Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

ЄГРАФОВ-ЄФІМОВ

ЄГРАФОВ
ЄТОТОВ Іван Васильович
ЄДКОВ Іван
ЄЛАГІН Михайло Іванович
ЄЛЕНК Ф.
ЄНБУЛАЄВ Хрисанф Вікторович
ЄНШ Адам Карлович
ЄРАНЦЕВ Ф. Н.
ЄРЕМЄЄВ Костянтин Миколайович
ЄРМАКОВ Євген Федорович
ЄСИКОРСЬКИЙ Михайло Степанович
ЄФІМОВ Дмитро Егорович
ЄФІМОВ Микола Юхимович

ЄГРАФОВ - архітектор. Представник ампіру. Працював на початку XIX ст. архітектором для здійснення будівель у Харківській єпархії.
Автор церкви-ротонди в селі Куньє (1808 - 1814 pp.) / за іншими джерелами церква безпідставно вважається збудованою 1827 р. за проектом М. Львова.

ЄТОТОВ Іван Васильович (1756 - 29.04.1815) - російський архітектор. Навчався в Експедиції кремлівської будови в Москві, з 1777 р. помічник архітектора М. Казакова. Дотримувався прийомів класицизму.
У березні 1783 р. разом з вчителем та І. Селеховим був відряджений на Південь України, де виконав низку праць (див. М. Казаков).

ЄДКОВ Іван - архітектор. Працював у стильових формах класицизму на Півдні України. Виконав кресленики Катеринослава І на р. Кільчені з показом забудови центральних кварталів і фасадів головних споруд, звернених на еспланаду (1779 p.).

ЄЛАГІН Михайло Іванович - інженер. Працював на Полтавщині на початку XX ст., вживаючи форми українського модерну. За його проектами збудовано:
Кредитове і просвітницьке товариство у Хомутці (1913 - 1914 pp., співавтор худ. О. Сластьон),
Водолікарня у Миргороді - корпуси водолікарні, грязелікарні, дієтична ідальня-клуб, павільйони (1912 - 1916 pp., співавтори В. Зуєв, О. Сластьон).

ЄЛЕНК Ф. - архітектор. Працював на Львівщині на початку XX ст. Реставрував Вознесенський костел в Дрогобичі (1902 p.).

ЄНБУЛАЄВ Хрисанф Вікторович (1838 - 03.02.1884) - архітектор. 1858 р. з відзнакою закінчив Петербурзьке Будівельне училище, після чого обіймав посади начальника штучного столу, виконавця робіт і міського архітектора в Астрахані.
З 1869 p. перебував на посадах молодшого інженера будівельного відділення Полтавського губернського правління і земського архітектора. 1871 р. працював понадштатним техніком, а 1876 р. пішов у відставку. За виконані праці одержав звання інженера-архітектора.
1878 р. залишив Україну і переїхав до Уфи на посаду міського архітектора.

ЄНШ Адам Карлович (1866 - ?) - інженер, архітектор. Після отримання первісної освіти в Лодзі навчався в 1885 - 1890 pp. у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і був випущений з відповідним званням, чином X класу і срібною медаллю за кращі інженерні проекти.
Отримав призначення на посаду архітектора університету св. Володимира в Києві, де виконав проект бібліотеки.
З липня 1891 р. працював у Бердичеві на посаді міського архітектора.
На конкурсі проектів водопостачання Кременчука праця Є. виборола 1-у премію (1892 р.). Твори виконував у формах неоренесансу, необароко і "цегляного стилю".

ЄРАНЦЕВ Ф. Н. - інженер. Працював у другій половині XIX - початку XX ст. Севастополі, вирішуючи споруди у стильових формах необароко, модернізованого класицизму. Виконав наступні роботи:
Збудував першокласну / 4 поверхи митницю (кін. 70-х років).
Розробив проект водопроводу міста з Чорної річки (затверджений 1896 p.).
Приймав участь в увіковіченні подій Севастопольської оборони 1854 - 1855 рр., збудував:
Пам'ятник Чорноріченському бою (1905 p., співавтори О. Вейзен, Г. Долін, О. Гунст),
Пам'ятник у вигляді обеліску й ротонди на місці 1-го бастіону (1905 p., співавтори О. Вейзен, Г. Долін),
Обеліск з фонтаном на місці 2-го бастіону на вул. Орловській (1904 - 1906 pp., співавтори О. Вейзен, Г. Долін),
Обеліск з фонтаном на місці 3-го бастіону на вул. Орловській (проект 1900 р., споруджений 1904 - 1906 pp., співавтори О. Вейзен, Г. Долін, К. Маковський, О. Енберг),
Обеліск і ротонда на місці люнету Бєлкіна (1905 p., співавтори О. Вейзен, Г. Долін),

ЄРЕМЄЄВ Костянтин Миколайович (1836 - 31.08.1892) - архітектор. 1850 р. поступив, а 1856 р. закінчив Будівельне училище в Петербурзі і отримав звання архітекторського помічника і чин колезького секретаря.
Працював у Таврійській губернській будівельній і шляховій комісії архітекторським помічником, а з 1863 р. молодшим інженером, молодшим архітектором, губернським архітектором (з 1868 р.) і губернським інженером (з 1889 p.).
В Криму виконав багато споруд різного призначення.

ЄРМАКОВ Євген Федорович (1868 - 1914) - архітектор. Після закінчення Київського реального училища навчався в 1887 - 1892 pp. у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, де отримав належне звання по І розряду. Повернувся до Києва, де працював наприкінці XIX - початку XX ст. на посаді єпархіального архітектора. Використовував для культових будівель в основному форми неоросійського і неовізантійського стильових напрямків, для житлових і громадських споруд - необароко і "цегляного стилю".
В останні роки XIX ст. за проектами Є. будувались:
Келії / корпус № 2 Флорівського монастиря (1895 p.),
Альтанка на терасі Андріївського узвозу (1897 - 1898 pp.),
Альтанка на Володимирській гіркі (1898 р., план і нагляд),
Корпус настоятеля Видубицького монастиря (1898 p., перебудова),
Духовна семінарія на Вознесенському узвозі (1899 - 1901 pp., з використанням проекту синодального архітектора Є. Морозова), Багатоповерховий будинок на Софійській площі / вул. Володимирській № 20 (1898 - 1899 pp., надбудований 1904 - 1905 pp.),
Друге жіноче училище духовного відомства на вул. Десятинній № 4-6 (1900 p., надбудова 4-го поверху),
Покровська церква по вул. Мостицькій № 18 (1900 - 1906 pp., закінчував будівництво М. Казанський),
Особняк М. Бродської на розі вул. Інститутської № 26 і провулка Виноградного (1900- 1912 рр.),
Келії Свято-Покровської пустині в Голосієві (кін. XIX ст.).
Православне релігійно-просвітницьке товариство на вул. Великій Житомирській № 9 (1902 - 1903 pp.),
Прибудова ризниці і бібліотеки до дзвіниці Видубицького монастиря (1902 p.),
Житловий будинок на провулку Рильського № 3 (1903 p.),
Прибутковий будинок на Софійській площі / вул. Володимирській № 22 (1903 - 1904 pp., за участю О. Вербицького),
Церковно-вчительська школа / семінарія на розі вулиць Пугачева № 12/2 і Багговутівської (1903 p.),
Розширення приміщень лазні Братського Богоявленського монастиря (1904 p.),
Житловий будинок на вул. Трьохсвятительській № 4 (1906 p.),
Іллінська церква на розі вул. Безаківської № 25 і Жилянської (1908 - 1914 pp., не збереглась),
Лікарня і каплиця Київського благодійного товариства на вул. Великій Васильківській № 104 (1909 p.),
Києво-Либідьська Троїцька церква (поч. XX ст.),
Хірургічний корпус Покровського монастиря (1910 - 1911 pp.),
Церква Живоносного Джерела Пресвятої Богородиці Свято-Покровської пустині в Голосієві (1910 - 1912 pp.),
Собор св. Пантелеймона у Феофанії (1912 p.).
За проектами Є. у Києво-Печерській лаврі збудовано:
Аптека /корпус № 24 (1902 - 1903 pp.),
Крамниця ікон біля південних воріт /корпус № 35 (1902 - 1903 pp.),
Корпус півчих митрополичого хору / корпус № 6 (1902 - 1904 pp.),
Палітурня /корпус № 15 (1903 - 1904 pp.),
Благовіщенська митрополича церква / корпус № 86 (1905 p.),
Огорожа водосвятної каплиці - ківорію / корпус № 95 (1906 p.),
Готель / корпус № 19 (1906 - 1908 pp.),
Бібліотека Флавіана / корпус № 5 (1908 - 1909 pp.),
Проскурня /корпус № 11 (1913 p.),
Насосна / корпус № 47 (1913 p.),
Лаврська лікарня з церквою / корпус № 111 (1911 - 1914 pp.).

ЄСИКОРСЬКИЙ Михайло Степанович - архітектор. Працював в 2-й половині XIX ст. Приймав участь у забудові українських міст.

ЄФІМОВ Дмитро Егорович (1811 - 05.1864) - архітектор. Як пенсіонер Чорноморського флоту з 1826 р. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв і 1832 р. за проект семінарії на 200 чоловік отримав 2-у золоту медаль, звання художника і чин XIV класу, в 1833 р. набув 1-у золоту медаль за проект споруди для життя багатого поміщика у маєтку. В 1834 - 1839 pp. удосконалювався за кордоном. Після повернення, 1839 р. був визнаний академіком архітектури "за труди по реставрації частини вілли Андріанової і рисунки, зроблені під час подорожі по Нубії і Єгипту".
Жив і працював у Сєдневі на Чернігівщині. Переважно вживав форми неоренесансу, неовізантійського і неоросійського стильових напрямків.
Проектував для Чернігова в середині XIX ст.
Автор будинку дворянського зібрання (1859 - 1870 pp., за участю І. Демут-Малиновського, О. Брюллова, К. Скаржинського).

ЄФІМОВ Микола Юхимович (24.04.1799 - 11.09.1851) - російський архітектор. З 1806 до 1821 р. вчився в Академії мистецтв у Петербурзі й за проект музею отримав атестат 1-го ступеня, звання художника й чин XIV класу зі шпагою. Як пенсіонер удосконалювався за кордоном. З 1840 р. - академік архітектури, з 1842 р. - почесний вільний общник, з 1844 р. - професор.
Переважно будував у Петербурзі, де відновляв зали Зимового палацу, споруджував за проектом Л. Кленце Новий Ермітаж, проектував прибуткові будинки за приватними замовленнями, споруди Міністерства державного майна, керував влаштуванням Кінногвардейського бульвару тощо. Дотримувався стильових форм неоренесансу, неогрек, неовізантійського і неоросійського напрямків.
1826 р. приймав участь у розкопках Десятинної церкви в Києві, склав проект її відновлення.
1840 р. виконав конкурсний проект храму-пам'ятника на полі Полтавської битви.

К началу страницы
Оглавление  ЕВТЕЛЬЄ-ЕШЛІМАН  ЖАЙВОРОНКОВ-ЖУРАВСЬКИЙ