Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

ГАВРИЛКО-ГНИПЮК

ГАВРИЛКО Михайло Омелянович
ГАВРИЛОВ Георгій Спиридонович
ГАВРИШКЕВИЧ Сильвестр
ГАВРИЩЕНКО Іван
ГАГЕЛЬМЕЙСТЕР П.
ГАГЕН Фердинанд Августович
ГАДОМСЬКИЙ В.
ГАЙ Генріх Юліанович
ГАЙДІНГЕР 3.
ГАКС
ГАЛАДІЙ Андрій
ГАЛАНІН Дмитро Володимирович
ГАЛИЦЬКИЙ В.
ГАЛІЄВСЬКИЙ Олександр Олександрович
ГAЛЛЬ Е.
ГАЛУЩЕНКО
ГАЛЬПЕРСОН Самуїл Савелійович
ГАНКЕ Василь В.
ГАНСЕН Т.
ГАНФ І.
ГАРАСИМОВИЧ Г.
ГАРАСИМОВИЧ Петро Віталіс
ГАРДАСЕВИЧ Т. Я.
ГАРРІС Едмунд Генріхович
ГАРТВІС Микола Андрійович
ГАРТІНГ І. М.
ГАГТЛЬ А.
ГАРМАШЕК
ГАСИНЕЦЬ Дмитро
ГАСКЕТ Карл Йосипович
ГАСЮК Василь
ГАТЦУК Яків Якович
ГАЧКЕВИЧ Іван
ГАУТТМАНН Й. Н.
ГЛУШ В. Г.
ГАЮЇ Юст Валентинович
ГЕВІРЦ Яків-Моісей Гермольвич
ван ГЕЄРТ Е. Панаерт
ГЕЙДЕНРЕЙХ Деолаус-Генріх
ГЕЙТОН
ГЕК А. Є.
ГЕККА Ф.
ГЕККЕЛЬ
ГЕККЕР Адольф-Фрідріх Карлович
ГЕККЕР Бацлав-Едуард Антонович
ГЕЛЬМАН
ГЕЛЬМЕР Герман
ГЕЛЬФАНД А. Д.
ГЕМЕЛІАН Олександр Петрович
ГЕММЕЛЬМАН К. Е.
ГЕНДЕЛЬ 3.
ГЕНРИХ А. Л.
ГЕНРИХСЕН Роман (Ромео) Романович
ГЕРАСИМОВИЧ Григорій
ГЕРАСИМОВИЧ Іван
ГЕРГАРДТ А. Ф.
ГЕРИНОВИЧ
ГЕРМАН Г.
ГЕРМАН Ганс
ГЕРМАТНИК Еразм
ГЕРТМАНН В.
ГЕРУА Клод
ГЕРШКОВИЧ Борис Ісакович
ГЕСТЕ Вільямс [Василь Іванович]
ГЕШВЕНД Федір Романович
ГЖИБУНЕК Я.
ГІБО П'єр-Дені
ГІБШ Владислав Йосипович
ГІЛЛІНГ
ГІЛЕВИЧ Олександр Титович
ГІМПЕЛЬ Олександр Олександрович
ГІНГЕР С. Г.
ГІНЗБУРГ Олександр Маркович
ГІНЗБУРГ Ілля Якович
ГІНШ Іван-Емілій-Отто П.
ГІППІУС
ГІРШ Олександр Карлович
ГІРШЕНБЕРГ Г.
ГЛАВКА Иосиф
ГЛАГОВСЬКИЙ Іржі [Гржимала, Юрій]
ГЛАДКИЙ Сергій Іванович
ГЛАЗЕР Григорій Оттобальдович
ГЛАЗИРІН Олександр Федорович
ГЛАСКО В.
ГЛУХІВ Ілля Олександрович
ГНАТОВСЬКИЙ Іван
ГНИПЮК В.

ГАВРИЛКО Михайло Омелянович (05.10.1882 -1922) - скульптор. Народився у Полтаві. Художню освіту отримував у 1904 - 1905 pp. в Училищі рисування в Петербурзі, потім в 1907 - 1912 pp. у Краківській Академії мистецтв.
Приймав участь в конкурсах на проекти пам'ятників Т. Шевченка у Києві (1911 р. - II тур, 3-а премія; 1912/13 pp. - III тур, праця позитивно оцінювалась; 1914 р. - IV тур).
Крім станкових творів виконав барельєф-медальйон і бюст Т. Шевченка для Полтавського театру (1920 p.).

ГАВРИЛОВ Георгій Спиридонович (1860 - ?) - архітектор. Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів в 1883 - 1888 pp. і отримав відповідне звання по І розряду. Працював у Петербурзі наприкінці XIX ст.
Проектував для Катеринослава, взяв участь в архітектурному конкурсі на проект Англійського клубу (1890 p., 3-а премія).

ГАВРИШКЕВИЧ Сильвестр (1834 - 10.11.1911) - архітектор. Працював у Львові в середині і 2-й половині XIX ст. старшим радником Будівельного департаменту. Спроектував і реставрував наступні пам'ятки:
Будинок Народного Дому для чоловічої академічної гімназії, бібліотеки і українського театру "Руська бесіда" на вул. Театральній № 22 (1851 - 1864 pp., співавтор В. Шмідт),
Дзвіниця Святодухівської церкви (1862 p.),
Вежа Корнякта (1880 p.),
Митрополичий палац при соборі св. Юра (1885 p.).
Керував будівництвом Галицького намісництва на вул. Винниченка № 18 (1877 - 1880 pp., проект Ф. Ксенжарського).
Будував у стильових формах пізнього ампіру, неоготики і неоренесансу за власними проектами:
Споруду Преображенської церкви на вул. Краківській № 21 на місці колишнього монастиря Тринітаріїв (1875 - 1898 pp., освячення 1906 p., оздоблення в 1898 - 1900 pp., ск. Л. Марконі),
Духовну семінарію і Богословську академію на вул. Сикстуській / тепер П. Дорошенка № 41 (1889 p.),
Греко-католицьку семінарію на вул. Широкій / тепер Коперника № 36 (1890 p.). Після пожежі м. Стрия з 1886 р. працював на його відбудові.
Спроектував низку храмів на Львівщині, витриманих в формах віденського ренесансу і неоготики, серед яких:
Церква Святоуспенська в Куликові,
Церква в Сокалі,
Церква св. Петра і Павла в Перемишлі.

ГАВРИЩЕНКО Іван - архітектор. Працював в Одесі у середині XIX ст., служив у креслярні будівельного комітету. Займався приватною практикою. Виконував проекти в формах пізнього ампіру. Твори:
Житловий будинок Князева на Молдаванці на вул. Колонтаївській (1848 p.),
Житловий будинок Колумба на розі вул. Малої Арнаутської і провулка Безіменного (1848 р.),
Житловий будинок Васютинського в кварталі над Водяною балкою (1849 p.).

ГАГЕЛЬМЕЙСТЕР П. - архітектор. Працював у Севастополі наприкінці XVIII ст., дотримувався принципів класицизму.
Приймав участь у спорудженні укріплень міста з боку моря, будинків для військових і адміралтейських будівель.

ГАГЕН Фердинанд Августович (1849 - ?) - архітектор. Вчився у Ревельській гімназії, з 1865 до 1876 р. (з двома перервами) у Петербурзькому Будівельному училищі і отримав звання архітекторського помічника з чином X класу. З 1876 р. працював у Ростово-Владикавказькій залізниці та старшим інженером Обласного правління Війська Донського.
1886 р. зайняв посаду катеринославського міського архітектора. Вживав форми неоренесансу, "цегляного стилю" і необароко.
За проектами Г. у Катеринославі в 1886 - 1891 pp. збудовані:
Казарми 54-го резервного піхотного батальйону,
Три 2-поверхові сараї, вартівня і патронний склад для 128-го піхотного полку,
Міське реальне училище на Катерининському проспекті № 36,
Житловий будинок М. Немировського (1887 p., за переробленим проектом І. Клименка),
Житловий будинок Павлова (фасади спроектовані І. Кітнером),
Житловий будинок Рихтера,
Будинок товариства "Друкарня С. П. Яковлева".
Реставрував будівлю дворянського зібрання (колишній палац Потьомкіна).

Зa межами міста Г. збудовані:
Садиба Міклашевського у Катеринославському повіті,
Садиба Канкріна у Олександрівському повіті,
Механічний винокурний завод в маєтку Покровського у Таврійській губернії, Будівлі для великого князя Михайла Миколайов

ича.
Приймав участь у спорудженні Південно-Російського металургійного заводу на Дніпрі, в с. Каменське.
За проектом І. Кітнера збудував каплицю на станції Лозова у пам'ять про подію 17 жовтня 1888 р.
У 1892 р. Г. спорудив:
Житловий будинок / 3-поверховий пані Еліасберг,
Будівлі 2-го пожежного двору і 4-ї поліцейської частини Катеринослава.

ГАДОМСЬКИЙ В. - скульптор. Працював у Львові наприкінці XIX - початку XX ст.
Виконав твори:
Пам'ятник художнику А. Гротгеру в Домініканському соборі (1880 p.),
Надгробки на Личаківському кладовищі (кін. XIX - поч. XX ст.).
Збудував у дусі неорококо власну віллу на вул. Садівницькій / тепер Антоновича (1907 p.).

ГАЙ Генріх Юліанович (10.01.1875 - 03.10.1936) - польський архітектор. 1898 р. закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів і отримав відповідне звання.
Працював у Варшаві, кілька проектів виконав для Мінська. Розробляв стильові форми модерну. За проектом Г., який отримав 1-у премію на конкурсі, під керівництвом М. Бобрусова збудовано критий Бессарабський ринок у Києві (1910 - 1912 pp., ск. Т. Руденко, О. Теремець).

ГАЙДІНГЕР 3.. - архітектор. Працював на початку XX ст. у Львові у стильових формах модерну та з використанням історичних стилів. Виконав кілька споруд, серед них:
Житловий будинок на вул. Новаківського № 8 (1911 p.),
Житловий будинок на вул. Новаківського № 10 (1911 p.).

ГАКС - військовий інженер. В 1782 - 1783 pp. керував забудовою Херсона, приймав участь у створенні проекту перспективного розвитку міста вздовж берега Дніпра.

ГАЛАДІЙ Андрій - майстер-тесля. Працював на Львівщині в другій половині XIX ст. Збудував двох'ярусну дзвіницю бойківського типу біля Святодухівської церкви 1804 р. у с Верхня Рожанка Сколівського району (1877 p.).

ГАЛАНІН Дмитро Володимирович (1854 - ?) - архітектор. В 1874 - 1879 pp. навчався в Петербурзькому Будівельному училищі й отримав звання цивільного інженера по І розряду. Працював архітектором Олександрійського земства Херсонської губернії в 1883 - 1885 pp.
Виконав кілька споруд громадського й житлового призначення.

ГАЛИЦЬКИЙ В. - архітектор. Працював у Львові на зламі XIX - XX ст. Використовував стильові форми неоренесансу, неороманіки, неоготики і модерну. Збудував низку споруд, зокрема:
Спортивний клуб на розі вулиць Дудаева № 8 і Сокола / тепер П. Ковжуна (1885 p., співавтор А. Каменобродський),
Церква Вознесіння Господнього у парку "Знесіння" (1897 - 1901 pp.),
Дім Політехнічного товариства на вул. Дудаева № 9 (1905 - 1907 pp., архіт. В. Равський, ск. Е. Плішевський),
Кам'яниця Товариства взаємодопомоги католицьких священиків зі скульптурним гербом Литви на вул. Мурарській / тепер Академіка С. Єфремова № 47 (1906 p.),
Кам'яниця Товариства взаємодопомоги католицьких священиків зі статуєю Мадонни на вул. Мурарській / тепер Академіка С. Єфремова № 49 (1906 p.),
Другу нежу костелу св. Михайла в монастирі босих кармелітів на вул. Винниченка № 22 (1906 p., першу збудував А. Вондрашка),
Каплиця родини Барчевських на Личаківському кладовищі (1887 .).

ГАЛІЄВСЬКИЙ Олександр Олександрович - архітектор. Закінчив Інститут цивільних інженерів в Петербурзі й отримав відповідне звання. Під час навчання входив у студентський гурток "Громада", де вивчалась українська архітектурна спадщина. Проектував для України на початку XX ст.
Брав участь у конкурсі на проект будинку-особняка А. Я. Вюрглера в Києві (1914 p., 1-а премія).

ГAЛЛЬ Е. - архітектор. Працював у Львові в другій половині XIX ст., дотримувався стильових форм неоренесансу і необароко. Твори:
Житловий будинок з атлантами на вул. Гоголя № 10 (1873 p.),
Готель "Центральний" на вул. Гетьманській / тепер пр. Свободи № 11 (1882 - 1884 pp.).

ГАЛУЩЕНКО - садівник. Працював в середині XIX ст. в Криму.
Приймав участь у створенні Алупкінського парку пейзажного типу (автор К. Кебах).

ГАЛЬПЕРСОН Самуїл Савелійович (1884 - 1941) - архітектор. Фахову освіту отримав у Московському училищі живопису, скульптури і зодчества. На початку XX ст. працював в Одесі.
Автор низки монументальних будівель, при проектуванні котрих майстерно використовував форми раннього і високого ренесансу в Італії.
Закрема, спроектував:
Російсько-Азіатський банк на вул. Рішельєвській № 8 (1911 p.),
Прибутковий будинок Айзенберга на розі Успенської № 26 і Ремісничої (поч. XX ст.),
Прибутковий будинок Райха на розі вулиць Рішельєвській № 15-17 і Поштової № 22 (поч. XX ст.),
Прибутковий будинок Гальперіна на розі Успенської № 45 і Ремісничої № 19 (1912 р.).
Після революції відійшов від активної творчої роботи.

ГАНКЕ Василь В. - архітектор. 1865 р. отримав від Петербурзької Академії мистецтв звання вільного художника з архітектури.
Працював у Києві. Дотримувався стильових засад неоренесансу.
Спроектував будинок Ф. Деденкова на вул. Софійській № 10 (збудований 1882 р. під наглядом П. Воронцова).

ГАНСЕН Т. - див. ХАНСЕН Теофіль.

ГАНФ І. - архітектор. Працював у Києві на початку XX ст.
За його проектом з використанням модернізованих форм середньовічного зодчества збудовано синагогу / 3 поверхи в глибині ділянки на вул. Нижній Вал № 37 (1912 p.).

ГАНФ Костянтин (1825 - ?) -архітектор. В 1843 - 1849 pp. навчався у Петербурзькому Будівельному училищі й отримав звання архітекторського помічника з чином XIV класу.
Працював помічником архітектора Київської губернської будівельної і шляхової комісії.

ГАРАСИМОВИЧ Г. - архітектор. Наприкінці XIX ст. працював на Галичині. Споруджував церкви, застосовуючи стильові форми віденського ренесансу і готичної архітектури.

ГАРАСИМОВИЧ Петро Віталіс (29.04,1857 - 20.07.1914) - скульптор, польського походження. Художню освіту здобув у Кракові, Львові й Флоренції. 1884 р. переїхав до Львова, з 1901 р. викладав у Художньо-промисловій школі.
У монументально-декоративній пластиці дотримувався принципів необароко, неорококо, натуралістичного моделювання форми і модерну.
Виконував скульптурне оздоблення низки споруд на Галичині, а саме:
Палацу М. Баворовського в с. Сороцьке на Тернопільщині,
Палацу 3. Ромашкана в с Остап'єво на Тернопільщині,
Палацу А. Скшинського у с. Журавне на Львівщині,
Палацу Бруницького у с Великий Любів на Львівщині,
Палацу в с. Бенькова Вишня /тепер Вишня на Львівщині.
На спорудах у Львові виконав монументально-декоративні роботи:
Ліплення на будинку лазні св. Анни з гіпокаустом в глибині садибної ділянки на вул. Академічній / тепер пр. Шевченка № 10 (1888 p., архіт. Я. і К. Шульци),
Опорядження житлової кам'яниці на вул. Академічній / тепер пр. Шевченка № 10 (1894 p., архіт. Я. Шульц),
Ліплення, медальйони Ф. Шопена, С. Монюшки тощо в інтер'єрі Міського театру (1899 - 1900 pp.),
Скульптурне вбрання - дівочі погруддя, голова казкового персонажа, квіти - житлової кам'яниці і пасажу між вулицями Гетьманською / тепер пр. Свободи № 29 і Л. Курбаса № 8 (1902 p., архіт. Я. Крох, М. Зільберштейн,),
Жіночі маскарони і фриз із зображенням соняшників на житловому будинку між вул. Руданського № 1 і пр. Шевченка № 2-а (1902 p., архіт. 3. Лянгрод, Л. Цибульський),
Рельєфи з музичною емблематикою і металеві фігури лебедів на аттиках будинку Музичного товариства Галичини на вул. Цитадельній / тепер Чайковського № 7 (1907 p., архіт. В. Садловський).

Оформляв скульптурами будівлю:
Товариства взаємних забезпечень у Станіславі (1904 - 1905 pp.).
Встановив пам'ятник А. Міцкевичу в Гусятині на Тернопільщині (1910 p.).

ГАРДАСЕВИЧ Т. Я. - архітектор. Працював у Полтаві на початку XX ст.

ГАРРІС Едмунд Генріхович - архітектор. Професійну освіту здобув у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і отримав відповідне звання.
Працював в Одесі наприкінці XIX - початку XX ст., використовував форми неоренесансу і необароко.
Допомагав С. Ландесману при спорудженні моста Коцебу через Карантинну балку вздовж вул. Поліцейської / тепер Буніна (1889 - 1890 pp.).
Збудував Червоні (нові) пакгаузи на території морського порту напроти Карантинного молу (1896 p., співавтор В. Куликовський).

ГАРТВІС Микола Андрійович (1782/4 - 1860) - садівник, вчений. Працював у Криму в середині XIX ст. Після від'їзду X. Стевена з 1824 р. працював директором Нікітського ботанічного саду поблизу Ялти.

ГАРТІНГ І. М. - військовий інженер. Працював на Півдні України в першій третині XIX ст.
Керував спорудженням Північного укріплення в Севастополі (1807 - 1811 pp.).
1834 р. розробив генеральний план міста Кишинева з урегулюванням розпланування, яке існувало (за участю землеміра М. Озмідова).

ГАГТЛЬ А. - архітектор. Працював на початку XX ст.
Автор витриманого в дусі модернізованого ампіру готелю "Асторія" / тепер "Київ" у Львові на вул. Городоцькій № 15 (1913 р.).

ГАРМАШЕК - садівник. Працював на Поділлі наприкінці XIX ст. З 1891 р. здійснював Верховський парк за проектом В. Кроненберга.

ГАСИНЕЦЬ Дмитро - майстер-тесля. Працював на Закарпатті на початку XIX ст.
Збудував двозрубну тричастину Михайлівську церкву у с. Нересниця Тячівського району Закарпатської обл. (1813 p.).

ГАСКЕТ Карл Йосипович (1839 - ?) - архітектор. В 1859 - 1862 pp. навчався у Петербурзькому Будівельному училищі й отримав звання цивільного інженера з правом на чин X класу.
Працював з 1868 р. архітектором при Керч-Єнікольському градоначальстві, з 1886 р. на різних посадах в будівельному відділенні Бессарабського губернського правління.

ГАСЮК Василь - майстер-тесля. Походив з с Яворова поблизу Косова, працював в середині XIX ст. Будував храми гуцульського типу, прикладом є - п'ятизрубна з п'ятьма верхами Троїцька церква в с. Товмачик Коломийського району на Станіславщині (1852 p.).

ГАТЦУК Яків Якович - військовий інженер, підпрапорщик. Працював в Одесі у 30-40-х роках XIX ст. в Будівельному комітеті помічником гідротехніка.
Приймав участь при спорудженні гавані.
Розробив у формах суворого ампіру проекти:
Будинку Маркитанта (1834 p.),
Магазейн у 2-му кварталі в карантині (1836 p.),
Магазейн для неочищених товарів і окурювання (1826 p.).
Збудував 10 пасажирських відділів (1835 p.).
Виконав обмірний кресленик будинку Деполлі й Мурато поблизу Карантинної гавані (1840 р.).

ГАУТТМАНН Й. Н. - німецький скульптор. Працював у Мюнхені в середині XIX ст. у дусі необароко. Для Львова була виконана:
Статуя Богородиці (1859 p.), встановлена у кам'яному фонтані (криниці) Богородиці на вул. Гетьманській / тепер пр. Свободи (1904 p.).

ГЛУШ В. Г. - архітектор. Працював у Харкові на початку XX ст. Вживав стильові засади модерну та історичні форми. Серед його творів:
Особняк на вул. Садоно-Куликовській / тепер Дарвіна № 11 (1910 р.),
Особняк на вул. Максимиліанській / пізніше Ольминського № 22 (1912 p.).

ГАЧКЕВИЧ Іван - майстер-тесля. Працював на Львівщині в першій третині XX ст. Збудував дерев'яну церкву Успення Богородиці в с. Ракобовти Буського району (1937 р.).

ГАЮЇ Юст Валентинович - інженер. Працював в Одесі в 1-й третині XIX ст. При проектуванні будівель переважно користувався стильовими формами ампіру, для низки споруд застосовував з арсеналу середньовічного зодчества.
Багато уваги приділяв питанням водопостачання міста.
Складав докладні плани Водяної балки, розробив проекти оформлення наметів над колодязями (1825 p.).
Спроектував артезіанський колодязь у Водяній балці (1833 p.).
Автор маяка на Великому Фонтані (1815 - 1827 pp.), який мав дуже важливе значення для функціонуванні Одеського порту.
Займався проблемами внутріміських зв'язків:
Складав проекти шосе для Рішельєвської, Херсонської, Дерібасівської та інших вулиць (20-і роки).
"Для вільного проїзду у фортецю" разом з архіт. О. Дігбі опрацював проекти і збудував муровані аркові мости через Карантинну балку:
по вул. Поштовій - Новиков (1822 - 1824 pp.),
по вул. Єврейській - Сікардів (1822 - 1825 pp., не зберігся).
Керував трасуванням межі порто-франко навколо центрального ядра Одеси, виконував відповідні кресленики районів міста і перекриття канав (1819 p.).
Приймав участь у будівництві різних споруд Одеського карантину (план Ф. Шаля, кошторис Дж. Фраполлі, співвиконавці інженери К. Потьє і Г. Морозов).
1825 р. розробив блискучий проект створення ансамблевої забудови Одеського порту, де намічалося не лише зонування територій за використанням, а й об'ємні вирішення в монументальних ампірних архітектурних формах (ймовірно, співавтор архіт. Ф. Шаль).

ГЕВІРЦ Яків-Моісей Гермольвич (1879 - ?) - архітектор. Вчився в Петербурзькій Академії мистецтв у 1899 - 1906 pp. і за проект кафедрального собору для губернського міста отримав звання художника-архітектора.
Працював для Харкова на початку XX ст. За його проектом, витриманим у дусі модерну при запозиченні форм стародавнього зодчества, що отримав на конкурсі 1-у премію зведена:
Поступова синагога (темпль) на вул. Пушкінській № 12 (1914 p., будували В. Фельдман і М. Пискунов)

ван ГЕЄРТ Е. Панаерт - бельгійський будівничий парків, професор. Працював в другій половині XIX ст. в Брюсселі.
На замовлення кн. М. Щербатової спроектував розширення Немирівського парку (кін. XIX ст.).

ГЕЙДЕНРЕЙХ Деолаус-Генріх - архітектор. Як пенсіонер Головного управління шляхів сполучення навчався в 1835 - 1839 pp. в Петербурзькій Академії мистецтв і за виконання програми "Проект театрального училища" отримав 2-у золоту медаль, звання художника і чин XIV класу. З 1844 р. - академік архітектури.
Працював у Петербурзі, де у формах неоренесансу будував особняк на вул. Чайковського № 32, прибутковий будинок на вул. Великій Конюшеній / пізніш Желябова № 5 тощо.
Проектував в середині XIX ст. для Південної України.
Виконав у стильових формах неоренесансу проект трапезної для з'єднання Спасо-Преображенського собору і дзвіниці в Одесі (1841 p.).
Спроектував у дусі неоренесансу гостиний ряд для Херсона.

ГЕЙТОН - архітектор. Представник історизму. Прибув з Англії, працював в Криму у першій половині XIX ст.
Розпочав будівництво за проектом Е. Блора Столового і Центрального корпусів ансамблю Воронцовського палацу в Алупці (1832 p.).

ГЕК А. Є. - архітектор. Працював у Криму наприкінці XIX ст. Здійснив реставрацію мечеті Джума-Джамі в Євпаторії (1896 p.).

ГЕККА Ф. - будівничий, тесля. Працював наприкінці XVIII ст. на Закарпатті. Збудував церкву св. Духа в селі Колочава Горб Іршавського району Закарпатської обл. (1795 p.).

ГЕККЕЛЬ - будівничий парків, ботанік. Працював в Криму в другій половині XIX ст. Керував формуванням пейзажів Лівадійського парку у зв'язку зі створенням за проектами архіт. І. Монігетті царської резиденції.

ГЕККЕР Адольф-Фрідріх Карлович (1851 - 06.1896) - архітектор. 1865 р. поступив, а 1870 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, 1876 р. отримав звання класного художника 3-го ступеня. Служив у Київській удільній конторі, приймав участь у будівництві споруд в Богуславі й Лівадії.
В 1877 - 1892 pp. працював в Києві міським архітектором. Використовував форми неоренесансу, неороманіки, неоросійського і "цегляного" стильових напрямків.
Автор проектів:
Дитячого відділення Олександрівського відділення (1889 - 1891 pp.),
Пологового відділення Олександрівської лікарні (1892, споруджено архіт. В. Ніколаєвим, 1893 - 1896 pp.),
Чоловічого реального училища св. Катерини лютеранської громади на вул. Лютеранській № 20 (1894 - 1896 pp.),
Перебудови будинку капітана Іванова на Набережному шосе № 4 для працівників водопостачання міста (1878 p.).
Займався приватною практикою, спорудив низку будівель:
Житловий будинок священика М. Бутовського на вул. Воздвиженській № 10 в (1880 p.),
Будинок священика М. Лінчевського на вул. Рейтарській № 7 (1881 p.),
Житловий корпус в садибі на розі вулиць Костянтинівської № 21/12 і Ярославської (1881 p., первісний будинок за проектом М. Самонова),
Дерев'яний особняк на вул. Шовковичній № 17 (1881 - 1883 pp., не зберігся),
Житловий будинок Тальберга на вул. Ярославів Вал № 22 (1883 p.),
Житловий будинок Т. Булишкіна на вул. Верхній Вал № 18 (1883 - 1884 pp.),
Житловий будинок В. Гневушиної на вул. Ярославській № 22 (1886 p.),
Житловий корпус з крамницями І. Бліндера на вул. Нижній Вал № 21 (1889 p.),
Житловий будинок А. Сироткіна на вул. П. Сагайдачного № 19 (1891 p., співавтор С. Кривиш),
Готель "Дудман" на вул. Нижній Вал № 39 (1892 - 1895 pp.),
Будинок и садибі Жуковською на мул. П. Сагайдачного (кіп. XIX XX ст.),
Будинок на вул. П. Сагайдачного № 29 (кін. XIX - XX ст.),
Будинок на Андріївському узвозі (кін. XIX - XX ст.).
Перебудував будинок Меленського на розі вулиць Хоревої і Костянтинівської № 13/11 (1882 р.).

ГЕККЕР Бацлав-Едуард Антонович (1863 - ?) - інженер. В 1883 - 1888 pp. навчався у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і отримав відповідне звання з правом на чин X класу.
Після цього працював на посадах молодшого інженера і архітектора у будівельному правлінні Таврійського губернського правління.

ГЕЛЬМАН - архітектор. Послідовник пізнього ампіру. Працював в середині XIX ст. у Львові.
Перебудував у палац житловий будинок на вул. Винниченка № 16 (сер. XIX ст.).

ГЕЛЬМЕР Герман (13.07.1849 - 02.04.1919) - австрійський архітектор. Представник віденського необароко і раннього модерну.
У співавторстві з Ф. Фельнером проектував для України наприкінці XIX - початку XX ст. споруди в Одесі, Чернівцях, Львові (див. Ф. Фелънер).

ГЕЛЬФАНД А. Д. - інженер. Працював в Одесі наприкінці XIX ст.
Збудував у стриманих формах неоренесансу головний корпус цирку Санценбахера на ділянці між вулицями Коблевською № 25 і Садовою (1889 p., 1894 p., співавтор А. Шейнс, добудова 1899 р. архіт. Л. Влодек і К. Абт).

ГЕМЕЛІАН Олександр Петрович (? - 23.03.1881) - архітектор. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв, 1834 р. отримав звання вільного художника, 1845 р. - академіка архітектури.
Працював у Петербурзі, де збудував у дусі неоренесансу два житлових будинки для офіцерів на початку Літейного проспекту, комплекс Арсеналу на Виборзькій стороні, з використанням барокових форм особняк М'ясникова на вул, Знаменській, готель на Знаменській пл.
Виконав кілька проектів для будівництва в Україні в середині XIX ст., серед них:
Арсенальні виробничі майстерні з використанням форм романського зодчества і раннього ренесансу на вул. Московській № 2 (1850 - 1854 pp.).

ГЕММЕЛЬМАН К. Е. - інженер. Працював у Севастопольській інженерній дистанції. Користувався стильовими формами неоренесансу.
На Братському кладовищі захисників Севастополя 1854 - 1855 pp. збудував пам'ятник на могилі капітана О. Тонагеля (1870 p.),
Виконав 19 типових проектів для спорудження надгробків, які були здійснені в 1870, 1872 і в наступні роки.

ГЕНДЕЛЬ 3. - архітектор. Працював у Західній Україні на початку XX ст. Прийняв участь у виконанні:
Пам'ятника А. Міцкевичу у Львові на пл. Міцкевича (1905 - 1906 pp., ск. А. Попель, М. Паращук, співавтор архіт. В. Садловський).

ГЕНРИХ А. Л. - архітектор. Закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів і отримав відповідне звання.
Працював у Євпаторії наприкінці XIX - початку XX ст. на посаді міського архітектора.
Вживав форми неоренесансу, неовізантійського стильового напрямку, модерну.
Виконав проект кладовищенської православної церкви (1898 p.).
Спроектував і спорудив міський театр (1907 - 1910 pp., співавтор П. Сеферов).
Збудував кілька прибуткових будинків і дач.

ГЕНРИХСЕН Роман (Ромео) Романович (? - 1883) - архітектор. 1839 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв і отримав звання некласного художника; 1852 р. став "призначеним" в академіки, 1876 р. отримав звання почесного вільного общника.
Працював у Петербурзі, де, використовуючи прийоми необароко і неорококо, збудував особняк гр. Г. Кушелєва-Безбородька, надбудував корпус товариства Російсько-американської мануфактури.
Служив архітектором при Міністерстві фінансів.
1872 р. розробив у стильових формах неоренесансу проект комплексу споруд Харківського практичного технологічного інституту (за участю В. Потресова), який в 1874 - 1890 pp. було здійснено під керівництвом архітекторів М. Ловцова, О. Бекетова, В. Величка.

ГЕРАСИМОВИЧ Григорій - майстер-тесля. Працював у другій половині XIX ст. на Львівщині. Автор дерев'яної церкви св. Василя Великого в с. Межиріччя Сокальського району / перенесена з с. Пархач (1887 p.).

ГЕРАСИМОВИЧ Іван - майстер-тесля. Працював на Станіславщині наприкінці XIX ст.
Збудував дерев'яну церкву св. Миколи в с Дуби Рожнятівського району Івано-Франківської області (1898 p.).

ГЕРГАРДТ А. Ф. - архітектор. Працював на початку XX ст. в Петербурзі, проектував для українських міст.
За його проектом у модернізованих готичних формах зведено:
Лютеранську кірху в Харкові на вул. Гоголя № 2 (1912 - 1913 pp., на місці споруди 1830 р.).

ГЕРИНОВИЧ - майстер-тесля. Працював на Львівщині в другій половині XIX ст. (будував дерев'яну Воскресенську церкву в с Жужіль Сокальського району (1870 p.).

ГЕРМАН Г. - військовий інженер. Працював на Півдні України наприкінці XVIII ст. У містобудівній практиці дотримувався принципів класицизму.
Автор першого проекту розпланування м. Херсона на Дніпрі 1778 p., згідно якому створювалась фортеця та два передмістя - Грецьке (Купецьке) й Військове.
Керував будівництвом міста в перші роки його існування, приймав участь у виконанні проекту перспективного розвитку (1780 p.), згідно якому передбачались територіальні розширення і намічався Забалківський форштадт.
1782 р. за самостійне підписання контрактів на будівельні роботи був звільнений Г. Потьомкіним.

ГЕРМАН Ганс - садівник. Працював на початку XIX ст. Завідував садом Петербурзької Академії наук. 3 1812 р. служив в Одесі на посаді міського садівника Будівельного комітету і зробив дуже вагомий внесок у справу озеленення міста: Виконав наступне:
Створив плантацію для розведення фруктових та декоративних дерев (10-і роки).
Заснував Ботанічний сад (1819 p.),
Посадив 454 дерева на Приморському бульварі і тим самим сформував його алеї (1822 p.).
Влаштовував середні алеї і газони на 4-х ділянках Олександрівського проспекту між площами Грецького і Старого базарів (1825 p.).
Разом з архіт. Ф. Боффо здійснив бульвар над прибережною кручею від Військової до Водяної балки (1828 p.).
Керував створенням Зовнішнього бульвару по лінії колишньої межі порто-франко:
в 1828 р. - від Херсонської застави до Преображенської вулиці, в 30-і роки - вздовж Новорибної вулиці і далі до карантину.

ГЕРМАТНИК Еразм - архітектор. Застосовував стильові форми неоренесансу і необароко. Працював у Львові наприкінці XIX ст. Твори:
Житловий будинок на вул. Браєрівській / тепер Б. Лепкого № 6 (1885 - 1887 pp., ск. Л. Марконі),
Житловий будинок на вул. Браєрівській / тепер Б. Лепкого № 8 (1885 - 1887 pp., ск. Л. Марконі),
Житловий будинок на вул. Браєрівській / тепер Б. Лепкого № 10/12 (1885 - 1887 pp., ск. Л. Марконі),
Кам'яниця на вул. Снопківській № 16 (1891 p.),
Житловий будинок на розі вулиць Гребінки № 8 і Шопена № 1 (1892 р., ск. Л. Марконі),
"Гранд-отель" на вул. Гетьманській /тепер пр. Свободи № 13 (1893 p., співавтор Л. Марконі).

ГЕРТМАНН В. - архітектор. Працював на початку XX ст. у стильових формах декоративного і зрілого модерну. Серед виконаних у Львові робіт:
Житловий будинок на вул. С Бендери № 31 (1907 - 1908 pp., архіт. Ю. Пйонтковський),
Житловий будинок на вул. С. Бендери № 33 (1907 - 1908 pp., архіт. Ю. Пйонтковський),
Житлова кам'яниця на вул. Глибокій № 4 (1907 - 1910 pp., співавтори А. Богохвальський, Я. Рисяк),
Житлова кам'яниця на вул. Глибокій № 6 (1907 - 1910 pp., співавтори А. Богохвальський, Я. Рисяк),
Житлова кам'яниця на вул. Глибокій № 8 (1907 - 1910 pp., співавтори А. Богохвальський, Я. Рисяк),
Житлова кам'яниця на вул. Глибокій № 10 (1907 - 1910 pp., співавтори А. Богохвальський, Я. Рисяк),
Житлова кам'яниця на вул. Глибокій № 12 (1907 - 1910 pp., співавтори А. Богохвальський, Я. Рисяк),

ГЕРУА Клод - архітектор. Родом з Франції, член Паризької Академії. Представник класицизму. В Росію прибув на початку 70-х років XVIII ст., 1775 p. обраний "призначеним" Петербурзької Академії мистецтв за виконання проекту храму мистецтв Паризької Академії, з 1776 р. - академік архітектури за проект шпиталю на Невському березі.
В середині 80-х років XVIII ст. на запрошення Г. Потьомкіна працював у Катеринославі.
Розробив 2 варіанти розпланування міста (1786 і 1787 pp.), останній з яких було затверджено Катериною II при закладенні міста.
Виконав проекти громадських споруд для Катеринослава, серед них і Преображенського собору, котрий був урочисто закладений (1787 p., споруджені лише фундаменти).

ГЕРШКОВИЧ Борис Ісакович (1878 - після 1917) - архітектор. 1904 закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів і здобув відповідне звання.
Працював у Харкові на початку XX ст. Вживав стильові форми модерну та історичних епох. Автор низки споруд, серед них:
Синагога на вул. Чоботарській № 17 (1912 p.),
Житловий будинок на вул. Воробйова № 4 (1913 p.),
Житловий будинок на вул. Короленка № 25/2 (1914 p.),
Житловий будинок на розі вулицях Катеринославській № 31 і Дмитрівській № 17 (1914- 1915 рр.),
Житловий будинок на вул. Плеханівській № 66 (1914 p.),
Житловий будинок на вул. Гоголя № 1 (1916 p.).

ГЕСТЕ Вільямс [Василь Іванович] (1763 - 1832) - архітектор. Родом з Шотландії.
Поступив на службу в Російській імперії 1792 р. Видний представник ампірного стилю. Творчу діяльність почав в Криму, де виконав обмірні кресленики Бахчисарайського палацу, мечеті Джума-Джамі в Євпаторії та інших пам'яток.
Наприкінці XVIII - початку XIX ст., протягом 5 років працював у Катеринославі, де за його проектами були збудовані в'язниці в губернському місті та в повітових центрах, а також кілька інших споруд. 1808 р. Г. призначений архітектором Царського Села і з 1810 р. фактично очолив всі містобудівні роботи й заходи в Російській імперії.
1811 р. виконав "зразкові" проекти кварталів для використання у всіх містах, 1811 - 1812 pp. - житлових і виробничих споруд, огорож і воріт (разом з Л. Руска), котрі протягом наступних десятиріч впроваджувались у забудову Києва, Харкова, Чернігова, Полтави, Херсона, Сімферополя, Одеси та інших українських міст.
Збудував низку мостів в Петербурзі. Постійно розглядав надіслані з місць генеральні плани міст, багато з яких переробляв. Причому Г. добивався реальності проектних рішень, їх узгодження з топографічною ситуацією, неодноразово виїжджав на місця для перевірки геодезичних матеріалів і можливості здійснення проектних пропозицій. Крім планів Москви, Смоленська та десятків інших міст Російської імперії опрацював:
Генеральний план Києва (затверджений 1812 p.),
Генеральний план Катеринослава (1817 p.),
Генеральний план Олександрівська (1823 p.),
Генеральний план Бахмута (1823 p.),
Генеральний план Верхньодніпровська (1823 p.),
Генеральний план Новомосковська (1823 p.),
Генеральний план Проскурова (1824 p.),
Генеральний план Бердичева (1825 p.),
Генеральний план Василькова (1826 p.),
Генеральний план Радомишля (1826 p.),
Генеральний план Сквири (1826 p.),
Генеральний план Таращі (1826 p.),
Генеральний план Черкас (1826 p.),
Генеральний план Чигирина (1826 p.),
Генеральний план Житомира (1827 р.) тощо.
Приймав участь у формуванні архітектурних ансамблів українських міст.
Спроектував адміністративний центр Подолу в Києві, що включав в себе магістрат, будинки для пошти і контрактів, з яких споруджений Контрактовий будинок (1815 1817 pp.).

ГЕШВЕНД Федір Романович (02.10.184/ - 02.02.1890) - інженер. Народився в Гельсінгфорсі, незабаром (1846 p.) родина переїхала до Петербургу, де Г. закінчиш училище при лютеранській церкві. Навчався в Петербурзькому Будівельному училищі з 1852 р. і 1858 р. отримав звання архітекторського помічника і чин колезького секретаря.
Працював у Києві в 2-й половині XIX ст. архітекторським помічником губернської будівельної і шляхової комісії, потім начальником штучного столу, старшим архітектором губернського правління. В 1862 - 1868 pp. на посаді цивільного інженера при палаті державного майна, а потім архітектора при київському військово-окружному інженерному управлінні. 1866 р. за плідну працю був удостоєний звання інженера-архітектора.
Спроектував і збудував у дусі неоросійського стильового напрямку кілька сільських церков.
Приймав участь у будівництві Володимирського собору і реставрації Марійського палацу.
Збудував у формах неоренесансу споруди богадільні і лікарні для божевільних / 9 будівель при Києво-Кирилівському монастирі (1872 - 1876 pp.). Під час війни з Туреччиною був у підпорядкуванні головнокомандуючого. Після повернення - київський губернський інженер. Багато уваги приділяв розвитку будівельної механіки, займався питаннями опалення і вентиляції споруд, 1885 р, винайшов парові механізми. У відставку пішов 1889 р.

ГЖИБУНЕК Я. - архітектор. Представник історизму. Працював наприкінці XIX ст. У Львові здійснив у дусі необароко реконструкцію кам'яниці на вул. Тершаковців № 6 (1894 p.).

ГІБО П'єр-Дені - архітектор. Родом з Франції. Дотримувався стильових принципів класицизму. Працював у Львові і на Львівщині на зламі XVIII - XIX ст. Збудував:
Житловий будинок на вул. Вірменській № 13 (1788 p.),
Житловий будинок на пл. Ринок № 36 (1778 - 1781 pp.).
Створив низку палацово-паркових ансамблів.

ГІБШ Владислав Йосипович - інженер. В 70 - 80-і роки XIX ст. служив у чині підполковника в Одеському окружному інженерному управлінні, начальником інженерної дистанції при військовому окрузі.
Одночасно приймав участь в архітектурному житті міста, був членом ради Одеською відділення Російського Технічного товариства.

ГІЛЛІНГ - архітектор. Представник історизму. Працював в другій половині XIX ст. Спроектував дачу Г. Ушкова у Форосі (збудована у 80 - 90-і роки). ГІЛЕВИЧ Олександр Титович - архітектор. 1884 р. закінчив Петербурзький Інститут інженерів шляхів сполучення і отримав відповідне звання. Працював у Києві на зламі XIX - XX ст., використовував форми неоренесансу, необароко і модернізованого класицизму.

Споруджував:
Житловий будинок / 4 поверхи купця Д. Мезенцева на розі вулиць Верхній Вал № 48/28 і Волоської (1899 p., проект К. Шимана),
Флігель О. Гончарова на вул. Жилянській № 120-а (1900 p., співавтор М. Вишневський),
Прибутковий будинок П. Григоровича-Барського на розі вулиць Володимирській № 39/42 і Прорізної (1899 - 1902 pp. проект К. Шимана),
Житловий будинок на вул. Малій Підвальній № 1/7 (1900 p., проект К. Шимана),
Житловий будинок на Вул. Малій Підвальній № 10 (1910 p., проект К. Шимана),
Житловий будинок на пул. Львівській № 66 (1910 р., проект К. Шимана),
Житловий будинок на вул. Пилипа Орлика № 3 (1911 p., проект І. Беляева).
Спроектував житловий будинок на вул. Львівській № 58/2 (1910 p.),
Будинок військових зборів на вул. Прорізній № 17 (1912 p., надбудова і реконструкція фасадів).

ГІМПЕЛЬ Олександр Олександрович (1859 - ?) - архітектор. Навчався у Петербурзькому Будівельному училищі з 1879 р. і 1885 р. був випущений зі званням цивільного інженера і чином X класу. Працював в основному у Нижньому Новгороді, Петербурзі та залізницях.
Спроектував під'їзний шлях Одеса - Овідіополь (1890 - 1892 pp.).

ГІНГЕР С. Г. - архітектор. Працював на початку XX ст., модернізував історичні архітектурні стилі. Приймав участь в архітектурних конкурсах на проекти:
Театру в Катеринославі (2-а премія, 1900 p.),
Будинку Лихолета у Харкові (1-а премія, 1903 p.).
Спроектував і звів панський будинок у маєтку Селезнівка на Катеринославщині.

ГІНЗБУРГ Олександр Маркович (1876 - 1949) - архітектор, педагог, вчений. Народився у Слов'янську, 1898 р. закінчив у Харкові математичний факультет університету, 1903 р. - інженерний факультет технологічного інституту. Того ж року створив власне проектне бюро, де виконувалось багато приватних замовлень, здійснювались твори у різних типологічних жанрах і архітектурних стилях, переважно використовувались прийоми модерну. Приймав активну участь у конкурсах.
Переважно працював у Харкові, де збудував:
Прибутковий будинок на провулку Грабовського № 4 (1905 p., співавтор І. Загоскін),
Пивоварний завод Ігнатіщева (1905 p.),
Дерев'яні трибуни іподрому на пл. 1 травня № 2 (1906 p., співавтор М. Харманський),
Житловий будинок на вул. Пушкінській № 19 (1907 p.),
Житловий будинок на вул. Коцарській № 23 (1908 p.),
Особняк на вул. Мироносицькій (1908 p.),
Житловий будинок з крамницями на вул. Сумській № 82-а (1908 p.),
Фабрика на вул. Громадянській № 25 (1910 p.),
Житловий будинок на вул. Мельникова № 8 (1910 p.),
Житловий будинок на вул. Нетечинській № 16 (1910 p.),
Прибутковий будинок Ліорніце на вул. Сумській № 26 (1910 p.),
Житловий будинок на вул. Чигирина № 4 (1911 p.),
Будинок благодійного товариства на вул. Мельникова № 6 (1912 p.),
Учбова споруда Єврейського благодійного товариства на вул. Мельникова № 12 (1912 р.),
Житловий будинок з крамницями на вул. Сумській № 108 (1912 р.),
Житловий будинок на вул. Чайковського № 21 (1912 p.),
Житловий будинок на Червонопрапорному провулку № 4 (1913 p.),
Прибутковий будинок на вул. Римарській № 23 (1913 p.),
Житловий будинок на вул. Сумській № 65 (1913 p.),
Прибутковий будинок Ландо-Безверхова на вул. Сумській № 80 (1914 p.),
Житловий будинок на пл. Вознесенській / пізніше Фейербаха № 8 (1914 p.),
Житловий будинок на Плетньовському пров. № 7 (1916 p.),
Житловий будинок на вул. Першої Кінної Армії № 106 (поч. XX ст.),
Прибутковий будинок з крамницями на вул. Сумській № 6 (поч. XX ст.),
Прибутковий будинок на вул. Сумській № 51 (поч. XX ст.),
Прибутковий будинок на вул. Сумській № 102 (поч. XX ст.),
Житловий будинок на вул. Чайковського № 15 (поч. XIX ст.),
Особняк на вул. Чернишевській № 59 (поч. XIX ст.).
Виконав топографічний план Харкова з показом фактичних розмірів міста і нових поселень за міською межею (1916 p., співавтор землемір Н. Б. Жаврід).
У Харківській губернії збудував будинок Волинського в с. Карасівка (1913 p.).
У Катеринославі за проектами Г. були споруджені:
Театр-клуб Громадського зібрання (1909 - 1912 p.),
Прибутковий будинок Гальперіна (1914 p.).
У Коломакі - виноробний завод (1906 p.),
В Бретаниці - виноробний завод (1910 p.);
В Сумах - театр (1909 p.);
У Москві - прибутковий будинок Левіна (1912 p.). Виконував проекти для Сум, Токмака, а також
- дачі Пестерева у Масандрі (1912 p.),
- літнього театру в саду Комерційного клубу в Харкові (1912 p.),
- синагоги у Харкові (1912 p.),
- готелю Вострякова у Кисловодську (1913 p.),
- залізничного правління (1913 p.),
- клуба і театру в Луганську (1913 p.),
- палацових споруд (1914 p.).
Приймав участь у громадському житті, був членом архітектурно-будівельного відділу Харківського технічного товариства, утвореного 1904 р.
Вже на початку своєї діяльності займався науковими дослідженнями - праці: Железобетон. - Харьков, 1907; Застройка городов // Зодчий. - 1915. - № 39. - С. 383 - 386; № 40. -С. 395 - 403; О профессиональной организации и этике зодчих. - Харьков, 1915.
У подальшому (в совєтські роки) відійшов від архітектурного проектування й будівництва. Але продовжив активну працю і займався не лише проблемами містобудування, мистецтвознавства, а й стереоскопічним кіно, теорією симетрії, кристалографії, оптикою і колористикою. Викладав у інжененерно-будівельному та інших вузах.

ГІНЗБУРГ Ілля Якович (15.05.1859 - 03.01.1939) - російський скульптор. Художню освіту здобув у Петербурзькій Академії мистецтв у 1878 - 1886 pp. і отримав звання класного художника, з 1911 р. - академік скульптури.
Працював у різних жанрах, дотримуючись принципів реалізму. Серед монументальних робіт, виконаних для України:
Пам'ятник О. Пушкіну в Катеринославі (1901 p., архіт. Г. Панафутін),
Пам'ятник М. Гоголю у Великих Сорочинцях на Полтавщині (1911 p.),
Пам'ятник І. Айвазовському у Феодосії (1914 p., встановлений 1930 p., постамент архіт. П. Голландський).
Після революції викладав, виконав низку пам'ятників, серед них М. Коцюбинському в Чернігові.

ГІНШ Іван-Емілій-Отто П. (1834 - ?) - архітектор. Поступив 1864 р. в Петербурзьку Академію мистецтв і за виконання програми "Базар" 1865 р. отримав звання класного художника 3-го ступеня, того ж року датське підданство змінив на російське.
Працював в другій половині XIX ст. у Харкові на посаді університетського архітектора. Виконував споруди з використанням прийомів французького ренесансу і романо-готичних стильових форм. Серед творів:
Третя чоловіча гімназія на вул. Кокошкінській / пізніше Гоголя № 4 (1864 p.).

ГІППІУС - архітектор. Працював на зламі XIX-XX ст. Переміг в архітектурному на проект Миколаївського костелу в Києві (1897 - 1898 pp.), однак для реалізації було прийнято працю, що була відзначена 2-ю премією - див. С. Воловський, В. Городецький.

ГІРШ Олександр Карлович (1829 - ?) - архітектор. Навчався в Петербурзькому Будівельному училищі (1843 - 1853 pp.) і отримав звання архітекторського помічника з правом на чин XII класу. Після закінчення навчання працював у Катеринославській будівельній і шляховій комісії. У будівлях користувався формами неоренесансу, неоросійського стильового напрямку, неороманіки і неоготики.
В 1853 - 1861 pp. за його проектами у Верхньодніпровському повіті були збудовані:
Панський будинок Шишкіна,
Панський будинок Павлова,
Панський будинок Шелимова,
Панський будинок Попова,
Панський будинок Даниленка.
З 1861 р. працював у Харкові спочатку інженером при палаті державного майна, а з 1867 р. - міським архітектором. Займався ремонтом і перебудовами громадських споруд, брукуванням вулиць, спорудженням мостів, влаштуванням скверів.
Спроектував:
Муровану церкву на 500 чоловік,
Замок в неоготичному стилі на околиці Основа,
Шість приватних будинків і особняків, серед яких споруди на Саммеровському провулку № 1 і 3.
1880 р. переїхав до Семипалатинська, а з 1886 р. служив у Смоленську.

ГІРШЕНБЕРГ Г. - польський архітектор. Працював у Лодзі на початку XX ст. Користувався модернізованими формами ампіру і середньовічного зодчества.
Приймав активну участь в архітектурному житті України, разом з архіт. М. Файном виконував конкурсні проекти на:
Катеринославське відділення Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку (1910 p., 2-а премія),
Будинок-особняк А.Я. Вюрглера у Києві (1914 p., 3-а премія).

ГЛАВКА Иосиф (15.02.1831 - 11.03.1908) - архітектор, вчений. Художню освіту здобув у Віденській Академії мистецтв. За його проектами споруджено низку будівель у Відні й Празі. Працював у Чернівцях в 1864 - 1873 pp. і використанням форм візантійського стильового напрямку у поєднанні з мотивами української народної архітектури в 1864 - 1882 pp. створив ансамбль Резиденції буковинського митрополита, що включає:
Митрополичий корпус (1864 - 1876 pp.),
Семінарський корпус (1870 p.),
Семінарську церкву (1878 p.),
Будинок для приїжджих (1874 p.),
Парк з будівлями для відпочинку (1877 p.).
Автор витриманої в дусі середньовічного зодчества Вірмено-католицької церкви (1869/1870 - 1875 pp.) та інших будівель. Після переїзду до Праги 1890 р. заснував Чеську Академію словесності і мистецтв, її перший президент.

ГЛАГОВСЬКИЙ Іржі [Гржимала, Юрій]/ (1777 - 15.09.1838) - архітектор, художник. Дотримувався в архітектурній творчості засобів ампіру. Працював у Львові в першій половині XIX ст., де керував Будівельною дирекцією.
Перебудовував будинки монастиря Піарів для головного шпиталю (1811 p.). Спроектував корпус крайового управління.
Виконав серії виглядів міста і пам'яток із документально точним зображенням міської забудови і окремих споруд ("Стара ратуша у Львові" тощо).

ГЛАДКИЙ Сергій Іванович - архітектор. Народився на Полтавщині. Професійну освіту одержав в Інституті цивільних інженерів і здобув відповідне звання. Під час навчання входив у студентський гурток "Громада", де вивчалась українська архітектурна спадщина.
Працював в Україні на початку XX ст.

ГЛАЗЕР Григорій Оттобальдович (1842 - 1880-і роки) - інженер. 1863 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище і отримав звання архітекторського помічника і чин колезького секретаря.
До 1870 р. служив архітектурним помічником у будівельному відділенні Волинського губернського правління.

ГЛАЗИРІН Олександр Федорович (1829 - ?) - архітектор. Фахову освіту отримав у Петербурзькому Будівельному училищі (1844 - 1849 pp.) і здобув звання архітекторського помічника з правом на чин губернського секретаря. Потім працював у Калузі, з 1851 р. у В'ятці, де з 1861 р. обіймав посаду губернського архітектора. . За якісне виконання споруд здобув звання інженера-архітектора. Деякий час служив у Полтаві.
З 1872 р. працював потім у Нижньому Новгороді, Уфі. В 1876 - 1877 pp. обіймав посаду архітектора лікарні у Петербурзі. З 1877 р. - губернський архітектор в Оренбурзі.
З 1880 р. у Катеринославі обіймав посаду губернського інженера. Вживав стильові форми неоренесансу.
Виконав плани споруди для губернського правління (1884 p., фасади розробив М. І Лопацинський).

ГЛАСКО В. - архітектор. Працював на початку XX ст. Збудував у стильових формах неоампіру в Києві:
Акушерську клініку Жіночого медичного інституту в Кирилівській лікарні (1912 -1913 pp.).

ГЛУХІВ Ілля Олександрович - військовий інженер. Після відставки у чині генерала працював у Києві на початку XIX ст. Вживав форми ампіру. Керував створенням дренажної системи проти зсувів Печерської гори. (1801 - 1802 pp.).
Спроектував, а в наступному році збудував круглу муровану вежу над входом у Дальні печери (1809 p.).
Допрацював проект Києво-Печерської фортеці і Звіринецького укріплення. (1810 p.).
Створював додаткові оборонні укріплення на Дальніх печерах, де здійснював і низку будівель (1810 - 1812 рр.). Керував будівництвом двоповерхових солдатських казарм (1811 - 1812 pp.).

ГНАТОВСЬКИЙ Іван - майстер-тесля. Працював на етнічно українських землях Польщі на початку XIX ст. Збудував церкву св. Миколи в с Бережниця Вижня Кроснянського воєводства (1830 p.).

ГНИПЮК В. - будівничий, тесля. Працював в середині XIX ст. на Станіславщині. Розвивав традиції гуцульської школи народного зодчества.
Розширив хрестову у плані однобанну Михайлівську церкву у м. Яремчі Надвірнянського району Івано-Франківської обл. / перенесена з с. Дора (1844 p.).

К началу страницы
Оглавление  ВЕТРИНСЬКИЙ-ВЯТКІН  фон ГОГЕН-ГУЦУЛЯК