 p.),
Житлова кам'яниця на вул. Академічній / тепер пр. Шевченка № 10 (1894 р., ск. П. Гарасимович),
Власний та брата особняк з імітацією форм французького ренесансу на вул. Жовківській / тепер Богдана Хмельницького № 56 (1896 p., співавтор К. Шульц),
Житловий будинок на розі вулиць Руданського № 5 і М. Вороного № 3 (1902 p.),
Житловий будинок з літографією Андрія Андрейчика на вул. Широкій / тепер Коперника № 30 (1906 ~ 1907 pp.),
Прибутковий будинок на вул. Кирила і Мефодія № 29 (1907 p.),
Прибутковий будинок на вул. Кирила і Мефодія № 31 (1907 p.),
Прибутковий будинок на вул. Академічній / тепер пр. Шевченка № 21 (1910 p.),
Прибутковий будинок з кав'ярнею "Roma" на вул. Академічній /тепер пр. Шевченка № 25 (1911 р.). Здійснив реставрацію палацу на пл. Соборній № 10 (1885 p., співавтор К. Шульц).

ШУМ Симон - майстер-тесля. Працював на етнічно українських землях Польщі в середині XX ст. Збудував дерев'яну церкву Образу Нерукотворного Спаса в с. Рогавка Білостоцького воєводства (1858 p.).

ШУМИЦЬКИЙ Микола - архітектор. Працював у різних містах на початку XX ст. у формах українського модерну. Послідовник творчих концепцій В. Кричевського. Серед збудованих творів:
Кредитово-кооперативне товариство у с Косівка Сквирського повіту на Київщині (1914 р.).
Був активним пропагандистом національного зодчества, автор праць: Старинный дом для гостей в имении Г. П. Галагана - селе Лебединцы, Прилукского уезда, Полтавской губ. // Зодчий. - 1915. - № 25; Український архітектурний стиль. - К.: Друк. 2-ої артілі, 1914. - 60 с; Український архітектурний стиль у минулому і сучасному // Ілюстрована Україна. - 1912. - № 3. - С 10 - 11; № 4. - С. 7 - 9; № 6. - С. 9 - 10; № 8. - С. 8 - 9.

ШУМОВ Федір Іванович - архітектор. Професійну освіту отримав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів й одержав відповідне звання. Під час навчання входив у студентський гурток "Громада", де вивчалась українська архітектурна спадщина. Працював у різних містах на початку XX ст.
Прийняв участь в конкурсах проектів на:
Театр в саду Харківського комерційного клубу (1912 р., 2-а премія),
Євангельської лікарні Одесі (1912 p., 2-а премія),
Будинок Кам'янець-Подільського цивільного музею (1913 p., 2-а премія).

ШУСТЕР Франциск Іванович (1832 - ?) - архітектор. Після закінчення Варшавської художньої школи з 1851 р. навчався у Петербурзькій Академії мистецтв, 1852 р. відзначений 2-ою і 1-ою срібними медалями за проекти будинку відомого живописця і торговельного будинку для дамських туалетів. 1855 р. здав випускний екзамен в Петербурзькому Будівельному училищі і отримав звання цивільного інженера і чин губернського секретаря.
Був направлений на роботу спочатку у Псков, потім у Мінськ і Саратов. 1857 р. здобув звання академіка архітектури, 1871 р. - інженера-архітектора.
З 1890 р. зайняв посаду губернського інженера в Харкові. За його проектами, вирішеними в стильових формах необароко і неоросійського напрямку, в місті було виконано наступне:
Перебудова колишнього Олександрівського притулку для дешевої їдальні Харківського благодійного товариства (1890 p.),
Перебудова будинку для музикального училища Російського музикального товариства (1891 p.),
Церква і актовий зал в 3-й харківській чоловічій гімназії (1891 - 1892 pp.),
Споруда училища сліпих на вул. Сумській № 55 (1891 p., співавтор С. Загоскін).
У 1897 - 1900 pp. споруджував Харківську контору Державного банку на Театральній площі (за проектом Р. Голенищева).
Очолював розробку генерального плану міста (1895 - 1897 pp., співавтори Б. Михаловський, Г. Стрижевський, М. Шевцов, А. Кондратовський, М. Брандтнер).
Активно займався громадською діяльністю. Був дійсним членом Російського Технічного товариства, членом Петербурзького товариства архітекторів, Товариства інженерів у Лондоні, директором Харківського тюремного комітету, членом Харківського відділення піклувального товариства про сліпих.

ШУХЕВИЧ Володимир Осипович (15.03.1849 - 05.04.1915) - громадський діяч, мистецтвознавець, архітектор. Працював у Львові наприкінці XIX - початку XX ст.
Приймав участь у проектуванні павільйону українських товариств (1893 p., співавтори Ю. Захарієвич, І. Левинський).

ШУХОВ Володимир Григорович (16.08.1853 -(9202/955^ -російський інженер. 1876 р. закінчив Московське вище технічне училище. Працював в Україні на початку XX ст., за його проектами споруджені:
Водонапірна башта у Миколаєві (1908 p.),
Аджіольський маяк біля Херсона (1911 p.),
Водонапірна башта на 750 куб м у Харкові неподалік від іподрому (1912 p.). 1947 p. перевезена у Полтаву.
Надрукував кілька праць з технічних питань: Стропила. Изыскания рациональных типов прямолинейных ферм и теория арочных ферм. - М., 1897. - 86 с.

К началу страницы
Оглавление  ШАБАЛОВСЬКИЙ-ШІМБРЕЗ  ЩАСЛИВИЙ-ЩУСЄВ