Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

НАБАТОВ-НЄМКІН

НАБАТОВ Андрій Андрійович
НАГІРНИЙ Василь Степанович
НАГІРНИЙ Євген Васильович
НАДОЛЕЦЬ Костянтин Іванович
НАЗАРКЕВИЧ М.
НАКОНЕЧНИЙ
НАЛЬБОРЧИК Ян
НАСЕТКІН Микола Петрович
НАСТАСИНЕЦЬ Іван
НАТАЛІ Ф. О.
НЕБЕЛЬ Ф. Ф.
НЕБОЛЬСІН Василь Федорович
НЕВАНЕЦЬ Д.
НЕВШСЬКИЙ Костянтин
НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ А. Г.
НЕЄЛОВ П. І.
НЕЄЛОВ Петро Васильович
НЕЙМАН Йосиф Фрідріхович
НЕСВИЦЬКИЙ Олександр
НЕСТАРОВСЬКИЙ Антон
НЕСТУРХ [НЕШТУРХА] Федір Павлович
НЄМКІН Володимир Христианович

НАБАТОВ Андрій Андрійович (1860 - ?) - архітектор. Після закінчення 1-го петергофського реального училища 1879 р. поступив, а 1885 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище і отримав звання цивільного інженера і чин X класу.
Працював у Головному інтендантському управлінні Військового міністерства, виконував проект храму Литовського полу у Варшаві. Використовуючи форми неоросійського стильового напрямку, неоренесансу і неоготики, збудував кілька дач під Петербургом.
Прийняв участь в архітектурному конкурсі на проект споруди Англійського клубу в Катеринославі (1890 p., співавтор В. Косяков).

НАГІРНИЙ Василь Степанович (11.01.1848 - 25.02.1921) - архітектор. Народився на Львівщині. Навчався у Львівській технічній академії (1870 - 1871 pp.) і Федеральній політехнічній школі у Цюріху (1871 - 1875 pp.). Працював у Швейцарії, а з 1882 р. у Львові.
Відзначався надзвичайною творчою працездатністю (спроектував і збудував лише культових споруд понад 200). Застосовував форми неовізантійського і неоросійського стильових напрямків, неоренесансу і неороманіки. В проектах дерев'яних храмів вживав прийоми народного зодчества.
За проектами Н. збудовані муровані храми в селах:
1885 р. - Острів (Львівщина),
1886 p. - Чернева (Львівщина),
1888 p. - Вороблик (Польща), Гусаків (Львівщина),
1889 р. - Новий Яричів (Львівщина),
1890 р. - Жидачів, Річичани (Львівщина),
1891 р. - Одесько (Львівщина),
1892 р. - Сколе (Львівщина),
1893 р. - Великі Мости, Дашава, Лука (Львівщина), Завалів (Тернопільщина),
1894 р. - Лази (Польща), Любша (Львівщина),
1895 р. - Держів, Добросин, Підгайчики, Сасів (Львівщина), Курилівка, Новосіліці (Польща),
1896 р. - Ванівка, Ришкова Воля (Польща),
1897 р. - Банюнин, Великі Грибовичи (Львівщина),
1898 р. - Дегова (Івано-Франківщина), Дмитре, Заріччя (Львівщина), Клебанівка, Настасів (Тернопільщина), Лютовиськи (Польща)
1899 р. - Голе, Судова Вишня (Львівщина), Нароль (Польща),
1900 р. - Білий Камінь, Дібрівка (Львівщина), Копичинці, Присівці (Тернопільщина), Тирява Волоська (Польща).
1901 р. - Гнилиці (Тернопільщина), Славське, Стенятин, Східниця (Львівщина),
1902 р. - Бобятин, Дубровиця, Повітно, Яворів (Львівщина), Лисичинці, Токи (Тернопільщина), Теплиці (Польща),
1903 р. - Лучинці (Івано-Франківщина), Малнів, Миколаїв (Львівщина), Ромашівка (Тернопільщина),
1904 р. - Біле, Вацевичи, Конюхів, Себечів, Сокаль (1904 - 1909 pp.), Тухля (Львівщина), Пробіжна (Тернопільщина), Руське Село (Польща),
1905 р. - Бахорець, Гочів / Гічва (Польща), Бишів, Жолдець, Корничі, Кунинська Воля, Лешнів, Орховичі (Львівщина),
1906 р. - Берездівці, Бібрка, Борятин, Воля Велика, Миклашів, Прогноїв, Честині (Львівщина), Вересневе / Босири (Тернопільщина), Дубровиця (Польща),
1907 р. - Вербяни, Підгородище (Львівщина), Калинівка (Івано-Франківщина), Пізнанка, Хлопівка (Тернопільщина),
1908 р. - Брідки, Солова, Утішків (Львівщина), Люблинець Новий (Польща),
1909 р. - Коростовичи, Прутівка / Карлів (Івано-Франківщина), Манаїв, Полутори (Тернопільщина), Нагачів, Полюхів, Стоянів, Тетильківці (Львівщина), Середнє Село, Шляхтова (Польща),
1910 р. - Брошнів (Івано-Франківщина), Верхрата, Коровники, Радимно (Польща), Женів, Комарно, Конюшки, Куровичі / Альфредівка, Лозина, Маличиці, Новий Витків, Нові Стрілища, Оплицьке, Ставчани -
1910 - 28 pp., Сторонна, Судова Вишня, Сулятичі, Улично (Львівщина), Осташівка (Тернопільщина),
1911 р. - Надітичі (Львівщина), Чесники (Івано-Франківщина), Новий Санч (Польща),
1912 р. - Опарівка (Польща), Смільне, Суховоля (Львівщина), Тростянці (Тернопільщина),
1913 р. - Калуш (Івано-Франківщина),
1914 р. - Красна (Польща), Під'ярків (Львівщина),
1918 р. - Хишевичі (Львівщина),
1927 р. - Кудобиці (Тернопільщина),
1920-і роки - Ганівка (Івано-Франківщина),
1930-і роки - Товсте (Тернопольщина).
Він виступав і як реставратор, відновивши муровані церкви у 1890 р. в селі Туринка, 1893 р. в селах Угнів і Щирець (всі на Львівщині).
У галузі створення дерев'яних храмів творчий доробок Н. виглядає таким чином:
1884 p. - церква Різдва Пресвятої Богородиці в с Перегінськ Рожнятівського району (Івано-Франківщина),
1887 р. - церква Пресвятої Богородиці в с. Завадка Калуського району (Івано-Франківщина),
1888 р. - церкви Пресвятої Богородиці в селі Раків Долинського району (тесля І. Данилків), св. Арх. Михайла в с Небилів Рожнятівського району Івано-Франківщина),
1890-і pp. - Конюшків (Львівщина),
1891 р. - церква св. Кузьми і Дем'яна в с. Тур'я Буського району (Львівщина),
1892 р. - Колодруби (Львівщина),
1893 р. - церква св. Миколи в Новосілки Ліські Буського району (Львівщина),
1894 р. - церква Зіслання св. Духа в с Перегінськ Рожнятівського району (Івано-Франківщина),
1895 р. - Тудорковичі, церква св. Арх. Михайла в с Пелагичі Тлумацького району (Івано-Франківщина), церква Собору пресвятої Богородиці в с. Хоросно Пустомитівського району (Львівщина),
1896 р. - Ходовичі (Львівщина),
1897 р. - церква св. Арх. Михайла у с Неслухів Кам'янко-Бузького району / тесля Ю. Вислобоцький (Львівщина),
1898 р. - Лютовиська (Польща, тесля О. Марків), Потік (Івано-Франківщина), Лихобор Горішний, церква Богоявления Господнього в с. Головецько Старосамбірського району (Львівщина),
1899 р. - Олеїнів, церква Вшестя Господнього в с Підгірки, 1913 р. перенесена в Калуш Калуського району (Івано-Франківщина),
1900 р. - Рожнятів (Івано-Франківщина), Ясинська (Львівщина),
1901 р. - церква св. Дмитра в с. Модрич Дрогобицького району (Львівщина),
1902 р. - церква Собору Богородиці в с Мохнате Турківського району (Львівщина),
1903 р. - Купичволя, Покровська церква в с Олексичі Стрийського району, церква Собору св. Арх. Михайла в с. Ясениця Замкова Старосамбірського району, церква Вознесіння Господнього в с Зелений Гай Городоцького району / з с Угерці Винявські (Львівщина),
1904 р. - Миколаївська церква у с Верхня Стинава Стрийського району, Покровська церква в с. Раковець Пустомитівського району (Львівщина), Вільшаник, Конюшки, церква Різдва Пресвятої Богородиці в с. Солотвин Богородчанського району (Івано-Франківщина),
1905 р. - церква св. Миколи в с Сновичі Золочівського району (Львівщина),
1906 р. - Берлин, Назаренкове / Чортовець (Львівщина), Глибока, Тоговиця (Івано-Франківщина), церква Вознесения Господнього в с Рідківці Новоселицького району / Раранче (Буковина), Преображенська церква у селі Ватра Дорней в області Сучава (Румунія),
1907 р. - церква св. Володимира в селі Вербляни Буського району / тесля Бойко (Львівщина), Долпотів (Івано-Франківщина),
1908 р. - Головецьке Горішнє (Львівщина),
1909 р. - церква Симеона Стовпника в с Нагачів Яворівського району (Львівщина),
1910 р. - Миколаївська церква в Уричі Сколівського району, Покровська церква в с. Кустин Радехівського району (Львівщина),
1911 р.- церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Пшеничники Долинського району (Івано-Франківщина),
1912 р. - церква Усічення голови Івана Хрестителя в с Сілець Кам'янко-Бузького району / з с Беньків, церква Кузьми і Дем'яна в с. Михайлевичі Дрогобицького району (Львівщина),
Активно займався громадською діяльністю - був засновником і членом багатьох товариств, творчих спілок, організацій, редактором видань; в тому числі "Товариства для розвою руської штуки" (1898 p., разом з І. Трушем, Ю. Панькевичем).

НАГІРНИЙ Євген Васильович (13.08.1885 - 08.06.1951) - архітектор. Син В. Нагірного. 1912 р. закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки. Працював у Львові на початку XX ст., спочатку разом з батьком. Використовував різні стильові форми - необароко, неороманіку, неовізантійські тощо і функціоналізму в 20 - 30-і роки, при проектуванні дерев'яних храмів переважно розвивав традиції бойківської школи.
За його проектами у Львові були збудовані:
Храм на вул. Короленка,
Храм на вул. Миронюка,
Дім Рідної школи на вул. Коцюбинського № 23 (1924 - 1928 pp.),
Церква св. Андрія Первозванного на вул. Варшавській (1924 - 1931 pp., за проектом С. Тимошенка 1922 p.),
Лікарня (1934 p.).
Реставрував житловий будинок у Львові на вул. Руській № 10 (1932 p.).
Автор мурованої церкви у м. Стебнику на Львівщині (1938 p.).
Спроектував низку дерев'яних храмів, серед них:
Церква Введення Пресвятої Богородиці в с. Дубшари Рожнятівського району на Станіслащині (1924 p.),
Церква Введення Богородиці в с Ортиничі Дрогобицького району на Львівщині (1925 p.),
Церква св. Миколи в с Нижній Струтин Рожнятівського району на Станіславшині (1926 p.),
Церква Воскресіння Господнього в с Старі Богородчани Богородчанського району / з с. Заріче на Станіславщині (1926 p.),
Церква св. Параскеви в с. Фітьків Надвірнянського району на Станіславщині (1928 p.),
Однобанна бойківського типу церква Собору св. Івана Хрестителя в с. Дністрик Старосамбірського району на Львівщині / з с. Головецький (1929 p.),
П'ятибанна бойківського типу Вознесенська церква в с. Багнувате Турківського району на Львівщині (1929 p.),
Миколаївська церква в с. Орявчику на Львівщині (1930 p.),
Однобанна з двома ліхтарями церква бойківського типу в с. Орявчик Сколівського району на Львівщині (1930 p.),
Трибанна бойківського типу церква св. Івана Хрестителя у с. Виців Старосамбірського району на Львівщині (1931 p., тесля В. Стельмах), Михайлівська церква в с Красне Турківського району на Львівщині (1933 p.),
Церква св. Івана Богослова в с. Дуб'є Бродівського району на Львівщині (1933 p.),
П'ятибанна церква бойківського типу в с Красному на Львівщині (1933 p.),
Церква Воздвижения Чесного Хреста в с Великі Мокряни Мостицького району на Львівщині (1937 p.),
Церква св. Трійці в м. Косові на Станіславщині (30-і роки),
Одноверха цвинтарна церква св. Юрія Бойківського типу у с. Верхнє Синьовидне Сколівського району на Львівщині (30-і роки).

НАДОЛЕЦЬ Костянтин Іванович (1853 - ?) - архітектор. Навчався в 1877 - 1883 pp. у Петербурзькому Будівельному училищі і одержав звання цивільного інженера і чин X класу.
З 1884 p. працював у Керчі міським архітектором, одночасно при дівочому інституті й гімназіях. За проектами Н. у формах неоренесансу, необароко і неороманіки збудовані: Нічліжний притулок на 120 чоловік,
Склад батальйонного обозу,
Школа на 100 учнів,
Єврейський молитовний будинок,
Хлібні комори,
Мурована набережна,
Дерев'яна пристань,
Кілька житлових будинків і особняків.

НАЗАРКЕВИЧ М. - майстер-тесля. Працював на початку XIX ст. на Львівщині, зберігаючи традиції галицької школи народного зодчества.
Перебудував тризрубну однобанну церкву Різдва Богородиці в с. Чижів Золочівського району Львівської області (1818 p.).

НАКОНЕЧНИЙ - архітектор. Працював в другій половині XIX ст. в Західній Україні у стильових формах неороманіки і неоготики.
Перебудував синагогу на вул. Підгай в Радехові на Львівщині (1868 p.).

НАЛЬБОРЧИК Ян - скульптор. Працював у Львові на зламі XIX - XX ст. Серед виконаних монументальних праць:
Пам'ятник на могилі родини Закрейсів на Личаківському кладовищі (співавтор архіт. Б. Солтис).

НАСЕТКІН Микола Петрович - архітектор. Працював на початку XIX ст. у Катеринославі міським і губернським архітектором. Дотримувався стильових принципів ампіру.
Складав проекти забудови окремих частин міста, виконував обмірні кресленики, зокрема колишнього палацу Г. Потьомкіна (10 - 20-і роки).

Спроектував і збудував у місті:
Поштовий двір (10-і роки),
Цивільну і карну палату (10-і роки),
Приказ громадського опікування (кінець 10-х років),
Контору іноземних поселенців (кінець 10-х років),
Палац губернатора (зламаний в 10 - 20-і роки),
Виховальний будинок (20-і роки),
Палац віце-губернатора (20-і роки),
Будинок служителів собору (20-і роки),
Тюремний замок (середина 20-х років) тощо.
Для повітових міст Катеринославської губернії розробив проекти присутствених місць (10-і роки).

НАСТАСИНЕЦЬ Іван - майстер-тесля. Працював в першій третині XIX ст. на Львівщині. Збудував церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці в с. Яблунів Турківського району (1838 p., тесля Онуфрій Улинець).

НАТАЛІ Ф. О. - скульптор. Працював в другій половині XIX - початку XX ст.
Разом зі ск. Ф. Фрідпем виконав алегоричні скульптурні композиції на фасадах Міського театру в Одесі (1884 - 1887 pp., архіт. Ф. Фельнер, Г. Гельмер).
3 J893 p. був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.
На поч. XX ст. приймав участь у монументально-декоративних роботах при забудові Харкова.
Викладав у Харківському художньому училищі.

НЕБЕЛЬ Ф. Ф. - архітектор. Працював у Харкові на зламі XIX - XX ст., використовуючи форми історичних стилів.
Автор 3-поверхового прибуткового будинку на вул. Дмитрівській № 19/2 (1900 p.).

НЕБОЛЬСІН Василь Федорович (1822 - ?) - архітектор. Професійну освіту отримав у Петербурзькому Будівельному училищі (1839 - 1843 pp.) і здобув звання архітекторського помічника і чин XII класу.
Служив у Петербурзі, Москві, Володимирській губернії, одержав звання інженера-архітектора.
Працював у Харкові в 1866 - 1873 pp., був автором наступних творів, вирішених у формах неоросійського стильового напрямку і неоренесансу:
Церква Петра і Павла у Харкові на Журавльовці на вул. Шевченка № 119 (1872 -1876 pp., співавтор Ф. Данилов),
Перебудова споруди судової палати і окружного суду (1866 - 1873 pp.).

НЕВАНЕЦЬ Д. - садівник. Працював у Полтаві на початку XIX ст. Під керівництвом М. Амвросимова засаджував великий пейзажний сад при Інституті шляхетних дівчат.

НЕВШСЬКИЙ Костянтин (1822 - ?) - архітектор. Освіту отримав у Петербурзькому Будівельному училищі (1838 - 1845 pp.), здобув звання архітекторського помічника і чин колезького регістратора.
Був направлений на службу у Катеринославську губернію, м. Таганрог.

НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ А. Г. - садівник. Працював у Києві в другій половині XIX ст. Спроектував Марийський парк біля Царського палацу (1874 p.).

НЕЄЛОВ П. І. - землемір. На початку XIX ст. працював на посаді губернського землеміра. Виконував архітектурні праці у стильових формах ампіру.
1806 р. запропонував план перспективного розвитку Катеринослава, на підставі якого архіт. В. Гесте розробив проект для реалізації (затверджений 1817 p.).
Розробив проекти:
Преображенського собору (не був схвалений, але послужив А. Захарову основою для виконання проекту, який пізніше був реалізований),
Пристосування колишнього Потьомкінського палацу для губернських присутствених місць (не був затверджений 1809 p., але його кресленики стали підставою для подальших розробок архіт. В. Стасова та інших столичних зодчих).

НЕЄЛОВ Петро Васильович (1749 - 1848) - архітектор. З родини відомих російських зодчих (батько і брат створювали архітектурні ансамблі околиць Петербурга, зокрема Царського Села). Службу почав у 13-літньому віці в Конторі будівель Царського Села, 1766 р. поступив в Академію мистецтв і через п'ять років разом з батьком був відряджений для удосконалення майстерності в Англію на чотири роки.
Незабаром його направили на Південь України. В 1774 - 1775 pp. працював у Кременчуку, який отримав регулярне розпланування і забудовувався спорудами у стилі класицизму.
1791 p. H. було переведено у Миколаїв, де він разом з архіт. В. Ванрезантом забудовував передмістя Богоявленськ.
Спроектував і спорудив у стилі зрілого класицизму будинок головного командира Чорноморського флоту на вул. Адміральській у Миколаєві (1793 - 1794 pp.).
1794 p. зодчий повернувся у Петербург і зайняв місце померлого брата в Конторі будівель Царського Села.

НЕЙМАН Йосиф Фрідріхович (1843 - ?) - архітектор. Навчався в 1876 - 1878 pp. у Петербурзькому Будівельному училищі і одержав звання цивільного інженера і чин X класу, після чого працював у Нижньому Новгороді. 1883 р. переїхав до Полтави, де зайняв посаду губернського архітектора. Одночасно виконував обов'язки єпархіального архітектора і директора Полтавського губернського кураторства про тюрми.
Приймав участь у забудові міста і губернії громадськими і житловими спорудами.

НЕСВИЦЬКИЙ Олександр - архітектор. З 1848 р. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв, 1851 р. отримав звання вільного художника.
Працював у Кременчуку в середині XIX ст., використовуючи форми неоросійського стильового напрямку і неоренесансу. Збудував:
Успенську церкву на Крюковському кладовищі (1863 - 1867 pp.),
Олександрівське реальне училище (1878 p., проект І. Брусницького).

НЕСТАРОВСЬКИЙ Антон - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст., використовував модернізовані форми історичних стилів. Автор низки виконаних споруд, серед них:
Особняк на вул. Кокорудза № 7 (поч. XX ст.),
Житлова кам'яниця на вул. Кокорудза № 12 (1910 - 1912 pp.).

НЕСТУРХ [НЕШТУРХА] Федір Павлович (10.06.1857 ~ 01.05.1936) - архітектор. Народився в Одесі, у родині друкаря, нащадка українських козаків Нештурхів. Освіту отримав у народній школі і повітовому училищі. З 1874 до 1877 р. працював у креслярні Л. Оттона, де одержав перші навички у галузі архітектури, познайомився з провідними зодчими міста. В 1878 - 1881 pp. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв і 1887 р. за проект театрального училища отримав звання класного художника 1-го ступеня.
Працював у Пскові міським архітектором і за плідну діяльність був нагороджений 1895 р. орденом Станіслава 3-го ступеня.
1900 р. повернувся в Одесу, де до 1902 р. працював інженером-контролером при міському голові, а з 1902 до 1922 р. - головним міським архітектором. Розробив обов'язкові постанови по будівельній частині для Одеси (1903 p.), прискіпливо розглядав всю проектну документацію для підвищення якості забудови (наприклад, 1911 р. вивчив 1100 заяв на будівництво і виконав 1100 доручень управи), організував технічний нагляд за приватним будівництвом і реорганізував нагляд за міським (1911 р.). Для виконання на сучасному рівні своїх праць ознайомлювався з закордонним досвідом: з бібліотечного будівництва (1903 p.), лікарняного в Німеччині (1907 p.), зі спорудження ринків, боєнь, холодильників (1914 p.).
Використовував форми необароко, модернізованих історичних стилів, неоренесансу тощо.
Основні творчі праці виконані в перші півтора десятиріччя XX ст., коли за його проектами в Одесі були збудовані:
Дача Аршинцевої на 6-й станції Великого Фонтану (1901 p.),
Торгова школа біли вокзалу (1903 p.),
Станція швидкої допомоги на провулку Валіховському № 10) (1903 - 1905 pp., за участю архіт. Ю. Дмитренка),
Міська публічна бібліотека на вул. Пастера № 13 (1904 - 1906 pp.),
Особняк на вул. Чорноморській / пізніше Гефта № 12 (1910 p.),
Корпус психіатричної лікарні на Слобідці (1910 - 1912 pp.),
Двоповерховий житловий будинок на вул. Чорноморській (1911 p.),
Двоповерховий житловий будинок на вул. Морській (1911 p.),
Проект концертної зали у дворі на вул. Гаванній № 3 (1912 р.),
Триповерхова лицьова споруда Євангельскої лікарні для амбулаторії, лабораторій і персоналу на вул. Бєлінського № 11 (1913 p.),
Морські ванни й купальні на Великому Фонтані (1913 p.),
Міські купальні в Отраді (1913 p.),
Фруктовий пасаж на Привозі (1914 - 1916 pp.).
Двоповерховий міський готель для хворих і поранених на Куяльнику (1915 p.),
Міська грязелікарня на Хаджибеєвському лимані(1915 p.),
Житловий будинок / 4 поверхи на Олександрівському проспекті (1916 p.),
Корпус Вищих жіночих курсів на вул. Торговій № 17 (1916 p.).
Добудував прибутковий будинок Гарбузова на розі вулиць Ольгіївської № 17 і Княжої № 18 (1916 p., первісна споруда А. Бернардацці),
Перебудував лицьовий корпус і прибудував триповерховий флігель для розширення гімназії Соколової на Катерининській площі (1914 p.). З
дійснював розширення грязелікарні на Куяльнику (1915 p.).
Будував міські освітлювальну станцію і газовий завод (1911 - 1914 pp.). Після пожеж перебудовував театр Сибірякова і приймав участь у відбудові міського оперного театру.
За межами міста 1907 р. спроектував лікарню у Дальнику (збудована в 1908 - 1910 pp.).
Приймав активну участь у громадському житті. З 1901 р. був членом Ради Товариства красних мистецтв, в 1903 - 1921 pp. очолював архітектурний відділ Одеського відділення Російського Технічного товариства, в 1914 - 1921 pp. - голова Одеського товариства архітекторів-художників.. Робив доповіді й повідомлення на всіх архітектурних з'їздах і конгресах. Приймав активну участь у роботі з'їздш російських зодчих. Виступав у дебатах на II і IV з'їздах.
Виступав з публікаціями у місцевій і столичній пресі: Одесская городская публичная библиотека // Библиотекарь. - 1912. - № 11. - С. 85; О праве городских самоуправлений касаться фасадов зданий, предварительно представленных в городские управы // Архитектурно-художественный еженедельник. - 1916. - С. 120 - 122; Здание городской публичной библиотеки // ЗООРТО. - 1907. - № 1. - Стб. 1 - 4; Следует ли под наименованием "архитектор" понимать звание или определение известной профессии: Доклад общему собранию // Архитектурно-художественный еженедельник. - 1916. - С. 139 - 143.
Після революції багато зробив для благоустрою Одеси, склав план перспективного розвитку міста, викладав в Одеському художньому інституті.

НЄМКІН Володимир Христианович (03.05.1857-1908) - архітектор, педагог. Після закінчення 3-ї Харківської чоловічої гімназії навчався в 1880- 1885 pp. у Петербурзькому Будівельному училищі й отримав звання цивільного інженера і чин X класу.
Повернувся до Харкова, де спочатку працював помічником губернського архітектора Б. Покровського, а потім, в 1886 - 1907 pp., єпархіальним архітектором. З 1886 р. також служив у відомстві Міністерства народної освіти. Викладав у Харківському практичному технологічному інституті в 1886 - 1906 pp. на посаді професора.
Застосовував форми необароко, неоросійського і неовізантійського стильових напрямків.
За проектами Н. в 1885 - 1892 pp. у Харкові збудовані:
Домова церква при гуртожитку духовного училища,
3-поверховий корпус гуртожитку, мурована лазня та інші будівлі для вихованок жіночого єпархіального училища на вул. Єпархіальній / пізніше Артема (1881 - 1897 pp.),
Зразкова школа при духовній семінарії, 3-поверховий особняк А. Погорелка,
Дерев'яний будинок купця Н. Монахова-Богомолова,
Мурований 2-поверховий будинок купця Бухарова,
2-поверховий особняк купця Галанова,
Перебудова після пожежі Європейського готелю,
Особняк Стефановича-Севастьяновича.
Одними з кращих праць архітектора можуть вважатися:
Церква Миколи Чудотворця на Миколаївській площі (1887 - 1896 pp., не збереглась),
Кирило-Мефодіїька церква на цвинтарі / тепер парк Артема (1885 - 1897 pp., не збереглась),
Корпуси духовної семінарії на вул. Семінарській / тепер Володарького № 46,
Міщанська богадільня на вул. Семінарській / тепер Володарького № 22 (1890 p.),
Корпус трапезної з актовим залом Єпархіального училища на вул. Пушкінській (доопрацював проект і збудував архіт. В. Покровський), Єпархіальне управління / Консисторія у Свято-Покровському монастирі на вул. Університетській № 4 (1892 - 1903 pp.),
Озерянська церква у Свято-Покровському монастирі (1896 p.),
Будинок настоятеля з брамою у Свято-Покровському монастирі на вул. Університетській № 8,
Торговий будинок монастиря - магазин-склад Жирардівської мануфактури на вул. Університетській № 10 (перебудова 1889 p., 1912 p. ще одна реконструкція В. Покровського),
Келії з трапезною і готелем для поважних духовних осіб у Свято-Покровському монастирі на вул. Університетській № 4/6, Каплиця із запасними воротами з боку Клочковської вул. у Свято-Покровському монастирі (не збереглись),
Озерянська церква на вул. Катеринославській / пізніше Полтавський шлях № 124 (1894 - 1901 pp.),
Казанська Божої Матері (Серафимівська) церква на вул. Ленінградській № 78 (1908 - 1912 pp., добудована В. Покровським),
Особняк на вул. Чернишевській № 29 (початок XX ст.),
Церква Костянтина і Олени.
Як єпархіальний архітектор багато проектував для Харківській губернії:
Покровська церква у слободі Карасівка Харківського повіту (1887 - 1888 pp.),
Миколаївська церква у с. Жихор Харківського повіту (1889 - 1890 pp.),
Мурована церква у слободі Мерефа Харківського повіту,
Мурована церква у слободі Черкаська-Лозова Харківського повіту.
Дерев'яна дзвіниця у слободі Сінолицевка Харківського повіту,
Розширення мурованої церкви з прибудовою дзвіниці у слободі Песочин Харківського повіту,
Розширення мурованої церкви з прибудовою дзвіниці у слободі Борщева Харківського повіту,
Мурований собор у м. Золочеві Харківського повіту,
Мурована церква у м. Золочеві Харківського повіту,
Розширення Миколаївської церкви у м. Золочеві Харківського повіту,
Розширення дереи'яііої церкви в Козачках Харківського повіту,
Розширення дерев'яної церкви у слободі Артемівка Харківського повіту,
Мурована церква у слободі Яблочна Богодухівського повіту,
Мурована церква у слободі Ямне Богодухівського повіту,
Мурована церква у слободі Рубльовка Богодухівського повіту,
Мурована церква у слободі Бригадирівка Богодухівського повіту,
Прибудова двох приділів до церкви в слободі Велика Писарівка Богодухівського повіту,
Розширення дерев'яної Миколаївської церкви з надбудовою дзвіниці у Краснокутську Богодухівського повіту,
Дерев'яна церква в слободі Качаловка Богодухівського повіту,
Церква у слободі Любовка Богодухівського повіту (1900 p.),
Дерев'яна церква в слободі Камишеваха Валківського повіту,
Дерев'яна церква в слободі Покровська Валківського повіту,
Дерев'яна церква в слободі Бєльцево Валківського повіту,
Трапезна при мурованій церкві в с Високопілля Валківського повіту,
Дерев'яна дзвіниця церкви на хуторі Калениковий Валківського повіту,
Дерев'яна церква в слободі Бочкова Вовчанського повіту,
Мурована церква в слободі Миколаївка І Вовчанського повіту,
Мурована церква в слободі Бурлуцька Вовчанського повіту,
Розширення дерев'яної церкви в слободі Козинка Вовчанського повіту,
Церква у слободі Варварівка Вовчанського повіту (1900 p.),
Перебудова мурованого собору в м. Змієві,
Дерев'яна церква в слободі Отрадна Зміївського повіту,
Дерев'яна церква на Тесових хуторах Зміївського повіту,
Дерев'яна церква в слободі З'їдка Зміївського повіту,
Дерев'яна церква в Спасовому скиту (за проектом Нікітіна),
Дерев'яні келії зі службами в Спасовому скиту Зміївського повіту,
Дерев'яна дзвіниця у м. Чугуєві Зміївського повіту,
Дерев'яна дзвіниця в слободі Толиця Зміївського повіту,
Мурована церква в слободі Чистоводівка Ізюмського повіту,
Мурована церква в слободі Райгородок Ізюмського повіту,
Мурована церква в слободі Алісовка Ізюмського повіту,
Мурована церква на хуторі Лозоватому Ізюмського повіту,
Мурована церква в слободі Шандригилова Ізюмського повіту,
Розширення дерев'яної церкви в слободі Олександрівка Ізюмського повіту,
Розширення дерев'яної церкви з прибудовою дзвіниці в слободі Співаківка Ізюмського повіту,
Розширення дерев'яної церкви в слободі Цареборисова Ізюмського повіту,
Розширення дерев'яної церкви в слободі Гаврилівка Ізюмського повіту,
Розширення мурованого собору в Куп'янську,
Чоловіче духовне училище з домовою церквою і гуртожитком в Куп'янську,
Дерев'яна єдиновірська церква в слободі Краснянка Куп'янського повіту,
Мурована церква в слободі Кременна Куп'янського повіту,
Мурована церква в слободі Радоковські Піски Куп'янського повіту,
Мурована церква в слободі Сватова-Лучка Куп'янського повіту,
Церква у слободі Покровська Куп'янського повіту (1887 p.),
Розширення дерев'яної церкви в слободі Терни Куп'янського повіту,
Дерев'яна церква в слободі Шейковка Куп'янського повіту,
Дерев'яна церква в слободі Коломичиха Куп'янського повіту,
Дерев'яна дзвіниця при церкві в с Тополі Куп'янського повіту,
Церква у слободі Міловатка Куп'янського повіту (1904 p.),
Церква у слободі Преображенська Куп'янського повіту,
Миколаївська церква у Лебедині (1907 p.),
Спасо-Преображенська церква у с. Ворожба Лебединського повіту (1887 -1890 pp., репліка Покровського собору у Охтирці, спроектованого Растреллі),
Мурована церква в слободі Рябушки Лебединського повіту,
Мурована церква в слободі Бигинин Лебединського повіту,
Розширення дерев'яної церкви на хуторі Бережки Лебединського повіту,
Розширення мурованої церкви в слободі Терни Лебединського повіту,
Миколаївська церква у слободі Червляна Лебединського повіту (1891 - 1895 pp.),
Церква Параскеви П'ятниці у слободі Великий Вистроп Лебединського повіту (1898 p.),
Михайлівська церква у слободі Малий Вистроп Лебединського повіту (1906 - 1913 pp.),
Церква у слободі Гринцево Лебединського повіту (1902 p.),
Церква Архангела Михайла в Охтирці (1884 p.),
Розширення Миколаївської церкви з надбудовою дзвіниці в Охтирці,
Спасо-Преображенська церква в Охтирці (1902 - 1907 pp.),
Мурована каплиця при Успенській церкві в Охтирці,
Мурована церква в слободі Дернова Охтирського повіту,
Новий купол мурованої церкви в с. Мезиновка Охтирського повіту,
Шкільний будинок в слободі Боромля Охтирського повіту,
Мурована церква в слободі Рудевий Старобільського повіту,
Мурована церква в слободі Курячевка Старобільського повіту,
Мурована церква в слободі Мостки Старобільського повіту,
Мурована церква в слободі Муратова Старобільського повіту,
Розширення мурованої церкви в слободі Білокурокина Старобільського повіту,
Розширення дерев'яної церкви з влаштуванням дзвіниці на хуторі Лизиколь Старобільського повіту,
Дерев'яна церква на хуторі Заводянка Старобільського повіту,
Школа і мурована огорожа при церкві в слободі Каськовна Старобільського повіту,
Мурована дзвіниця в слободі Марківка Старобільського повіту,
Дерев'яна церква в слободі Безбожновка Старобільського повіту,
Дерев'яна церква в слободі Мостки Старобільського повіту,
Дерев'яна церква в слободі Можняковка Старобільського повіту,
Церква у Старобільському Скорботному монастирі (1891 p.),
Церква у слободі Свято-Дмитрівська Старобільського повіту (1900 p.),
Церква на хуторі Певне Старобільського повіту (1900 p.),
Церква на хуторі Лубянка Старобільського повіту (1903 p.),
Перебудова мурованої церкви в Сумах,
Чоловіче єпархіальне училище з гуртожитком у Сумах, Мурована церква в слободі Річка Сумського повіту,
Розширення мурованої церкви з влаштуванням дзвіниці в м. Білопіллі Сумського повіту,
Розширення мурованої церкви з влаштуванням дзвіниці в слободі Хотінь Сумського повіту,
Розширення мурованої церкви з влаштуванням дзвіниці в слободі Рогозна Сумського повіту,
Розширення мурованої церкви в слободі Тимофіївка Сумського повіту,
Дерев'яна церква на хуторі Кальченковий Сумського повіту.
Ймовірно за проектами Н. збудовані церкви -
Бориса і Гліба в с Водяне Зміївського повіту (1900 p.),
Михайлівська в с Курган Лебединського повіту,
Богоявленська в.с. Молодове Вовчанського повіту.

К началу страницы
Оглавление  МЕРЦ-МЯНОВСЬКИЙ  НЄФЄДЬЄВ-НЮХАЛОВ