Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

НЄФЄДЬЄВ-НЮХАЛОВ

НЄФЄДЬЄВ Іван Васильович
НИКОНОВ М. М.
НІЄС Альфред
НІКОЛАЄВ Борис Миколайович
НІКОЛАЄВ Володимир Миколайович
НІКОЛАЄВ Іполит Володимирович
НІКОЛЯ Володимир Володимирович
НІМЕТЦ Володимир Іванович
НІЦЕНКО Федір Андрійович
НОБІЛЕ Петро
НОВИЦЬКИЙ Антон Юліанович
НОВОРИТА Я.
фон-НОЛЬДЕ Август Федорович
НОСОВ Сергій Васильович
НЮХАЛОВ Северіян Васильович

НЄФЄДЬЄВ Іван Васильович (1834 - 1888) - архітектор. Фахову освіту здобув у Петербурзькому Будівельному училищі (1846 - 1852 pp.) і випущений зі званням архітекторського помічника і чином XII класу.
Був направлений у Таврійську губернську будівельну і шляхову комісію, де обіймам посади співробітника штучного столу, його начальника (з 1854 р.)" архітектори для виконання робіт (до 1864 p.), таврійського старшого міського архітектора (до 1866 p.).
Потім переїхав у В'ятську, Тульську і Казанську губернії, 1870 р. отримав звання інженера-архітектора.

НИКОНОВ М. М. - архітектор. Працював на зламі XIX - XX ст. у Єпархіальному відомстві. Проектував для України, використовуючи форми неоросійського стильового напрямку і неоренесансу. Автор реконструкції Самсонівської церкви в Полтаві (1895 p.).
Виконав проект пам'ятника на братській могилі російських воїнів, полеглих 1709 р. під Полтавою (1894 p., здійснено М. Бариновим).
Спроектував Богоявленську церкву в с Обознівка на Полтавщині (1898 - 1901 pp.).
Виконав ескіз Афонського Пантелеймонівського подвір'я в Одесі (1893 p., доробив проект і збудував Л. Прокопович).

НІЄС Альфред - архітектор. Працював в Одесі в другій половині XIX ст., в основному займався приватною практикою.
За його проектами, вирішеними у стильових формах неоренесансу і необароко були збудовані:
Клуб товариства ремісників і промисловців "Новий театр" на вул. Єврейській № 55 (1873 р.),
Прибутковий будинок Піткенса на вул. Пушкінській № 8 (1880 p.),
Будинок Лібмана / 3-поверховий з підвалом на розі вулиць Преображенської № 23 і Садової (1888 p., автор Е. Меснер, за участю І. Моргуліса),
Житловий будинок на Грецькій площі (кін. XIX ст., не зберігся).
З 1890 р. був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.

НІКОЛАЄВ Борис Миколайович (1869 - ?) ~ архітектор. Вчився у Московському училищі живопису, скульптури і зодчества, в 1891 - 1896 pp. в Петербурзькій Академії мистецтв і за проект зали для виставки здобув звання художника-архітектора.
Працював наприкінці XIX - початку XX ст., застосовуючи форми неокласицизму і модернізованих історичних стилів.
Розробляв деталі проектів пам'яток Севастопольської оборони.

НІКОЛАЄВ Володимир Миколайович (03.03.1847 - 11.11.1911) - архітектор, педагог. Народився у Царському Селі у міщанській родині. Після навчання у Рисувальній школі Товариства заохочення мистецтв 1864 р. поступив в Петербурзьку Академію мистецтв, де вчився у Р. Бернгарда, Д. Грімма, О. Рєзанова. 1871 р. був відзначений 1-ою срібною медаллю за проект концертної зали, заохочувальною винагородою за розрахунки склепінь і отримав звання класного художника 3-го ступеня. З 1892 р. - академік архітектури.
За пропозицією інж. О. Ф. Термена 1872 р. виконав проект пивоварного заводу і переїхав у Київ для його спорудження. Працював міським архітектором в 1873 - 1887 pp., одночасно і у подальшому в 1875 - 1898 pp. - єпархіальним архітектором, в 1893 - 1899 pp. ~ архітектором Києво-Печерської лаври.
Відзначався надзвичайною творчою активністю і застосуванням найрізноманітніших стильових форм (неоренесанс, необароко, неорококо, неоготика, неороманіка, т. зв. цегляний стиль, неоросійський, неовізантійський і неомусульманський стильові напрямки тощо).
За службовими обов'язками і приватними замовленнями Н. проектував і будував:
Муровані корпуси Олександрівської міської лікарні на вул. Шовковичній № 39 (1873 - 1874 pp., не збереглися),
Перебудова будинку Г. Ейсмана для реального училища на вул. Великій Житомирській № 2 (1873 p.),
Цирк Бергоньє на вул. Фундуклеївській (1875 p., згодом перебудований),
Перебудова колишньої міської думи для Третьої гімназії на Контрактовій площі (1878 p., доопрацювання проектів О. Шіле і В. Прохорова),
Купецьке зібрання з концертною залою на Володимирському узвозі / Олександрівському майдані (1881 - 1882 pp.),
Марийський дитячий притулок / тепер Інститут психології на вул. Паньківській № 2 (1881 - 1889 рр.),
Нічліжний притулок Федора Терещенка / зараз телефонна станція на вул. Нижній Вал № 49 (1881 p.),
Друге жіноче училище духовного відомства на вул. Десятинній № 4-6 (1883 - 1886 pp., перша черга будівництва),
Нічліжний притулок Миколи Терещенка на вул. Басейній № 16 (1884 р., не зберігся),
Корпуси Єврейської лікарні на вул. Багговутівській № 1 (1884 - 1896 pp.),
Флігель колегії Галагана на вул. Фундуклеївській № 9 (1885 p.),
Будинок безкоштовних квартир у садибі Терещенків на вул. Нижній Вал № 49 (1886 p.),
Поліцейська дільниця і пожежна частина Двірцевої частини міста на вул. Олександрівській в Печерську (1887 р., не збереглись), Київська пароплавна пристань (1887 р., не збереглась),
Комплекс лікарні для чорноробів на Кадетському шосе / тепер вул. Косіора № 28/1 (1892 - 1893 pp.), що складався з: Головного корпусу,
Будинку адміністрації,
Кухні,
Дерев'яної каплиці,
Службових будівель;
Амбулаторія Київського благодійного товариства на вул. Великій Васильківській № 104 (1893 р., не збереглась),
Перший дитячий корпус Єврейської лікарні на вул. Багговутівській № 1 (1893 - 1895 pp.),
Кредитове товариство на вул. ІнститутсАсій № 6 (1893 р., не збереглось),
Купецька синагога / зараз "Кінопанорама" у Хрещатому парку (1898 - 1899 pp.),
Олександрівській дитячий притулок з домовою церквою св. Олександра Невського на розі вул. Білоруської і Якира (1899 - 1900 pp.), Комплекс Дегтерьовської богадільні, що включала чотири житлових корпуси, їдальню, церкву, майстерні і дитячий притулок (1900 - 1904 pp.),
Хірургічний корпус лікарні для чорноробів на Кадетському шосе / тепер вул. Косіора № 28/1 (1901 - 1903 pp.).
Розробив проекти п'єдесталів і встановив пам'ятники:
Богдану Хмельницькому на Софіївській площі (1885 - 1888 pp., ск. М. Микешин),
Миколі І напроти університету (1891 - 1896 p., ск. М. Чижов),
М. Глинці перед Музичним училищем / пізніше у Палацовому парку (1904 p.).
Виконав пам'ятний знак на місці смерті генерал-губернатора О. Дрентельна (1889 p.).
Керував спорудженням художньо-історичного музею (1897 - 1900 pp. за проектом П. Бойцова і В. Городецького), нового Міського театру (1899 - 1901 pp. за проектом В. Шретера) та інших будівель.
Виконав багато праць як єпархіальний архітектор, а саме:
Завершував спорудження Володимирського собору (1876 - 1896 pp.),
Реставрував собор св. Софії, Андріївську церкву, Успенський собор, , відновив Воскресенську церкву біля лаври (1884 p.).
У Братському Богоявленському монастирі відремонтував будинок Київської академії, надбудував другий поверх братського корпусу / келій (1879 p.), прибудував два крила до нового академічного корпусу (1884 - 1885 pp.).
В Києво-Печерській лаврі збудував:
Трапезну палату з церквою Антонія та Феодосія (1893 - 1895 pp.),
Водосвятну каплицю (корп. 95, 1896 - 1897 pp.),
Водосвятний ківорій на Дальніх печерах (корп. 96, 1896 - 97 pp.),
Набиральню (корп. 14, 1897 - 98 pp.),
Келії на Ближніх печерах (корп. 43, 1898 - 99 pp.),
Галерею із входом до Дальніх печер (1898 p.),
Келії на Дальніх печерах (корпуси 51 і 53, 90-і роки і 1898 p.),
Готель для простих богомольців (1898 p.).
Для Флорівського монастиря збудував:
Корпус келій № 4 (1895 p.),
Михайлівську церкву 14-ї лікарні (1897 - 1895 pp.),
Двоярусну дзвіницю Михайлівської церкви (1901 p.).
У Свято-Троїцькому монастирі розширив Троїцьку (Чонівську) церкву прибудовою (1892 р.) і збудував перший ярус дзвіниці (проект 1899 р. будівлі висотою понад 100 м, не здійснений).
У Китаївській пустині спорудив житловий корпус / 3 поверхи на господарському подвір'ї (1898 p.).
Н. є автором наступних споруд:
Дзвіниці Свято-Введенського монастиря на розі вулиць Рибальської і Московської (1882 - 1883 pp., відновлюється),
Церкви Вшестя на Сінній площі (реконструйована 1883 - 1884 pp., не збереглась),
Вознесенської церкви на Байковому кладовищі (1884 - 1888 pp.),
Дзвіниці церкви св. Михайла в Олександрівській лікарні (1901 p.),
Благовіщенської церкви на Новій будові,
Церкви Олександра Невського на вул. Олександрівській у Печерську (1888 - 1889 pp., не збереглась),
Лук'янівської каплиці.
За ескізом великого князя Петра Миколайовича спорудив Миколаївський соборний храм у Покровському чоловічому монастирі (1896 - 1906 pp.) і збудував там за власними проектами:
Покровську церкву (1890 p.),
Терапевтичну лікарню (1896 - 1897 pp.),
Келії.
Спроектував церкву у Пущі-Водиці (поч. XX ст., не здійснена).
Н. виконав багато споруд за приватними замовленнями:
Садибний будинок М. Фроммета на Бібіковському бульварі № 36 (1873 - 1874 pp.),
Особняк генерала Ф. Івенсена / 1 поверх на вул. Липській № 4 (1873 p., пізніше М. Закса і надбудований),
Готель Кане на вул. Хрещатик № 40/1 (1873 p.),
2 дерев'яних будинки на вул. Пушкінській № 41 (1873, 1877 pp., перебудовані),
Пивоварний завод Акціонерного товариства на вул. Фрунзе № 41 (1873 p.),
Содовий завод на Подолі (1875 p.),
Садибний будинок І. Толлі (проект) на вул. Толстого № 9 (1875 p.),
Особняк на вул. Терещенківській № 17 (1875 р.),
Готель "Націоналі"" в будинку Мара на розі Хрещатика і Бессарабської площі (1876 p.),
Садибний будинок Р. Штейнгеля на вул. Бульварно-Кудрявській № 27 (1877 р. - почав роботи),
Готель Ф. Чарнецького на вул. Володимирській № 16 (1879 p.),
Будинок і флігель барона В. Ікскюль-Гильденбрандта на вул. Фундуклеївській № 25 (1880 р.),
Добудова житлового будинку Сєтових на розі вул. Володимирської № 42 і Золотоворотського проїзду (1880 - 1881 pp.),
Прибутковий будинок судді І. Мацнєва на вул. Великій Житомирській № 10 (1881 p., пізніше надбудовано 2 поверхи),
Будинок А. Подгаєцького на вул. Васильківській № 5 (1881 - 1882 pp.),
Особняк М. Чаплинської / пізніше Ф. А. Терещенка на вул. Терещенківській № 9 (1877 p., 1882 - 1884 pp., проект А. Гуна),
Особняк Я. Бернера на Бібіковському бульварі № 1 (1886 p.),
Власний особняк на вул. Лютеранській № 10 (1888 p.),
Прибутковий будинок А. Гольденберга на розі вулиць Фундуклеївській № 33/34 і Франка (1888, 1895, 1899 рр.),
Житловий будинок професора А. Антоновича на вул. Володимирській № 43 (1888 p.),
Будинок настоятеля Андріївської церкви на Андріївському узвозі № 21 (1891 p.),
Особняк у тилах Володимирського собору на вул. Франка (1892 p.),
Садибний будинок худ. В. Орловського на вул. Гоголівській № 28 (1892 - 1893 pp.),
Прибутковий будинок Шепинського на вул. Саксаганського № 137/18 (1893 p.),
Житловий будинок К. Сорокіної на розі вулиць Ігорівської № 9/1 і Братської (1893 p.),
Прибутковий будинок А. Бокадурер на вул. Саксаганського № 30 (1893 - 1900 pp.),
Цегельня М. Ріхтера на вул. Фрунзе № 35 (1894 - 1898 pp.),
Будинок Літературно-артистичного товариства на вул. Рогнедінській № 1/13 (1896 p.),
Особняк М. Зайцева на вул. Олександрівській / тепер Грушевського № 20 (1897 p.),
Особняк С Лібермана / добудова і фасад на вул. Банковій № 2 (1898 p.),
Житловий будинок на вул. Львівській № 14 (1898 p.),
2-й казенний винний склад на Деміївці / тепер пр. 40-річчя Жовтня № 6 (1899 p., зберігся частково),
Особняк В. Рубінштейна на розі вулиць Грушевського № 18 і Шовковичної (1899 p.),
Житловий будинок Д. Колядіна на вул. Великій Житомирській № 38 (1899 - 1900 pp.),
Прибутковий будинок і 2 флігелі Л. Кучера на вул. Кузнецькій № 23 (1899 - 1900 pp.),
Будинок і флігель Ф. Альошина на вул. Фундуклеївській № 36 (1899 - 1900 pp.),
Особняк В. Симиренка на вул. Десятинній № 9 (90-і роки),
Житловий будинок на вул. Бульварно-Кудрявській № 5 (кін. XIX ст.),
Житловий будинок на вул. Мерінгівській № 3/1 (кін. XIX ст.),
Житловий будинок Д. Марголіна на вул. Ігорівській № 7 (кін. XIX ст.),
Прибутковий будинок на вул. Малій Васильківській / тепер Еспланадній № 12 (1900 p.),
Прибутковий будинок архіт. М. Іконнікова на вул. Софіївській № 14/13 (1900 p.),
Прибутковий будинок О. Здоревської на вул. Софіївській № 14/13 (1900 p.),
Прибутковий будинок / 4 поверхи і житловий флігель / 3 поверхи в садибі А. Терещенка на вул. Нижній Вал № 37 (1900 p.),
Надбудова верхнього поверху в прибутковому будинку на розі вул. Володимирській № 18 і провулка Рильського (1900 p.).
Особняк С. Лібермана на вул. Інститутській № 8 (кін. XIX - поч. XX ст.),
Флігель нукрозаводчика Є. Штільмана / 3 поверхи на вул. Лютеранській № 12 (1900 - 1901 pp.),
Особняк С. Могилевцева на вул. Пилипа Орлика № 2 (1901 p.),
Особняк барона В. Ікскюль-Гильденбрандта на вул. Шовковичній № 17/2 (1901 р,),
Будинок О. Сидорова на вул. Ярославів Вал № 21/20 (1905 - 06 pp.).
Проектував:
Житловий будинок на вул. Володимирській № 48,
Житловий будинок на вул. Хрещатик № 52.
Працював і за межами Києва - почав споруджувати будинок Полтавського губернського земства.
Приймав участь у громадському житті. Кілька разів обирався до міської думи, був членом її садової і будівельної комісій. 1894 р. очолив архітектурний відділ Київського відділення Російського Технічного товариства. 1895 р. заснував і до 1904 р. очолював Київське літературно-артистичне товариство, був директором Київського відділення Російського музичного товариства, членом кредитного товариства тощо. 1901 р. створив і був директором міського художнього училища, Являвся делегатом 2-го й 3-го з'їздів російських зодчих.
Автор підручника і публікацій у пресі: Корреспонденция из Киева // Зодчий. - 1873, - № 1. - С. 8- 9; Строительное законоведение / Записки, читаемые в Киевском художественном училище. - К, 1911. - 30 с.

НІКОЛАЄВ Іполит Володимирович (11.05.1870 - після 1937) - архітектор, педагог. Син В. Ніколаєва. Вчився у Київському реальному училищі. Професійну освіту отримав в Петербурзькій Академії мистецтв у 1887 - 1893 pp. і за проект готелю в столиці здобув звання класного художника 2-го ступеня.
Повернувся до Києва, де працював архітектором Фундуклеївської жіночої гімназії, викладав у художньому училищі (1901 - 1917 pp.) і N Політехнічному інституті (1904 - 1917 pp.). З травня 1893 р. по 1917 р. обіймав посаду міського архітектора Києва, разом з Е. Брадтманом входив до складу комісії " Про красу міста".
Спочатку використовував форми необароко, неомусульманського, неоросійського і неовізантійського стильових напрямків, неоготику і неороманіку, у подальшому - модерну і модернізованих історичних стилів.
Наприкінці XIX cт. будував:
Покровську церкву на Солом'янці (1893 - 1897 p., добудував 1914 р. К. Сроковський ),
Корпуси Олександрівської лікарні на вул. Шовковичній № 39 (1897 - 1900 pp.).
Єврейський молитовний будинок в садибі А. Терещенка на вул. Ярославській (1897 p., не зберігся),
Спроектував інтер'єр кінотеатру Шанцера на Хрещатику (1898 p.).
В основному займався житловим будівництвом за приватними замовленнями. Спорудив:
Особняк М. Мерінга / М. Собанського на вул. Великій Житомирській № 28 (1893 p.),
Прибутковий будинок М. Комарницької на вул. Великій Житомирській № 4 (1895 p.),
Прибутковий будинок А. Терещенка на вул. Ярославській № 10 (1897 p.),
Прибутковий будинок Терещенків на вул. Ярославській № 21-а (1897 p.),
Прибутковий будинок на вул. Костянтинівській № 22 (1897 p.),
Прибутковий будинок М. Продаєвича на вул. Ярославській № 21-6 (кін. XIX ст.),
Прибутковий будинок Ф. Альошина на вул. Фундуклеївській № 36 (1899 p.),
Прибутковий будинок на вул. Фундуклеївській № 38 (1899 p.),
Прибутковий будинок на вул. Оболонській № 37 (1899 p.),
Прибутковий будинок на вул. Нижній Вал № 37 (1900 p.).
Основний творчий доробок припадає на початок наступного століття, в тому числі були збудовані:
Лук'янівська поліцейська дільниця на вул. Артема № 91 (1902 p.), Лікарня / тепер № 3 (1902 p.),
Міське початкове училище ім. М. Гоголя на вул. Предславинскій № 30-а (1903 - 1904 pp.),
Міське початкове училище ім. В. Жуковського на вул. Лук'янівській № 62 (1903 - 1904 pp.),
Санітарна станція на вул. Некрасівській № 8 (1908 p.),
Міська митниця (1910 - 1911 pp.),
Драматичний театр "Шато-де-Фльор" на Петровській алеї (1911 - 1912 р., не зберігся),
Прибутковий будинок О. Терещенка на вул. Святославській / пізніше Чапаева № 2 / 16 (1902 p.),
Інші житлові будинки.
Розробив архітектурне вирішення пам'ятників:
Олександру II на Європейській плоші біля Купецького зібрання (1911 р., ск. Е. Ксіменес, не зберігся), П. Столипіну на Хрещатику перед будинком Думи (1913 р., ск. Е. Ксіменес, не зберігся).
Надрукував працю: Сборник строительных постановлений для г. Киева на оснований строительного устава. ... - К., 1913. Після революційних подій 1917 р. залишив Україну і переїхав до Данії.

НІКОЛЯ Володимир Володимирович (1852 - ?) - архітектор. Навчався у Петербурзькому Будівельному училищі, яке закінчив 1877 р. зі званням архітекторського помічника і чином XII класу. Згодом одержав звання цивільного інженера.
В основному працював в Петербурзі, де збудував Консерваторію, реконструював Маріїнський театр, кілька палаців царської родини і вельможної знаті. Застосовував форми необароко, неоготики і неомусульманського зодчества.
1882 р. був відряджений в Крим для виконання проектів і будівельних робіт у царському маєтку "Лівадія".

НІМЕТЦ Володимир Іванович - архітектор. 1849 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище по І розряду і отримав звання архітекторського помічника.
Після навчання працював архітектором у Віденській будівельній і шляховій комісії. В 1861 - 1867 pp. мешкав в Одесі, де обіймав посаду начальника мистецького столу, приймав участь у житловій забудові міста.
Спроектував і спорудив:
Житловий будинок у стильових формах неоренесансу на вул. Садовій № 6 (1862 p.).
Був одним із засновників Одеського товариства красних мистецтв (1865 p.).

НІЦЕНКО Федір Андрійович (1832 - ?) - архітектор. Навчався в Петербурзькому Будівельному училищі в 1847 - 1854 pp., здобув звання архітекторського помічника і чин губернського секретаря.
Був направлений на службу в Харківську губернську будівельну і шляхову комісію. У проектуванні користувався стильовими формами неоренесансу і неоготики.
1881 p. виконав проект будинку міської думи (не реалізований).
Приймав участь у житловій забудові міста; займався приватною практикою.

НОБІЛЕ Петро - австрійський архітектор. Представник ампіру. Директор Віденської Академії шляхетних мистецтв, зодчий при імператорському дворі. Приймав участь у забудові міст Галичині.
Для Львова виконав проекти:
Бібліотеки і музею Оссолінських (1817 - 1819 pp., перероблений Ю. Бемом),
Перебудови губернаторського палацу (1840 p.).

НОВИЦЬКИЙ Антон Юліанович (1839 ~ ?) - архітектор. Народився в Житомирі, де вчився в гімназії. 1852 р. поступив і 1859 р. з відзнакою закінчив Петербурзьке Будівельне училище. 1861 р. здобув звання інженера-архітектора.
Працював на різних посадах у Петербурзі. Як авторитетний фахівець залучався до участі в різних комісіях і здійсненні експертиз.
Неодноразово виїжджав до міст України для: вирішення складностей при спорудженні шосе Житомир - Бердичів (1881 p.), ревізії будівельних справ у Південно-Західному краї (1882 p.), розслідувань щодо пошкоджень споруди харківської митниці (188.1 p.), для огляду будівель в Житомирі (1886 p.), щодо придбання споруд для квартир губернаторів у Харкові й Катеринославі (1887 p.), виконання проекту відносно управління чорноморським митним округом в Одесі (1887 р.), для огляду оздоблення храму в Херсонесі (1890 р.) тощо.

НОВОРИТА Я. - архітектор. Працював на початку XX ст. у Львові, де, вживаючи різні модернові засоби, форми неоампіру і неокласицизму, виконав наступні споруди:
Житлова будівля на вул. Мурарській / тепер Академіка С Єфремова № 30 (1911 p.),
Житловий будинок на вул. Генерала Тарнавського № 54 (1913 p.),
Вілла на вул. П. Карманського № 8 (1923 p.),
Вілла на вул. І. Франка № 151 (1922 p.).
Вілла на вул. І. Франка № 153 (1922 p.).
Особняк на розі вулиць Болотної / тепер Залізняка і Коновальця № 78 (1925 p.).

фон-НОЛЬДЕ Август Федорович (1831 -15.11.1886) - архітектор. Фахову освіту здобув у 1845 - 1853 pp. в Петербурзькому Будівельному училищі й отримав звання архітекторського помічника по І розряду. Переважно займався залізничним будівництвом.
В 1857 - 1863 pp. обіймав посаду виконавця робіт в Полтавській губернській будівельній і шляховій комісії. 1864 р. одержав звання інженера-архітектора.

НОСОВ Сергій Васильович (25.09.1861- ?) - архітектор. В 1882 - 1887 pp. навчався в Петербурзькому Будівельному училищі і одержав звання цивільного інженера і чин X класу.
Отримав призначення і два роки після чого служив при будівництві залізничної ділянки Ромни - Кременчук. З 1889 р. працював архітектором Полтавського губернського земства, використовуючи форми неоренесансу, необароко, неоросійського і неовізантійського стильових напрямків, модерну..
За проектами Н. в 1889 - 1892 рр. споруджені:
Стайні для державного кінного заводу в Полтаві,
Професійне училище пам'яті М. Гоголя у Миргороді,
Водяний турбінний млин і сукновальня з поршневими колесами у Миргороді,
Комплекс сільськогосподарського училища (9 службових і 7 житлових будинків) у Лубнах,
Жіноча гімназія у Лубнах (1908 p.),
Лікарняні павільйони у Лубнах,
Мурована церква з каплицею у Лубенському Спасо-Преображенському монастирі,
Дерев'яна церква і дзвіниця в с. Спуколовка Лубенського повіту,
Панський будинок О. Милорадовича у маєтку в Хорольському повіті,
Лікарняні корпуси у Золотоноші,
Дерев'яна церква і дзвіниця в с. Загребелля Лохвицького повіту,
Міст шпренгельної системи через р. Сулу поблизу Лохвиці.
В наступні роки були споруджені:
Російський земельний банк в Полтаві (1906 - 1909 pp., співавтор О. Кобелєв),
Будинок музею Полтавської битви (1909 p.),
Собор Різдва Богородиці в с. Козельщина (1900 - 1906 pp.), Миколаївська церква в с. Пустовойтівці на Сумщині (1900 - 1906 pp.).

НЮХАЛОВ Северіян Васильович (1844 - ?) - архітектор. Фахову освіту здобув у Петербурзькому Будівельному училищі в 1860 - 1865 pp., отримав звання архітекторського помічника і чин X класу. Працював у Новгороді, при будівництві залізниць, в Єнісейській і Олонецькій губерніях.
З 1891 р. обіймав посаду Подільського губернського інженера.

К началу страницы
Оглавление  НАБАТОВ-НЄМКІН  ОБЕР-ОУЗЬКИЙ