Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

УВАШКОВСЬКИЙ-УЧТА

УВАШКОВСЬКИЙ
УЛЕЙСЬКИЙ С.
УЛИНЕЦЬ Онуфрій
УЛЯМ М.
УМИНСЬКИЙ Юзеф
УНДЕРКА Ф.
УПТОН Джон [Іван Іванович]
УПТОН Самуель [Самуїл Іванович]
УСКАТ Яків Артемович
УСПЕНСЬКИЙ Ю. І.
УЧТА Симеон

УВАШКОВСЬКИЙ - архітектор. Працював на Поділлі на початку XIX ст., додержуючись стильових засад ампіру.

УЛЕЙСЬКИЙ С. - архітектор. Працював у Львові на зламі XIX - XX ст. у стильових формах пізнього модерну, неоготики, неокласицизму.
Серед виконаних споруд:
Житловий будинок на вул. О. Фредра № 1 (1885 - 1912 pp., співавтори К. Рихтман, Я. Шульц),
Житловий будинок на вул. О. Фредра № 7 (кін. XIX ст. - 1911 pp., співавтор К Рихтман),
Житлова кам'яниця на .вул. С. Баторія / тепер Кн. Романа № 34 (1912 p., співавтор Ю. Пйонтковський), Особняк фармацевта С. Стенцеля на вул. Коновальця № 100 (1912 p.),
Житловий будинок, бюро і склад фабрики гіпсу Франца зі скульптурними профілями на вул. Різницькій / тепер І. Наливайка № 18 (1913 p.).

УЛИНЕЦЬ Онуфрій - тесля. Працював в першій третині XIX ст. на Львівщині. Збудував церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці в с Яблунів Турківського району (1838 p., майстер Іван Настасинець).

УЛЯМ М. - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст., очолював власну архітектурно-будівельну фірму.
Споруджував кам'яницю Сегаля на розі пр. Шевченка № 4 і вул. Цитадельній / тепер Чайковського (1905 p., автор Т. Обмінський).
Застосовуючи стильові форми модерну, модернізованого ренесансу виконав значну кількість різноманітних споруд з авторською участю, а саме:
Адміністративна споруда на вул. Цитадельній / тепер Чайковського № 6 (1905 р. співавтори Т. Обмінський, І. Кендзерський),
Готель на вул. Костюшка № 1 (1905 - 1906 pp., співавтор І. Кендзерський),
Клінічний корпус дитячого шпиталю ім. св. Софії на вул. Личаківській № 42 (1907 p.),
Банківська фірма "Уніон" на розі вул. Гетьманської / тепер пр. Свободи № 12 і вул. П. Беринди (1909 p.), Житловий будинок на вул. Єзуїтській / тепер В. Гнатюка № 20 (1911 p.),
Житловий будинок на вул. Єзуїтській / тепер В. Гнатюка № 22 (1911 p.),
Власний будинок на вул. І. Франка № 55 (1911 p.),
Адміністративний дім на вул. Словацького № 14(1911 - 1912 pp.),
Вілла Скібневських на вул. Крижовій /тепер Генерала Чупринки № 94 (1912 p.),
Житловий будинок на вул. Січових Стрільців № 12 (1912 p.),
Кам'яниця Генеральної прокуратури та інспекції армії на вул. Саксаганського № 13 (1913 - 1921 pp.).

УМИНСЬКИЙ Юзеф (1739 - ?) - архітектор-самоук. Працював у Луцьку наприкінці XVIII ст. у формах, перехідних від бароко до класицизму.
Відновлював споруду костелу єзуїтів після пожежі (1781 p.).

УНДЕРКА Ф. - див. ОНДЕРКА Ф.

УПТОН Джон [Іван Іванович] (1785 - 12.1851) - інженер. Родом з Англії, на російській службі з 1826 р. Служив у чині підполковника Корпусу інженерів морської будівельної частини. В архітектурній діяльності дотримувався стильових принципів ампіру.
В Одесі проектував:
Водопровід з річки Буг (1826 - 30 pp.),
Сабанеев міст через Військову балку (1828 p.).
Залучався до вирішення інженерних питань при спорудженні гігантських сходів з Приморського бульвару до моря (кін. 30-х років).
В основному працював в Севастополі, де:
1839 р. склав генеральний план міста,
Керував будівництвом сухих доків,
Споруджував нове адміралтейство, від яких до нашого часу збереглись виробнича споруда і адміралтейський склад на вул. Героїв Севастополя (40-і роки).
Автор складної інженерної системи, що подавала воду з Чорної річки до міста, від котрої збереглись величні аркові акведуки через Ушакову й Аполлонову балки (40-і роки XIX ст.).

УПТОН Самуель [Самуїл Іванович] (1814 - ?) - архітектор. Син Д. Уптона. За "здійснені ним будівлі в південному краї" 1850 р. отримав звання академіка архітектури. З 1838 до 1841 р. працював міським архітектором Севастополя.
Застосовував форми пізнього ампіру і стильового напрямку неогрек. 1838 p. розробив проект Графської пристані (1840, 1844 - 1846 pp.).
Ймовірно, прийняв участь у спорудженні Морської бібліотеки і є автором Башти вітрів (1849 p.).
В подальшому служив архітектором на Кавказьких мінеральних водах.

УСКАТ Яків Артемович (1857 - ?) - архітектор. Народився у Кишиневі, де й отримав освіту в реальному училищі. В 1879 - 1884 pp. вчився у Петербурзькому Будівельному училищі, здобув звання цивільного інженера по І розряду.
Після навчання повернувся на батьківщину і знаходився на службі при Бессарабському митному окрузі.
Потім шість років працював в Одеському земстві та техніком при міській управі. Займався спорудженням мостів і влаштуванням замощення на поштових трактах. Збудував у формах неоренесансу:
Школи і земську лікарню в містечку Козлові поблизу Миколаєва
Здійснив подорож у країни Західної Європи, ознайомився з архітектурним життям Парижа та інших міст. 1889 р. повернувся у Кишинів, де виконав багато різних споруд (1-а чоловіча гімназія, перебудова відділення Державного банку, особняк Сербова, особняк Городецького на вул. Олександрівській тощо).
Був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.

УСПЕНСЬКИЙ Ю. І. - інженер. Працював на початку XX ст. Проектував мости й шляхопроводи Катерининської залізниці, серед них:
Трьохпрольотний балковий шляховий міст біля ст. Насветенич (1903 p.),
Шестипрольотний балковий шляхопровід на ст. Горловка (1904 p.).

УЧТА Симеон - архітектор. Представник пізнього ампіру. Працював у Кам'янці-Подільському в першій половині XIX ст. міським архітектором. Виконав такі праці:
Відремонтував турецький мінарет (1823 p.),
Переробив інтер'єри Кармелітського і Домініканського костелів,
Спорудив господарчі будівлі у комплексі казарм на вул. Шпитальній № 14 (30-і роки).
Перебудував у місті низку споруд, серед них:
Колишній архієрейський будинок (1833 p.),
Порохові склади (1834 p.),
Старий будинок духовної семінарії,
Дзвіницю, неф і купол Францисканського костелу (1835 p.),
Келії Троїцького монастиря і добудував корпус (1837 - 1838 pp.).

К началу страницы
Оглавление  ТОМЧАК-ТУШИНСЬКИЙ  ФАБРИЦІУС-ФУНК