Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

КАБІОЛЬСЬКИЙ-КЛУГ

КАБІОЛЬСЬКИЙ Вільгельм Мартович
КАВАЛЕРІДЗЕ Іван Петрович
КАЗАКОВ Матвій Федорович
КАЗАКОВ Олексій Олексійович
КАЗАКОВ Родіон Родіонович
КАЗАНСЬКИЙ Микола Миколайович
КАЗАРИНОВ Олексій Миколайович
КАЙЗЕР
КАЛАШНИКОВ Дмитро Михайлович
КАЛАШНИКОВ Іван Петрович
КАЛИНОВСЬКИЙ Михайло
КАЛЯНОВСЬКИЙ В. І.
КАЛЬБУС Ігор Андрійович
КАМБІАДЖІО Луїджі [Людвиг Валентинович]
КАМЕНЕЦЬКИЙ
КАМЕНЕЦЬКИЙ Ш. Е.
КАМЕНОБРОДСЬКИЙ Альфред
КАМЕНСЬКИЙ Геркулан Фердінандович
КАМЕРОН Чарльз
КАМПІОНІ Іван Антонович
КАНІЛЛЕ Михайло Андрійович
КАПУСТИН Ілля Якович
КАРАЗІН І. Н.
КАРАСЄВ
КАРАСИНСЬКИЙ Л.
КАРАСИНСЬКИЙ Я.
КАРБОНЬЄР Андрій Олександрович
КАРЛОНІ Леопольд [Леонтій Петрович]
КАРТАШЕВСЬКИЙ Антон Іванович
КАРЧЕВСЬКИЙ Микола Федорович
КАССЛЕР Фердинанд
КАТЕРИНИЧ Вадим Петрович
КАЦИКА В. Д.
КВАТИРКА
КВАРЕНГІ Джакомо
КВАСОВ Олексій Васильович
КВІНТО Казимир Іполитович
КЕБАХ Карл
КЕДРІН Іван Степанович
КЕЛЕРСЬКИЙ
КЕЛЛЕР Е.
КЕН Л.
КЕНДЗЕРСЬКИЙ 3.
КЕНО Г.
КЕРБЕДЗ Станіслав Валеріанович
КЕРБЕДЗ Іван Валеріанович
КЕТХУДОВ Дмитро Фомич
КИРЕЄНКО Іван Андрійович
КІТНЕР Ієронім Севастянович
КЛАВЕ Ебіг Леонтійович
КЛАУЗЕН Оскар Андрійович
КЛЕЙН Самуїл Ошерович
КЛЕПІНІН Андрій Миколайович
КЛИМЕНКО Іван Олександрович
КЛИМОВ Дмитро Якович
КЛІК В.
КЛОДТ фон Юргенсбург Петро Карлович
КЛУГ Мартин Вільгельмович

КАБІОЛЬСЬКИЙ Вільгельм Мартович - архітектор, німець за походженням. Працював в Одесі з 1891 р. за приватними замовленнями. Використовував стильові форми необароко, модернізованого ампіру і неоампіру. Проектував і споруджував прибуткові житлові будинки і особняки. Твори:
Житловий будинок на вул. Ніжинській № 46 (1892 - 1893 pp.),
Особняк Поммера на розі провулка Сабанеева № 3 і Військового узвозу (1893 - 1894 pp.),
Прибутковий будинок Романенка на вул. Садової № 16 (1895 - 1896 pp.),
Перебудова з будинку Бродського (автор В. Сгибнєв) готелю "Біржа" на розі вулиць ІІушкінської № 14 і Поліцейської № 16 (1896 p.),
Особняк (флігель) Петрової з огорожою на вул. Маразліївській № 36 (1896 p.),
Прибутковий будинок Клименка з крамницями на вул. Грецькій № 30 (90-і роки),
Прибутковий будинок Бродської на Катерининській площі № 4-а (кін. XIX ст.),
Перебудова особняка Ашкіназі на Приморському бульварі № 3 (кін. XIX ст., з використанням будівлі Д. Фраполлі),
Земський банк на вул. Садовій № 3 (реконструкція кін. XIX ст., первісно 1882 - 1883 pp. - архіт. Ф. Маас),
Прибутковий будинок Жданової на Катерининській площі № 6 (1901 - 1902 pp., співавтор Ю. Дюпон),
Прибутковий будинок Брандта і Шульца на вул. Катерининській № 1 (1901 - 1903 pp.),
Гімназія С. Видинської на розі вулиць Торгової № 46 і Ямської № 31 (1908 - 1909 p.),
Прибутковий будинок Жданової на розі пл. Катерининській № 8 і Військового узвозу (1910 p.),
Прибутковий будинок Шретера на вул. Пушкінській№ 33 (1910- 1911 pp., співавтор Г . Шретер),
Контора Російського товариства пароплавства і торгівлі на вул. Дерібасівській № 4 (1912 р., співавтор А. Клепінін),
Перебудова будинку на вул. Грецькій / поруч з будинком Петрококіно (початок XX ст.),
Прибутковий будинок на вул. Троїцькій № 17 (початок XX ст.).
Приймав участь у забудові інших південних міст, зокрема:
За його проектом споруджено Російський для зовнішньої торгівлі банк у Миколаєві на розі Великої Морської і Фалєєвської вулиць (1911 - 1912 pp.).
З 1892 p. був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.
1914 p. з початком Першої світової війни у зв'язку зі своїм походженням залишив межі Російської імперії

КАВАЛЕРІДЗЕ Іван Петрович (01.04.1887 - 03.12.1978) - скульптор, драматург. Народився на Сумщині. Художню освіту здобув у Київському художньому училищі (1907 - 1909 pp.), у Петербурзькій Академії мистецтв (1909 - 1910 pp.), приватній студії в Парижі (1910 - 1911 pp.).
Напередодні Першої світової війни виконав наступні роботи:
Пам'ятник кн. Ользі в Києві у складі "Історичного шляху" (встановлений з бетону за участю Ф. Балавенського 1911 p., розібраний в 1919 - 1923 pp., відновлений у мармурі 1996 p.),
Пам'ятник Т. Шевченкові в Ромнах (1918 p.).
Основні творчі праці виконані К. у наступні десятиліття, найвідоміші з яких пам'ятники Т. Шевченкові в Полтаві й Сумах, Г. Сковороді в Лохвиці, Кисні, Харкові, Артему в Артемівську і Слов'янську тощо.

КАЗАКОВ Матвій Федорович (1738 - 26.10.1812) - російський архітектор, Професійну освіту отримав у Москві в архітектурній команді Д, Ухтомського, працював в Твері помічником П. Нікітіна і Москві - В, Баженова. Автор видатних споруд в Москві (Сенату в Кремлі, Голіцинської лікарні, Петровського палацу, особняків і палаців), в Калузі та в низці населених пунктів Підмосков'я.
Один з провідних майстрів стилю класицизму.
За розпорядженням Г. Потьомкіна у березні 1783 р. разом з учнями був відряджений на Південь України для проектування й забудови міст. За короткий термін перебування виконав генеральні плани низки міст:
Катеринослава на Дніпрі (І варіант),
Олексополя 1 (Нехворощі),
Бахмута,
Олександрії,
Єлизаветграда,
Нахічевані,
Костянтинограда,
Павлограда,
Полтави та інших.
Ймовірно розробив проекти будинку Дворянського зібрання для Полтави, палацу на центральному майдані Херсонської фортеці тощо.
У жовтні того ж року під приводом хвороби повернувся до Москви.

КАЗАКОВ Олексій Олексійович (1840 - 1874) - архітектор. 1856 р. поступив і 1864 p. закінчив Петербурзьке Будівельне училище, отримавши звання архітекторського помічника.
З 1865 р. обіймав посаду молодшого інженера, а в 1866 - 1871 pp. - молодшого архітектора будівельного відділення Подільського губернського правління

КАЗАКОВ Родіон Родіонович (1758 - 27.02.1803) - російський архітектор. В 1770 -1778 pp. вчився в Експедиції кремлівської будови у В. Баженова і М. Казакова. Додержувався принципів класицизму.
1783 р. був відправлений у розпорядження Г. Потьомкіна, працював у Херсоні і Криму до 1785 р.
Повернувшись до Москви, багато будував житлових споруд і храмів.

КАЗАНСЬКИЙ Микола Миколайович (03.11.1858 - 20.08.1914) - архітектор. Народився у Києві в родині священика. Фахову освіту отримав у Московському училищі живопису, скульптури і зодчества, де 1883 р. здобув малу срібну медаль. Деякий час працював у Москві. 1887 р. продовжував навчання у Петербурзькій Академії мистецтв.
З 1890 р. працював у Києві, являвся експертом нерухомості в Київському кредитовому товаристві, в 1896 - 1902 pp. - членом міської управи, відповідальним за будівельну справу.
Вживав форми неоренесансу, необароко, "цегляного" і неоросійського стильових напрямків.
Автор кількох громадських споруд, серед них:
Будинок працьовитості на вул. Гоголівській № 39 (1894 - 1896 pp., розширений 1901 р. архіт. Г. Антоновським),
Перебудова дворянського повітового училища для початкової комерційної школи на розі вулиць Костянтинівської № 9 і Хорива № 6 (1897 p.),
Реконструкція з надбудовою 2-х поверхів будинку на куті вул. Покровській № 8 і Контрактової площі для потреб Міської думи (1898 p.),
Крамниці Братського Богоявленського монастиря / південне крило на Контрактовій площі (1899 р.),
Реміснича управа (кін. XIX ст.) і Ремісниче товариство (1901 - 02 pp.) на вул. Ірининській № 4,
Комплекс Успенської (старообрядницької) церкви на вул. Почайнинській № 26 (кін. ХІХ-поч. ХХст.),
Будинок Ріхерта / незабаром Художнє училище на вул. Бульварно-Кудрявській № 2 (1901 - 1902 р.),
Петропавлівська церква на Куренівці (1903 - 1905 pp.).
Закінчував будівництво Покровської церкви на Пріорці / тепер провулку Мостицькому № 18 (1902- 1906 рр.).
За приватними замовленнями спроектував:
Житловий будинок М. Радзієвського на вул. Хорива № 46 (1890, 1897 pp.),
Прибутковий будинок на вул. Великій Васильківській № 15 (1891 p.),
Житловий будинок Ф. Безсонова на вул. Верхній Вал № 24 (1892 p.),
Житловий будинок Я. Новикова на розі вулиць Костянтинівської № 12 і Верхній Вал № 28 (1893 p.),
2 поверхова прибудова до флігеля М. Дроннікова на вул. Фундуклеївській № 25 (1896 p.),
Прибутковий будинок на вул. Нижній Вал № 62 (1897 - 1898 pp.),
Прибутковий будинок на вул. Караваївській № 1 (1897 - 1898 pp.),
Будинок "Слов'янського" в неоросійському стилі на Хрещатику № 1/2 (проект 1891 р. з концертною залою на 5000 місць, здійснений з іншим розплануванням 1898 р., не зберігся),
Прибутковий будинок С. Капника на вул. Костянтинівській № 19 (1898 p.),
Житловий будинок на вул. Костянтинівській № 20 (1898 p.),
Прибутковий будинок О. Тихонова на провулку Десятинному № 7 (1899 p.),
Прибутковий будинок на Андріївському узвозі № 2-а (надбудова 1899 - 1900-і pp.),
Житловий флігель Левковських на вул. Верхній Вал № 16 (1900 p.),
Прибутковий будинок дворянки В. Тіль на вул. Великій Житомирській № 13 (1900 р.),
Житловий будинок на розі вулиць Мерінгівської № 10/7 і Лютеранської (1900 1901 pp.),
Прибутковий будинок на вул. Великій Васильківській № 30 (1906 p.).
Виконав прибудову до корпусу пивного заводу С. Ріхерта на вул. Фрунзе № 35 (1908 p.).
Контролював будівництво міського театру (1897 - 1901 pp., проект В. Шретера).
Мешкав у власній садибі на вул. Олександрівській / тепер Сагайдачного № 1, де після зсуву гори і руйнації флігеля, збудував новий корпус (1909 p.).

КАЗАРИНОВ Олексій Миколайович - військовий інженер. Служив у І (одеському) відділенні IV округу шляхів сполучення в першій третині XIX ст. Низку праць виконав в Одесі, а саме:
Наглядав і здійснив міст через Водяну балку по дорозі в Тирасполь (1834 p.),
Перебудував Сабанеев міст через Військову балку (1834 -1836 pp., співавтор Дж. Торічеллі; первісну споруду збудували Ф. Боффо, Д. Уптон).
Незабаром пішов у відставку, був членом Товариства сільського господарства, займався громадською діяльністю.

КАЙЗЕР - будівничий парків. Працював на Волині наприкінці XVIII - початку XIX ст. Створив паркові ансамблі пейзажного типу в садибах:
Гр. Потоцьких в Антонінах,
Гр. Гіжицьких в Молочках під Житомиром,
Кн. Любомирських в Рівному, В Романові,
В Климивці над р. Горинью,
В Трощах, В Самострілах,
При резиденції Яблоновських в Острозі.

КАЛАШНИКОВ Дмитро Михайлович (11.09.1781 - ?) - архітектор. Вихованець Петербурзької Академії мистецтв, де здобув у 1788 - 1804 pp. професійну освіту, 1803 р. отримав атестат 1-го ступеня зі шпагою і був залишений при Академії, 1805 р. відзначений 1-ю золотою медаллю за проект Великого публічного театру І окремого корпусу. В 1808 - 1811 pp. перебував у пенсіонерському відрядженні закордоном і здобув звання академіка Римської академії. В1811 - 1812 рр. - ад'юнкт-професор, з 1813 р. - академік архітектури (проект заміського розважального| будинку).
Додержувався стильових форм класицизму.
Приймав участь у будівництві учбового корпусу Харківського університету зі Свято" Антоївською домовою церквою на вул. Університетській № 25 (1823 - 1831 рр., автор Є. Васильєв).

КАЛАШНИКОВ Іван Петрович (24.10.1861 - 1915) - архітектор. Закінчив Петербурзьке Будівельне училище, де вчився в 1880 - 1885 pp., здобув звання цивільного інженера і чин X класу.
З наступного 1886 р. працював молодшим інженером будівельного відділення Подільського губернського правління, в 90-і роки - єпархіальний архітектор.
Застосовував стильові форми неоренесансу, необароко неоросійського напрямку.
В 1886 - 1888 pp. виконані наступні роботи:
Розширення будинку жіночого єпархіального училища в Кам'янці-Подільському,
Закінчення будівництва жіночого єпархіального училища в Тульчині
Мурована церква в с Черепашинці Вінницького повіту,
Дерев'яний міст підкісної системи в Гайсині Подільської губернії.
В 1889 - 1890 pp. збудував дерев'яну церкву в с Баришківці;
в 1890 - 1891 pp. - дерев'яну церкву в с Павлівка Вінницького повіту.
Значної уваги заслуговують збудовані у Кам'янці-Подільському -
Олександро-Невська церква (1897 p.),
Державний банк,
Об'єднаний банк,
Подільська казенна палата,
Подільська духовна консисторія,
Духовне училище,
Технічне училище,
Лікарня людинолюбного товариства.

КАЛИНОВСЬКИЙ Михайло - архітектор. Професійну освіту отримав в художніх класах Харківського колегіуму у І. Саблукова та в Москві у Експедиції кремлівської будови під керівництвом В. Баженова.
Наприкінці XVIII ст. працював у Харкові архітектором, дотримувався принципів класицизму.

КАЛЯНОВСЬКИЙ В. І. - інженер-архітектор. Працював у Харкові на початку XX ст. у стильових формах модерну і ретроспективізму.
Спроектував:
Будинок Товариства допомоги вчителькам (закінчено 1901 p.).
Лікувальний заклад на Московському проспекті № 145 (1913 р.)

КАЛЬБУС Ігор Андрійович - архітектор. Професійну освіту отримав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, де здобув відповідне звання. Під час навчання був членом Українського архітектурного гуртка "Громада", очолюваного Д. Дяченком.
1911 р. прийняв участь в архітектурному конкурсі на проект меморіальної каплиці у Полтаві, яка мала увічнювати події 1909 р. з нагоди святкування 200-річчя Полтавської перемоги і зустрічі полтавчан з Миколою II. За проектом К., що отримав 2-у премію, каплиця була споруджена на вул. Зіньківській (1911 - 1914 pp.).

КАМБІАДЖІО Луїджі [Людвиг Валентинович] (? - після 1870) - архітектор. Освіту отримав на батьківщині, в Італії. 1838 р. прибув в Одесу, де почав виконувати в Будівельному комітеті обов'язки архітектора, в 1841 - 1846 pp. обіймав посаду архітектора. Дотримувався стильових принципів ампіру.
Крім виконання службових завдань розробляв проекти приватних житлових і торговельних споруд, серед них:
Будинок Трика в VII кварталі 2-ї частини (1838 p.),
Крамниці Андросова у Новому Ковальському ряду між цвинтарем і межею порто-франко (1840 p.),
Крамниці Трофимова на вул. Новорибній (1840 p.),
Будинок Лозинського в VIII кварталі 2-ї частини (1840 p.),
Будинок з крамницею Мелентьєвих на вул. Малій Арнаутській (1840 p.),
Будинок Мавро на розі вулиць Катерининської і Поліцейської № 26 (1841 p.),
Будинок Димова на вул. Успенській № 89 (1841 p.),
Магазейн Деполі і Мурато біля Карантинної гавані (1841 p.),
Будинок Карпова на вул. Італійській (1843 р.)
Будинок Сигеля на вул. Ремісничій (ї'843 p.),
Багатоквартирний будинок Ісаджика на розі вул. Троїцької № 39 і Катерининської (1845 p.),
Крамниця Шапіро на вул. Катерининській у Старому Щепному ряду (1846 p.).
З призначенням 1845 р. намісником Кавказу генерал-губернатор М. Воронцов зайнявся перебудовою грузинських та інших міст і перевів туди низку зодчих. К. з 1849 р. отримав посаду Шемахинського губернського архітектора і переїхав до Тифлісу, де й працював до своєї відставки на початку 70-х років.

КАМЕНЕЦЬКИЙ - архітектор. Працював у Херсоні в першій половині XIX ст. на посаді губернського архітектора. Застосовував стильові форми пізнього ампіру.
Виконував проекти:
Кордегардії з шлагбаумами при виїзді з міста (1831 p.), Міської лікарні (1833 p.), Казенної палати,
Совісного суду.
Училища торгового мореплавання (1834 р.)
Збудував огорожу для бульвару на площі з пам'ятником Г. Потьомкіпа (1835 p.).
Збереглись його кресленики головної польової аптеки у фортеці (1829 p.), мурованої в'язниці, пристосування колишнього морського редуту для арештантської роти.

КАМЕНЕЦЬКИЙ Ш. Е. - архітектор. Працював на початку XX ст. Збудував в Одесі у модернізованих формах неоренесансу: Прибутковий будинок Шифф-Райзмана на вул. Успенській № 27 (1911 p.).

КАМЕНОБРОДСЬКИЙ Альфред - архітектор. Працював у Львові наприкінці XIX - початку XX ст. Брав участь у конкурсі на проект Промислової школи (1890 p.). Разом з архіт. 3. Кендзерським і А. Загурським забудовував багатоквартирними будинками у дусі неоренесансу вулицю Ю. Крашевського / тепер С. І. Крушельницької - № 1, З, 13, 15, 17, 19 - 19-а, 21 (1878 - 1894 pp.).
Використовуючи стильові форми неоренесансу і необароко, неороманіки і неоготики, виконав наступні роботи:
Спортклуб "Сокіл" на розі вулиць Дудаева № 8 і П. Ковжуна (1885 p., співавтор В. Галицький),
Вілла на розі вулиць Я. Матейка № 10 і Технічної № 2 (1889 p.),
Міська школа ім. Т. Чацького на перехресті вулиць С. Ляйнберга,
Таманської і Котлярського (1891 p.),
Єврейська промислова школа на перехресті вулиць С. Ляйнберга, Таманської і Котлярського (1891 p.),
Перебудова житлової кам'яниці на вул. Староєврейській № 10 (1892 p.),
Житловий будинок на площі Ринок № 22 (1893 p.),
Дім єврейських дітей-сиріт на вул. Янівській / тепер Т. Шевченка № 34 (1894 p.),
Вілла "Палатин" - садибний будинок літератора Петра Хмельовського - на розі вулиць Каліча Гора і Глібова № 12 (1894 p.),
Комплекс військових казарм на вулицях Клепарівській № 22, 24, Ветеранів № 13, 15, Генерала Грекова № 1 - 5 і Батуринській (1896 p., співавтор Н. Лушкевич).
Частина творчого доробку із застосування засобів модерну К. припадає на початок XX ст. Ангари трамвайного депо на перехресті вулиць Вітовського, Гвардійської і Сахарова (1894, 1906 рр.),
Споруди газового заводу на вулицях Джерельній № 20 - 24 і Газовій № 28 (кін. XIX - поч. XX ст., співавтор М. Лужецький),
Металева огорожа кам'яниці на вул. Тершаковців № 6 (1911 p., співавтор К. Каменобродський),
Будинок гімнастичного товариства "Сокола" на вул. Сокола / тепер П. Ковжуна № 11 (1907 p.).
Збудував каплицю у Требовлі (1905 p.).
Виступав зі статтями у львівському журналі "Технічний часопис" (польська мова) з аналізами будинків Львівської політехніки (1877 р., с. 35 - 36), описом недорогих будівель і будинку "Сокола" у Львові (1907 р., с. 180 - 181, 273 - 274).
Працював і в 20-і роки у стилі функціоналізму, приклад: Будинок дитячої лікарні на вул. Стрільницькій / тепер М. Лисенка № 31 (1829 p.).

КАМЕНСЬКИЙ Геркулан Фердінандович (1859 - ?) - інженер. Професійну освіту отримав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів в 1876 - 1880 pp., здобувши відповідне звання і чин X класу. Працював у різних містах.
1886 р. зайняв посаду помічника начальника ділянки Донецької залізниці, де у формах т. зв. цегляного стилю збудував:
Житловий будинок за прийнятим типом,
Депо для двох паровозів,
Пакгаузи.
Споруджував залізничні мости і труби під коліями.

КАМЕРОН Чарльз (1843 - 1812) - російський архітектор шотландського походження. Вчився у батька - майстра, будівничого, потім у Франції та Італії, з 1779 р. на російській службі, де став одним з провідних зодчих епохи класицизму.
Був архітектором Царського Села і Павловська, де закінчив палац, збудував Агатові кімнати, Холодні лазні, Камеронову галерею з пандусом, Висячий сад, а також Храм дружби, Вольєр та кілька інших павільйонів у Павловську, переробив низку парадних апартаментів та особистих кімнат для Катерини II у царськосельському палаці.
1796 р. був відсунутий від справ і працював для гр. К. Розумовського у Батурині, де спроектував і будував палацовий комплекс (1799 - 1803 pp.).
Можливо, є автором палацу Г. Теплова, розташованого на околиц Батурина (злам XVIII-XIX ст.).
В 1802 - 1805 pp. рахувався архітектором Адміралтейств-колегії. З 1805 р. у відставці.

КАМПІОНІ Іван Антонович - архітектор. В 30-і роки працював при канцелярії цивільного губернатора в Катеринославі. Дотримуючись стильових прийомів ампіру виконав проекти:
Фарбувальні для суконної фабрики,
Будинку присутствених місць
Приватних крамниць (1835 p.).
В 40-і роки навчався як вільноприходящий учень в Петербурзькій Академії мистецтв і 1850 р. отримав звання некласного художника за проект приватного будинку для здавання у найми.

КАНІЛЛЕ Михайло Андрійович (1836 - 28.01.1883) - архітектор. Фахову освіту здобув у Петербурзькому Будівельному училищі в 1850 - 1859 pp., отримав звання архітекторського помічника і чин колезького секретаря; 1871 р. - інженера-архітектора.
В основному працював у Петербурзі, користувався стильовими формами неоренесансу і необароко.
Залучався до робіт в інших містах, зокрема:
Приймав участь в опорядженні Царського палацу в Києві (1871 p.).

КАПУСТИН Ілля Якович (1852 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів з 1870 р. і 1876 р. отримав відповідне звання і чин X класу. Служив у різних містах.
В 1882 - 1884 pp. працював в Полтаві і Олександрії Херсонської губернії, збудував у стильових формах неоренесансу чимало різних споруд, серед них:
Дні лікарні павільйонної системи у Кременчуку на Полтавщині (1883 p.).

КАРАЗІН І. Н. - садівник. Брат В.Н. Каразіна - засновника Харківського університету. Працював на початку XIX ст. За його ініціативою і під керівництвом створювався Краснокутський парк на Слобожанщині (з 1809 p.),

КАРАСЄВ - архітектор. На початку XIX ст. працював таврійським губернським архітектором. Дотримувався стильових форм ампіру.
Виконував проекти адміністративних споруд для Сімферополя (1804 p.).

КАРАСИНСЬКИЙ Л. - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст., вживав форми модернізованої класики, функціоналізму. Серед його робіт:
Житлова кам'яниця на розі вулиць С. Бандери № 69 і Русових (1913 p.),
Перебудова кам'яниці на вул. Личаківській № 15 (1934 p.),
Будинок культури на вул. С. Кушевича № 1 (1937 p., співавтор Т. Врубель),
Будинок міських електричних закладів на вул. Вітовського № 55 (1936 p., співавтор Т. Врубель),
Професорська колонія" на північ від церкви Покрови Пресвятої Богородиці на вулицях Ніщинського, І. Вільде, Міжгірній (30-і роки, співавтори Т. Врубель, М. Кочур),

КАРАСИНСЬКИЙ Я. - архітектор. Працював наприкінці XIX ст. у Львові, де збудував у формах необароко: Житловий будинок на вул. Личаківській № 4 (1888 p.).

КАРБОНЬЄР Андрій Олександрович (1846 - 1908) - архітектор, педагог. Професійну освіту отримав в Петербурзькій Академії мистецтв (1864 - 1873 pp.) і за виконання проекту біржі набув звання класного художника 1-го ступеня, з 1877 р. - академік архітектури (виконав проект споруди окружного суду II розряду).
Викладав і був хоронителем музею в Училищі барона Штігліця. Використовував форми неоренесансу і необароко.
Спорудив надгробний склеп генерала Е. Тотлебена на Братському кладовищі захисників Севастополя в 1854 - 1855 pp. (1890 p., з використанням проекту Д, Грімма).

КАРЛОНІ Леопольд [Леонтій Петрович] (1776 - після 1840) - архітектор. Родом Лугано (Швейцарія), де отримав професійну освіту, став мурованих справ майстром,
З 1803 до жовтня 1810 р. працював у Полтаві, в 1804 - 1809 pp. керував будівництвом собору в Кременчуку (проект Дж. Кваренгі). В грудні 1810 р. отримав атестат архітектора за підписом Тома де Томона. Дотримувався стильових форм суворого ампіру.
З початку 1811 р. працював у Києві, де виконав проекти:
Нового контрактового будинку (1811 p.),
Лікарні зі службами (1812 p.),
Забудови Палацової площі (1812 p.).
В червні 1815 р. перевівся в Комісію будівель Москви, де допомагав архітектору Й, Бове будувати торговельні ряди на Красній площі, Петровський театр та інші визначні споруди.
1838 р. звільнився через хворобу.

КАРТАШЕВСЬКИЙ Антон Іванович - архітектор. На початку XIX ст. очолював креслярню Малоросійській губернії в Полтаві, допомагав М. Амвросимову, Безпосередньо керував забудовою Чернігова. Представник стилю ампір.
Прийняв участь у розробці проектів реконструкції міст Малоросійської губернії (затверджені 1803 і 1805 pp., за участю М. Амвросимова).
Здійснював розпланування центральної частини Чернігова згідно проекту реконструкції 1803 р.
Збудував:
Комплекс споруд "для мір і ваг" в центрі Олександрівського майдану,
Магістрат і торговельні ряди на Красній площі,
Комплекс богоугодного закладу :І 10 одноповерхових споруд.
Автор проекту реконструкції будинку архієпископа і пристосування його для присутствених місць (1802 - 1806 pp.).
Виконав низку проектів для житлової забудови Чернігова. Спроектував магістрат у Кременчуку (1803 р.) та інші споруди громадського призначення в Полтавській та Чернігівській губерніях.
Звів притвори при входах до Спасо-Преображенського собору в Чернігові (1818 p.).
Підремонтував собор Спасо-Преображенського монастиря у Новгороді-Сіверському (1821 р.).

КАРЧЕВСЬКИЙ Микола Федорович (1824 - ?) - архітектор. Освіту отримав в Петербурзькому Будівельному училищі в 1839 - 1845 pp. і здобув звання цивільного інженера з чином XII класу. Після закінчення навчання виконував обов'язки Подільського губернського архітектора, в 1848 р. затверджений на посаді і працював до 1859 р. Потім 10 років служив в Рязані. В 1869 - 1875 pp. - волинський губернський архітектор.
Твори виконував у формах бідермеєру, неоренесансу, неорококо і "цегляного стилю".
Під час праці на Поділлі в 1845 - 1858 pp. виконав наступне:
Яловии водоспуск на р. Бузі, Запасні хлібні магазейни у повіті,
Перебудова робочого водоспуска і ремонт млину в м. Барі,
Переправа через Буг для військ у Вінниці, Мурована скарбниця в Гайсині,
Міст через р. Збруч в Гайсині,
Підновлення після пожежі цукрового заводу в с Маївка,
Три дерев'яні мости з гатями через рукави р. Буг у Хмельнику,
Цукровий завод графа Кушелева-Безбородька поблизу Хмельника.
Перебудова старовинного так званого Турецького моста біля Хотина,
Дві пристані і переправи через Дністер для військ, що повертались з Силістрії (1854 p.),
Два аркових мурованих мости через р. Мурафу і Русаву в Ямпільському повіті,
Перебудова мурованої споруди для поштової контори в Ямполі.
Дерев'яний міський о 4 поставах млин на р. Смотричі,
Дерев'яний міст підкісної системи через р. Смотрич,
У тому числі в Кам'янці-Подільському:
Перебудова старовинних споруд для артилерійських казарм, Влаштування 2 бань на вежах римсько-католицького костелу,
Перебудова казенної палати,
Перевлаштування театру для Приказу громадського опікування,
Мурована 2-поверхова споруда для арештантської напівроти,
Пристосування будинку для розміщення будівельної і шляхової комісії,
Перебудова старовинної будівлі при класичній гімназії,
Реставрація старовинної башти (брами короля Баторія) з аркою,
Муровані сходи 12-сажневої висоти для з'єднання нової частини міста з верхньою старовинною,
Мурований 4-поверховий тюремний замок із службами і церквою на 600 чоловік,
Мурована 2-поверхова споруда дворянського зібрання.
Перебудова і внутрішнє оздоблення губернаторського палацу для перебування Олександра II (1856 p.).
1858 р. виконав проект губернської лікарні (збудована пізніше за доробленим 1862 р. архіт. Е. Миквицем, в 1864 - 1887 pp.).

КАССЛЕР Фердинанд - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст. Дотримувався стильових форм необароко, зрілого й пізнього модерну, модернізованого ампіру.
Виконав наступні роботи:
Перебудова пасажу Феллерів між вулицями Гетьманською / тепер пр. Свободи № 35 і Михальчука (1909 p., ск. П. Війтович, первісно - А. Шлеєн),
Єврейське ремісниче училище ім. А. Коркіса на вул. Ангеловича № 28-а (1909 p.),
Первісний проект прибуткового будинку Грюнера на вул. Єзуїтській / тепер В. Гнатюкй № 20 - 22 (1910 p., добудований 1911 р. архіт. Р. Фелінським, ск. 3. Курчинським),
Прибутковий будинок на вул. К. Левицького № 11 (1912 p., співавтор В. Шульман),
Прибутковий будинок на вул. К. Левицького № 11-а (1912 p., співавтор В. Шульмпп),
Прибутковий будинок на вул. К. Левицького № 15 (1912 p., співавтор В. Шульмап),
Житловий будинок на розі вулиць С. Бендери № 24 і Карпінського (1912 - 1913 рр., ск. 3. Курчинеький),
Чиншовий будинок на вул. Чернігівській № 2 (1912 - 1913 pp., ск. 3. Курчинський),
Чиншовий будинок на вул. Чернігівській № 4 (1912 - 1913 pp., ск. 3. Курчинський),
Прибутковий будинок на вул. К. Левицького № 26 (1913 р., ск. 3. Курчинський),
Кам'яниця Й. Шпрехера / 7 поверхів на пл. Міцкевича № 8 (1913 - 1921 pp.) з аптекою на І поверсі у стилістиці бідермеєру (1921 p., архіт. Г. Заремба),
Прибутковий будинок французької нафтової компанії "Прем'єр" на вул. С. Баторія / тепер Кн. Романа № 26 (1913 - 1922 p., співавтор Ю. Цибульський),
Прибутковий будинок на вул. Зеленій № 17 (1914 p.).
Приймав участь у забудові вул. М. Конопницької (1911 - 1914 pp., разом з архіт. Ю. Авіним, С. Ольшевським).
Виконав низку праць в 20 - 30-і роки в дусі функціоналізму, серед них: будинок "Маріацької галереї" на пл. Міцкевича № 5 (1925 p.);
конторський будинок Й. Шпрехера на вул. Академічній / тепер пр. Шевченка № 7 (1928 - 1929 рр.),
ремісниче училище ім. А. Коркіса на вул. Ангеловича № 28-а (1926 - 1930 pp.),
прибутковий будинок на вул. К. Левицького № 25 (1938 p.).
Перебудував віллу на вул. Парковій № 1 (1924 p., первісно - архіт. Н. Лущкевич),

КАТЕРИНИЧ Вадим Петрович - інженер. Служив у чині полковника в управлінні Київського військового округу в другій половині XIX ст. Приймав активну участь у забудові міста, Спроектував у формах неоренесансу, необароко і неоросійського стильового напрямку:
Прибутковий будинок Г. Познякова між вулицями Трьосвятительською № 11-13 і Михайлівською № 24,
Житловий будинок В. Беца на вул. Гімназичній / тепер Леонтовича № 7 (1882 p., співавтор В. Сичугов; надбудований IV поверхом в 1910-і роки),
Особняк вдови Т. Івенсен / 1 поверх на вул. Липській № 2 (1883 p.).
Виконав проект Кирило Мефодієвського будинку на Європейській площі (1884 р., співавтор В. Сичугов, не реалізований).
Здійснював технічний нагляд за спорудженням під Хрещатиком водозливної труби (1888 p.).

КАЦИКА В. Д. - архітектор. Працював у Харкові на початку XX ст. Використовуючи форми українського модерну збудував:
Складне училище на Павловій дачі / тепер вул. Чугуївській № 35 (1912 - 1914 рр., співавтор С. Тимошенко).

КВАТИРКА - майстер-тесля. Працював на Поділлі на зламі XIX - XX ст.
Збудував дерев'яну церкву Успения Пресвятої Богородиці в с. Скригове Горохівського району Волинської області (1900 p.).

КВАРЕНГІ Джакомо (21.09.1744 - 18.02.1817) - російський архітектор і графік палійського походження. Вчився живопису і архітектурі в Римі. З кінця 1779 р. працював в Росії, де в останні роки XVIII і на початку XIX ст. збудував Асигнаційний банк, будинки Академії наук, міської думи, торговельні ряди у Анічкова палацу, головну аптеку, Катерининський і Смольний інститути, Маріїйську лікарню, Ермітажний театр, Нарвські тріумфальні ворота у Петербурзі, Зубовський корпус, Англійський і Олександрівський палаци у Царському Селі, гостині двори на Красній площі і Китай-городі, палаци Шереметева і Безбородька, прочанноприймальний будинок в Москві, величезну кількість житлових будинків, храмів та споруд різного призначення.
Один з провідних майстрів класицизму. Був обраний членом Королівської Академії мистецтв Швеції, вільним общником Петербурзької Академії мистецтв. Безпосередньо у К. вчились А. Меленський та інші українські зодчі.
За проектами К. на Чернігівщині створені:
Храм-мавзолей Безбородька у с Стольне (1782 p.),
Андріївська церква у с Стольне (1782 p.),
Садибний ансамбль Безбородька в с Стольне (90-і роки), Церква св. Катерини у с. Ляличи (1793 - 1795 pp.),
Садибний ансамбль П. Завадовського в с. Ляличи (1794 - 1795 pp., Літній палац тут спроектував М. Львов),
Салибний ансамбль Судієнка в с. Очкіно, Палац Міклашевського в с Понурівка,
Садибний ансамбль в с Гринів.
На Слобожанщині були збудовані:
Садиба М. Камбурлея в с Хотінь (90-і роки, службові будівлі за участю О. Паліцина),
Садиба в с. Олексіївка,
Садиба Донець-Захаржевського в с. Костянтиншка,
Садиба Ковалевського в с. Соснівка.
На Полтавщині в с. Диканька створена садиба Кочубея (низку споруд тут спроектували М. Львов і Л. Руска). До праць К. приписується садиба в Олександрівську поблизу Луганська (кін. XVIII ст.).
Можливо був автором Миколаївської церкви в с. Юнаківка на Чернігівщині (1793 - 1806 рр.).
Крім проектування садиб і панських палаців К. приймав участь забудові українських міст. Виконав проекти, за якими споруджувались:
Присутствені міста в Харкові на вул. Університетській (1786 p., будували А. Вільянов і П. Ярославський), Палац в Кременчуку (90-і роки XVIII ст.),
Собор Спасо-Преображенського монастиря у Новгороді-Сіверському (1791 - 1796, 1806 pp., керував будівництвом І. Яснигін, конструкції посилював 1821 р. А. Карташевський),
Успенський собор у Кременчуку (1804 - 1816 pp., будував Л. Карлоні).
Ймовірно, був автором проектів споруд Домницького монастиря на Чернігівщині, створеного при сприянні і на кошти графа І. А. Кушельова-Безбородька, що включав в себе:
Собор Різдва Богородиці (1800 - 1806 pp.),
Трапезну церкву Параскеви П'ятниці,
Надбрамну двох'ярусну дзвіницю,
Келії та огорожу.
На початку XIX ст. приймав участь у проектуванні меморіального мавзолею над могилою російських вояків на полі Полтавської битви (три варіанти - 1811 p.).

КВАСОВ Олексій Васильович (1718 - 08.02.1772) - російський архітектор, Представник класицизму. В 1763 - 1872 pp. очолював "Комісію кам'яної будім Санкт-Петербурга і Москви", де за той час було опрацьовано 24 генеральних плани міст.
1768 р. виконав проект реконструкції м. Харкова.

КВІНТО Казимир Іполитович (1851 - ?) - архітектор. В 1871 - 1876 pp. вчився у Петербурзькому Будівельному училищі, отримав звання цивільного інженерії І правом на чин XII класу.
Працював у багатьох місцях, зокрема, з 1891 р. на посаді губернського архітектори при будівельному відділенні Херсонського правління.
Споруджував церкви, приватні будинки, виробничі будівлі.

КЕБАХ Карл (? - 1851) - будівничий парків. Запрошений Новоросійським 1 Бессарабським генерал-губернатором М. Воронцовим з Германії. Прибічник пейзажного стилю.
З 1824 р. створював Алупкінський парк при палацовому ансамблі.
Засаджував парк в Масандрі біля Ялти.

КЕДРІН Іван Степанович (1776 - ?) - архітектор. Закінчив народне училище в Кеєві (1788 - 1792 pp.). З 1794 до 1797 р. допомагав Волинському губернському архітектору А. Меленському, потім служив в губернській креслярні. Засвоїв стильові прийоми класицизму і ампіру.
Працював повітовим землеміром в Умані; згідно типовим проектам А. Захарова спорудив!
Повітові присутствені місця в Чигирині (1806 p.),
Повітові присутствені місця в Черкасах (1815 р.)
Повітові присутствені місця в Сквирі (1838 p.).
Співробітничав з А. Меленським при забудові Подолу в Києві після пожежі 1811 р,
З допомогою А. Меленського відновлював після пожежі 1810 р. споруди фаянсової фабрики в Межигір'ї, збудував нові:
Дерев'яний корпус для випалювання фаянсового посуду і майстерень;
Дерев'яний корпус "кінної машини" з млинами для вимішування глиняної маси,
Дерев'яний корпус з басейном для промивання матеріалу,
Два дерев'яні будинки для помешкання майстрів,
Мурований корпус для початкових робіт та виготовленню посуду (1814 p.),
Мурований випалювальний корпус (1815 p.),
Мурований станковий корпус (1816- 1817 pp.).
1830 p. збудував корпус № 55 на Гостиному дворі Києво-Печерської лаври.
Спроектував у Києві низку житлових будинків.
З 1833 р. працював у губернській будівельній комісії. 1834 р. пішов у відставку.

КЕЛЕРСЬКИЙ - архітектор. Працював на Півдні України на початку XIX ст..
Дотримувався стильових принципів ампіру.
Спроектував в Херсоні Покровську (Старообрядницьку) церкву на однойменній площі
Грецького форштадту (1805 - 1812 pp.).

КЕЛЛЕР Е. - архітектор. Працював в другій половині XIX ст. Використовував стильові форми неоренесансу. Збудував у Львові: Кредитний банк на розі вулиць Січових Стрільців № 13 і Костюшка (1869 p.).

КЕН Л. - див. САЙН A.
КЕНДЗЕРСЬКИЙ 3. - архітектор. Працював у Львові наприкінці XIX - початку XX ст. Використовував стильові форми неоренесансу, необароко, неороко і неоготики.
Збудував такі споруди:
Готель "Belle Vue" на вул. Гетьманській / тепер пр. Свободи № 27 (1896 p.),
Житловий будинок на вул. Академічній / тепер пр. Шевченка № 14 (1897 p.),
Прибутковий будинок з алегоричними рельєфами "Музики і Живопис" на вул. Єзуїтській / тепер В. Гнатюка № 8 (1902 p.),
Корпуси психіатричної лікарні на вул. Кульпарківській № 95 (1904 - 1909 pp.),
Адміністративна споруда на вул. . Цитадельній / тепер Чайковського № 6 (1905 р. співавтори Т. Обмінський, М. Улям),
Готель на вул. Костюшка № 1 (1905 - 1906 pp., співавтор М. Улям).
Католицький будинок На вул. Городоцькій № 36 (1911 p., співавтор А. Опольський),
Разом з архіт. А. Каменобродським і А. Загурським забудовував багатоквартирними будинками у дусі неоренесансу вулицю Ю. Крашевського / тепер С. Крушельницької - № 1, З, 13, 15, 17, 19 - 19-а, 21 (1878 - 1894 pp.).
Виконав проект перебудови костелу св. Ганни у Львові (1912 р., не реалізований).
Публікувався у професіональній пресі, зокрема, у львівському журналі "Технічний часопис" (польська мова) надрукував матеріал щодо перебудови костелу св. Анни (1912 р., с 235-237).

КЕНО Г. - інженер. Працював на початку XX ст. Будував залізобетонні мости в Україні, серед них: Трьохпрольотний арковий міський міст у Верхньодніпровську (1903 p.),
Два трьохпрольотні шляхопроводи на ст. Іловайська Катерининської залізниці (1906 p.),
Трьохпрольотний шляхопровід біля станції Чистяково Катерининської залізниці (1906 p.).

КЕРБЕДЗ Станіслав Валеріанович (1810 - 07.04.1899) - інженер-будівельник мостів. 1831 р. закінчив Інститут корпусу інженерів шляхів сполучення в Петербурзі, його професор. З 1858 р. почесний член Петербурзької Академії наук. Спроектував і збудував перший постійний чавунний Благовіщенський (Миколаївський) міст через Неву у Петербурзі, автор мостів через р. Лугу та Віслу у Варшаві.
Консультував доопрацювання проекту Ланцюгового мосту в Києві.
Приймав участь у створенні в Україні мережі залізниць і шосейних шляхів.
Разом з Д. Журавським і М. Бєлелюбським розробив технічні умови на застосування в мостах литої сталі.

КЕРБЕДЗ Іван Валеріанович - інженер. Освіту отримав в Петербурзькому Інституті корпусу інженерів шляхів сполучення. В середині XIX ст. працював в Україні, де виконав наступне: Керував спорудженням під'їзних шляхів і дамби при спорудженні Ланцюгового моста через Дніпро у Києві (1847 - 1853 pp., проект Ч. Віньола), приймав участь у роботі приймальної комісії.

<КЕТХУДОВ Дмитро Фомич (1864 - ?) - інженер. Вчився в 1885 - 1890 pp. у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, де отримав відповідне звання і чин X класу.
Був направлений працювати старшим техніком в правління товариства Курсько-Київської залізниці.

КИРЕЄНКО Іван Андрійович (05.09.1879 - 21.05.1971) - інженер, педагог, вчений. Народився у Бахмачі. Середню освіту отримав у Чернігівській гімназії, 1909 р. закінчив Київський політехнічний інститут. В 1910 - 1912 pp. працював повітовим 1 інженером в Таращі, 1913 р. обіймав посаду викладача Київського політехнічного інституту. Займався проблемами вдосконалення залізобетонних конструкцій, здійснив і вперше обгрунтував можливості виконання бетонних робіт при низькіх температурах. Працював на Київщині й Києві, будував громадські споруди, шлихи й інженерні споруди, в тому числі:
Дво- і шестикомплектні школи в Таращанському повіті (1910- 1912 pp.),
Земська повітова лікарня (1912 р.)
Оригінальні лотки в Таращі на Київщині для дренажу берегових схилів (1910 - 1912 pp.),
Колодязі при спорудженні шляхопроводів у Києві (1915 p.),
Чотирипрогонний залізобетонний віадук над залізницею (1916 p.).
У дореволюційний період надрукував кілька наукових праць, а саме: Земские железобетонные типовые трубы малых диаметров. - К., 1915. - 103 с; Об укреплении оврагов железобетонными сооружениями, лотками, лейками, подпорными стенами и водобойными ступенями: Доклад И. А. Киреенко (Тараща), - Одесса, 1912. - 17 с; Производство железобетонных работ: Практические і указания. - К., 1915. - 55 с; Укрепление оврагов железобетонными сооружениями, - СПб, 1913.-20 с.
Розквіт інженерної й наукової діяльності К. припадають на наступні десятиріччя.

КІТНЕР Ієронім Севастянович (1839 - 1929) - російський архітектор, педагог, громадський діяч. В 1853 - 1859 pp. навчався в Петербурзькому Будівельному училищі, на початку 60-х років працював у А. Штакеншнейдера на спорудженні Миколаївського палацу. В 1863 - 1867 pp. удосконалювався за кордоном. 1867 р. отримав звання академіка архітектури за проект хутора, з 1911 р. - почесний член Академії мистецтв.
Викладав в Будівельному училищі й Інституті інженерів шляхів сполучення. Працював у стильових формах неоренесансу, необароко, розробляв і впроваджував т. зв. цегляний стиль.
Багато будував в Петербурзі - сільськогосподарський музей в Соляному містечку, критий ринок на Сінній площі, Інститут цивільних інженерів, Міський будинок, корпуси Олександрівської лікарні, житлові будинки Зигеля, Резанова, Штрауса та інші, в Москві - Інженерне училище, Верхні торгові ряди тощо. В 1909 - 1917 pp. очолював Петербурзьке товариство архітекторів.
Виконав низку робіт для України.
За конкурсним проектом К. катеринославський архіт. Ф. Гаген збудував каплицю на станції Лозова (1890 p.). Спроектував фасад будинку Павлова в Катеринославі, також споруджений Ф. Гагеном.
Переміг на конкурсі проектів на комплекс Київського політехнічного інституту (реалізований в 1899 --1900 pp. під керівництвом О. Кобелєва),
У Києві за проектом К. також збудований Олексіївський притулок для дітей військових (1901 - 1902 pp.). Неодноразово виступав у пресі з питань розвитку архітектури XIX ст., наприклад: Кирпичная архитектура // Зодчий. - 1882. - № 8.

КЛАВЕ Ебіг Леонтійович - архітектор. Працював на початку XX ст. За його проектом, витриманим у дусі неоренесансу, у Києві збудована: Публічна бібліотека на вул. Олександрівській / тепер М. Грушевського № 1 (1910 - 1911 р., план виконав О. Кривошеєв).

КЛАУЗЕН Оскар Андрійович (1849 - 1891) - архітектор. Після закінчення Петербурзького Будівельного училища і одержання 1873 р. звання цивільного
Майстерні художнього училища на вул. Преображенській № 14 (1909 - 1910 pp., співавтор Я. Пономаренко).
Приймав участь у створенні селища "Самодопомога" на 5-й станції Великого Фонтану.
Займався громадською діяльністю, 1912 р. виконував обов'язки президента Євангелічної лікарні. Був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.

КЛЕЙН Самуїл Ошерович (1862 - ?) - архітектор. Фахову освіту отримав у 1881 - 1887 pp. в Петербурзький Інституті цивільних інженерів і здобув відповідне звання.
В 90-і роки працював у Таврійській губернії, обіймав посаду міського архітектора Мелітополя.

КЛЕПІНІН Андрій Миколайович - архітектор. Закінчив Інститут цивільних інженерів, отримавши відповідне звання.
Працював в Одесі на початку XX ст. Вживав композиційні прийоми і форми модерну.
Автор низки споруд, серед них:
Прибутковий будинок на вул. Ніжинській № 51 (1912 p.),
Прибутковий будинок Вітте на вул. Новорибній № 7 (поч. XX ст.).
Будинок Російського товариства пароплавства і торгівлі на вул. Дерібасівській № 4 (1912 p., співавтор В. Кабіольський).

КЛИМЕНКО Іван Олександрович (1839 - ?) - архітектор. В 1852 - 1857 pp. навчався в Петербурзькому Будівельному училищі й здобув звання архітекторського помічника і чин колезького секретаря, після чого працював у Новгороді. В 1858 - 1865 pp. служив у департаменті проектів і кошторисів Головного управління шляхів сполучення і 1865 р. отримав звання архітектора.
В основному користувався стильовими формами неоренесансу.
На початку 80-х років виконував обов'язки міського архітектора Катеринослава, де спроектував: "
Комплекс психіатричних закладів при земській лікарні (1882 p.),
Будинок М. Немеровського (здійснений 1887 р. архіт. Ф. Гагеном).
З 1886 р. працював на посаді міського архітектор Полтави.

КЛИМОВ Дмитро Якович - технік-архітектор. Працював в Одесі наприкінці XIX ст, у формах неоренесансу і необароко. Виконував приватні замовлення на спорудження особняків і прибуткових будинків.
1887 р. були зведені 1-поверхові житлові будинки на Старокінній площі, на вулицях Малоросійській № 1 [нумерація будинків на вулицях у цій частині тексту (3 абзаци) наведена за станом на ті роки], Середній № 16, Михайлівській № 43, Розкидайлівській № 23, 1-поверхові з підвалами на вулицях Банківській № 38, Надеждинській № 1, 1-поверховий з мансардою на вул. Середній № 12, 2-поверхові на Малофонтанній дорозі № 1, Щепному провулку № 23, на вулицях Єврейській № 8, Мельничній № 12 і 14 (три), Базарній № 18, Топельберга на Шпитальній, Херсонській № ЗО (два), Малоросійській № 73, 3-поверхові на розі вулиць Карантинної і Грецької, вул. Болгарській № 27 і дві 1-поверхові крамниці на вул. Степовій № 47 і 48;
1888 р. - 2-поверхові будинки на розі вулиць Садиковської і Колонтаївської, на розі вулиць Московської і Адріївської (три), вул. Новорибній № 9, вул. Ямській № 56 та чотири 2 і 3-поверхові флігелі на вул. Великій Арнаутській № 25;
1890 р. - 2-поверхові будинки на розі вулиць Колонтаївської і Садиковської № 6, на розі Каретного провулка № 13 і Дігтярної № 32, на вул. Пушкінській № 83 (переробка), 2-поверховий з підвалом на Трикутній площі № 10, 3-поверховий на розі вулиць Ямської і Спиридонівської № 84, 3-поверховий з підвалом і флігель на Воронцовському провулку № 6.

КЛІК В. - архітектор. Працював на початку XX ст. на Північній Буковині. Автор проекту Успенського собору старообрядців, вирішеного у формах неоросійського стильового напрямку, в с Біла Криниця (1900 - 1908 pp.).

КЛОДТ фон Юргенсбург Петро Карлович (24.05.1805 - 08.11.1867) - російський скульптор, німецького походження. Отримав військову освіту, з 1829 р. відвідував класи Петербурзької Академії мистецтв. 1833 р. був обраний у "назначені", з 1838 р.). - академік і, отримавши звання ливарного майстра, очолив майстерню Академії мистецтв. З 1848 р. - професор скульптури, а з 1858 р. - заслужений професор.
Автор низки скульптур в Петербурзі - приборкувачі коней на Анічковому мосту, пам'ятник І. Крилову в Літньому саду. Встановив:
Пам'ятник кн. Володимиру у Києві (1850 - 1853 pp., архіт. К. Тон, ск. В. Демут-Малиновський).

КЛУГ Мартин Вільгельмович - архітектор. Працював в Києві. Збудував низку житлових будівель в стильових формах необароко, неоренесансу і т. зв. цегляного стилю, а саме: Будинок меблевої фабрики Й. Кімайєра на вул. Миколаївській № 13 (1895 - 1897 pp., співавтор В. Городецький),
Власний прибутковий будинок на вул. Саксаганського № 96 (1898 - 1899 pp.),
Прибутковий будинок на вул. Почайнівській № 40 (1899 p.),
Прибутковий будинок на вул. Тургенівській № 17 (1899 p.),
Жіноча гімназія лютеранської громади на вул. Лютеранській № 18 (1900 p.),
Прибутковий будинок на вул. Лютеранській № 6-8 (1905 p.),
Прибутковий будинок Я. Харичкова на вул. Мало-Володимирській № 50 (1907 p.),
Прибутковий будинок і водолікарня Й. Гарлинського на вул. Ярославів Вал № 4 (1907 р.),
Прибутковий будинок А. Септера на вул. Бульварно-Кудрявській № 19 (1908 p.),
Прибутковий будинок на вул. Бульварно-Кудрявській № 43 (1908 p.),
Прибутковий будинок Л. Родзянка на вул. Ярославів Вал № 14 (1908 p.),
Прибутковий будинок І. Радзимовського на вул. Великій Житомирській № 23 (1908, 1911 рр.),
Флігель будинку Л. Родзянка на вул. Ярославів Вал № 14 (1909 p.),
Прибутковий будинок О. Брайловської на вул. Бульварно-Кудрявській № 38 (1910 р),
Прибутковий будинок Л. Родзянка на вул. Ярославів Вал № 14-а з двома флігелями (1910 і 1911 pp.),
Лікарня І. та В. Бабушкіних на вул. Тверській № 7 (1911 - 1912 pp.).

К началу страницы
Оглавление  ЙОДКО  КНОРРЕ-КРАЄВСЬКИЙ