Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Тематические блоги
* Журналы, газеты
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

ВЕТРИНСЬКИЙ-ВЯТКІН

ВЕТРИНСЬКИЙ О. Р.
ВЕТРИНСЬКИЙ Семен Родіонович
ВЄТОШНИКОВ Михайло Миколайович
ВИНОГРАДСЬКИЙ Іван Миколайович
ВИСЛОБОЦЬКИЙ Юліан
ВИСОЦЬКИЙ Микола Павлович
ВИСОЦЬКИЙ Ю.
ВИШИНСЬКИЙ Ф. Е.
ВИШНЕВСЬКИЙ Іван-Фрідріх Станіславович
ВИШНЕВСЬКИЙ Микола Олександрович
ВИШНЕВСЬКИЙ Станіслав Адамович
ВИШНЬОВЕЦЬКИЙ Т.
ВІЙТОВИЧ Петро
ВІКТЕН Антон Іванович
ВІКТОР Б.
ВІЛЬЯНОВ Авраам [Іван] Малахович
ВІНБЕРГ О. В.
ВІНТЕРЛЕ Володимир
ВІНЬОЛ Чарльз
ВІНЯЖ М.
ВИНЯРЖ І.
ВІСТОНТІ 1-й Давид Іванович
ВІСКОНТІ 2-й Петро Іванович
ВІСНЕВСЬКИЙ Т.
ВІТВЕР Гартман
ВІТТ
ВЛАДИКІН Володимир Львович
ВЛАДИМИРОВ І.
ВЛОДЕК Лев Львович
ВОЙЦЕХІВСЬКІЙ Казимир Йосипович
ВОЛИК Федір Парамонович
ВОЛКОВ Федір Іванович
ВОЛНУХІН Сергій Михайлович
ВОЛОВСЬКИЙ С. В.
ВОЛТНЄВ
ВОЛЬПЕЛЬ Р.
ВОЛЬСЬКИЙ Лев Іванович
ВОНДРАШКА Алоїз [ВАНДРУШКА Йосиф]
ВОРМС Адольф Павлович
ВОРОВСЬКИЙ Вацлав Зенонович
ВОРОНІХІН Андрій Никифорович
ВОРОНЦОВ Павло Васильович
ВОЩИНІН Дмитро Сергійович
ВОЩИНІН Михайло Сергійович
ВРОЧЕНСЬКИЙ Теофіл Калікстович
ВРУБЕЛЬ Тадей
ВУНШ Федір
ВУХОВИЧ Д.
ВЯТКІН Костянтин

ВЕТРИНСЬКИЙ О. Р. - військовий інженер. Працював в середині XIX ст. на Волині, виконав обмірні кресленики Святоїгірського Успенського монастиря у с Зимно (1867 p.).
У другій половині XIX ст. обіймав посаду архітектора Києво-Печерської лаври і у дусі неоренесансу виконав:
Прибудову келій для послушників в будинку пекарні (корп. № 8).
1872 p. переробив для живописної майстерні споруду фотографії (корп. № 31), влаштував теплу церкву на другому поверсі Братського корпусу (корп. № 48). В 1872 - 1874 pp. збудував свічковий завод (корп. № 64).

ВЕТРИНСЬКИЙ Семен Родіонович - військовий інженер. Працював у другій половині XIX ст. Служив помічником начальника інженерного управління у Одеському військовому окрузі.

ВЄТОШНИКОВ Михайло Миколайович (1747 - 1791) - російський архітектор. В 1762 - 1770 pp. вчився в Петербурзькій Академії мистецтв і отримав атестат художника 1-го ступеня, з 1770 р. - як пенсіонер, за кордоном. "Призначений" в академіки з 1776 р.
Працював головним архітектором Адміралтейства в Петербурзі. Дотримувався І принципів раннього класицизму.
Наприкінці 70-х років XVIII ст. виконав один з перших проектів розпланування Херсона.

ВИНОГРАДСЬКИЙ Іван Миколайович (1862 - ?) - архітектор. Після закінчення Орловського реального училища в 1881 поступив, а 1886 р. закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів, отримавши відповідне звання і чин X класу. До 1889 р. працював на будівництві Петербурзько-Варшавської залізниці. В 90-і роки займався приватною практикою в Орлі і Москві. Працював у Харкові на початку XX ст.
Збудував повітову земську управу на розі Михайлівського провулка і вул. Б. Хмельницького № 4 (1913 p., архіт. О. Алексеев, М. Васильєв).

ВИСЛОБОЦЬКИЙ Юліан - майстер-тесля. Працював на Львівщині наприкінці XIX ст. Представник бойківської народної школи.
Збудував дерев'яну Михайлівську церкву в с Неслухів Кам'янко-Бузького району (1897 p., архіт. В. Нагірний).

ВИСОЦЬКИЙ Микола Павлович (1831 - ?) - інженер, архітектор. Освіту отримав у І Петербурзькому Будівельному училищі в 1845 - 1852 pp., отримавши звання І архітекторського помічника і чин XII класу. Працював в основному у Вітебській губернії та Петербурзі.
Приймав участь в архітектурному конкурсі на проект залізничного вокзалу в Одесі (1879 p., 2-а премія).

ВИСОЦЬКИЙ Ю. - архітектор. Працював на початку XX ст., використовуючи стильові засоби модерну. Збудував у Львові:
Особняк зі статуєю Богородиці на вул. Горбачевській № 10 (1904 p.).

ВИШИНСЬКИЙ Ф. Е. - архітектор. Працював на початку XX ст. Дотримувався І стильових форм неокласицизму і неоампіру. Для Катеринослава і Києва виконав наступні роботи:
Генеральний план і павільйони Всеросійської виставки у Катеринославі (1911 p.),
Генеральний план і павільйопи Всеросійської виставки у Києві (1913 р. за участю М. Шехоніна і В. Городецького).

ВИШНЕВСЬКИЙ Іван-Фрідріх Станіславович (05.05.1829 - ?) - архітектор. Освіту отримав в Петербурзькій Академії мистецтв, яку закінчив 1852 р. і за проект міської брами отримав звання некласного художника. Використовував стильові форми неоренесансу.
За його проектом у Києві споруджено перший залізничний вокзал (1867 - 1869 pp., не зберігся).
Інформував про свої твори у пресі, прикладом чого є стаття: Станция в Києве // Зодчий. - 1874. - № 8 - 9. - С 113.

ВИШНЕВСЬКИЙ Микола Олександрович - архітектор. Професійну освіту одержав в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів.
Прицював у Києві на зламі XIX - XX ст. Автор кількох споруд в формах неоренесансу, необароко і неросійського стильового напрямку; серед них:
Флігель О. Гончарова на вул. Жилянській № 120-а (1900 p., співавтор О. Гілевич), Житловий будинок на вул. Шовковичній № 19 (1901 p.),
Будував прибутковий будинок на Андріївському узвозі № 34 (1900 - 1901 pp., проект О. Хойнацького),
Житловий будинок на Андріївському узвозі № 3/24 (1914 p.).

ВИШНЕВСЬКИЙ Станіслав Адамович (1842 - ?) - архітектор. Після закінчення віленської гімназії вчився в Петербурзькому Будівельному училищі і 1868 р. здобув знання архітекторського помічника і чин XІІ класу.
Приймав участь у створенні й забудові відповідними спорудами станцій на Києво-Брестської і Донецької залізниць.

ВИШНЬОВЕЦЬКИЙ Т. - скульптор. Працював на зламі XIX - XX ст. Представник неоренесансу. Приймав участь у монументально-декоративному опорядженню споруд Львова, серед творів:
Скульптура музи на головному фасаді міського театру (1895 - 1900 pp., архіт. 3. Горголевський)

ВІЙТОВИЧ Петро (1862 - 1936) - скульптор. Професійну майстерність здобув під керівництвом Л. Марконі у Львові. 1890 р. закінчив Віденську Академію мистецтв, удосконалювався за кордоном, у Римі. До Львова повернувся 1894 р.
Виконав низку монументально-декоративних праць у формах неоренесансу і необароко для опорядження споруд, серед них:
Статуї центрі - "Слава" зліва - "Геній драми і комедії", справа - "Геній музики", "Перемога", "Кохання" на фасаді, "Любов цілує Амура", "Заздрість, відкинута від Любові", "Пиха" для інтер'єру споруди Міського театру на вул. Гетьманській / тепер пр. Свободи (1895 - 1900 pp., архіт. 3. Горголевський),
Скульптури над порталом, що символізують місто Львів і залізничний рух на головному фасаді Залізничного вокзалу (1899 - 1904 p., архіт. В. Садловський),
Статуя св. Флоріана на фасаді пожежної частини на вул. Підвальній № 6 (1901 p., архіт. І. Брунек),
Горельєфні скульптури "Мистецтво", "Праця" над входом до Художньо-промислової школи на вул. Снопківській № 47 (1907 - 1909 pp., архіт. В. Садловський),
Скульптури на аттику і у нішах другого поверху на фасаді Пасажу Феллерів між вулицями Гетьманською / тепер пр. Свободи № 35 і Михальчука - вірогідно автор (1909 p., архіт. Ф. Касслер, первісно - А. Шлеєн),
Шість алегоричних фігур на фасаді прибуткового будинку Е. Ландау на вул. Сикстуській / тепер П. Дорошенка № 19 (1909 p., архіт. В. Подгородецький),
Фігури атлантів на фасаді прибуткового будинку на вул. Саксаганського № 11 (1911 p., архіт. В. Подгородецький),
Скульптурна композиція "Розп'яття" на щипці (1910 p.), вівтар св. Иосифа (1917 р., не зберігся), амвон (1926 р., співавтор Л. Репіховський) в інтер'єрі Костелу св. Єлизавети на пл. Солярній / тепер Кропивницького (1903 - 1911 pp., архіт. Т. Тальовський).
Приймав участь у виконанні скульптур при спорудженні Галицької ощадної каси та інших будівель.

ВІКТЕН Антон Іванович - архітектор. Представник класицизму.
Працював у Миколаєві наприкінці XVIII ст. Займався розмежуванням варталів міста.
Приймав участь у будівництві верфі та соборної церкви.

ВІКТОР Б. - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст. Серед виконаних споруд:
Кам'яниця Бачевських з інтерпретацією ренесансних форм на пл. Ринок № 31(1923 p., співавтор ск. 3. Курчинський).
Брав участь у будівництві павільйонів виставки Східних Торгів у Стрийському парку (1921р.).

Реставрував низку архітектурних пам'яток, дотримуючись стилізованих форм:
Вежа з куполом церкви св. Анни у Львові на розі вулиць Городоцької № 30-32 і Шевченка у Львові (1927 p.),
Троїцький костел в Олесько на Львівщині (1927 p.),
Миколаївський костел у с. Вижняни на Львівщині (1929 - 1931 pp.), Костел в м. Городку на Львівщині з добудовою західної частини (1939 p.).

ВІЛЬЯНОВ Авраам [Іван] Малахович (1730 - близько 1780) - архітектор. 1750 р. став учнем в "команді" архітектора Д. Ухтомського у Москві., 1759 р. отримав звання архітекторського помічника. Працював у Харкові в 1765 - 1775 pp. на посаді губернського архітектора. Користувався формами раннього класицизму.
В середині 70-х років XVIII ст. розробляв один з проектів реконструкції міста, який було покладено в основу його подальшого розвитку.
Виконав первісний проект (не затверджений) і керував спорудженням губернаторського будинку на вул. Університетській № 14 (1766 - 1777 pp., проект архіт. М. Тихменєва, участь у будівництві - П. Ярославський).
Контролював забудову повітових міст Слобожанщини.

ВІНБЕРГ О. В. - архітектор. Працював у другій половині XIX ст. Прибічник неоренесансу.
Ймовірно, за його проектом було збудовано в Ялті 3-поверховий готель "Росія" (1875 p.).

ВІНТЕРЛЕ Володимир - архітектор. Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, входив у студентський гурток "Громада", де вивчались традиції' української архітектури.
Проектував в Україні на початку XX ст.

ВІНЬОЛ Чарльз - англійський інженер. Проектував для України в середині XIX ст.
1847 р. розробив проект висячого моста через Дніпро в Києві, який у 1847 - 1853 pp. під керівництвом інженерів С. Бобрищева-Пушкіна, П. Четверикова та І. Кербедза був здійснений і визнаний однією з найвидатніших споруд свого часу.

ВІНЯЖ М. - архітектор. Працював у Львові на зламі XIX - XX ст. 'Зберігаючи ампірні риси архітектури, перебудував наступні об'єкти:
Житлова кам'яниця на вул. Шевській № 10 (кін. XIX ст., співавтор С. Реймер),
Житлова кам'яниця на вул. Шевській № 12 (кін. XIX ст., співавтор С. Реймер).

ВИНЯРЖ І. - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст., використовуючи cтильові прийоми і форми модерну. Серед здійснених творів:
Житловий будинок на вул. С. Бандери № 59 (1906 p., співавтор К. Драневич),
Житловий будинок на вул. С. Бандери № 61 (1906 p., співавтор К. Драневич), Житловий кам'яниця й синагога Й. Шпрехера на вул. Городоцькій № 45/47 (1907 p.),
Комплекс споруд з флігелями і віллою на вул. Й. Сліпого № 8-а (поч. XX ст.).

ВІСТОНТІ 1-й Давид Іванович (15.10.1772 - 02.01.1838) - російський архітектор, один з провідних майстрів ампіру. Академік архітектури. Як член Будівельного комітету при Міністерстві внутрішніх справ займався експертизою та переробкою проектів, Надісланих з України на початку XIX ст.
За його проектами в Катеринославі були збудовані:
Прядильний корпус суконної фабрики (1826 p.),
Контора іноземних поселенців (1827 p.).
В Києві запропонував варіант проекту Олександрівського костелу на вул. Костельній (1836 р.).

ВІСКОНТІ 2-й Петро Іванович (10.10.1778 - 21.04.1843) - російський архітектор. Працював в Петербурзі у Комісії проектів і кошторисів, де розглядались проектні Матеріали з України та інших частин Російської імперії. Значну частину споруд вирішував у дусі ампіру, для низки православних церков застосовував форми т. зв. російсько-візантШського стилю
Виконав для Катеринослава проекти, за якими споруджувались:
Казарми для арештантської роти (1837 p.),
Успенська церква(1837 p., співавтор Л. Шарлемань),
Тройцька церква (на зламі 30-40-х років, співавтор Л. Шарлемань).
Для забудови Одеси спроектував:
Будонок в Одеському портовому центральному карантині (1836 p., співавтор Л. Шарлемань).
Доопрацював проект Д.-Г. Гейденрейха для розширення Спасо-Преображенського кафедрального собору (1841 p., співавтор О. Руска).

ВІСНЕВСЬКИЙ Т. - архітектор. Працював у Західній Україні наприкінці XIX ст. Використовував форми необароко.
Збудував казино в Станіславові на вул. Совєтській № 12 (1896 p., співавтор К. Регер).

ВІТВЕР Гартман - скульптор. Освіту отримав у Віденській Академії мистецтв. У 80-і роки XVІІI ст. переїхав до Львова, де 1818 р. вступив до цеху мулярів і каменярів.
Приймав активну участь в оздобленні різних споруд, виконував класицистичні і ампірні монументально-декоративні скульптури. Серед творів:
Фонтани на пл. Ринок зі скульптурами Нептуна, Діани, Амфітрити, Адоніса (1793 р., поч. XIX ст.),
Скульптурний декор будинку на пл. Ринок № 45 (1790 p.),
Оздоблення фасаду будинку на вул. Вірменській № 21 (співавтор А. Шимзер),
Композиції "Амур і Психея" на будинку торгово-банківської фірми "Й. Гауснер і В. Віоланд" / пізніше Галицького Кредитного товариства землевласників" на вул. Гетьманській / тепер пр. Свободи N" 1-3 (1809 - 1811, 1821 - 1822 pp.),
Скульптурне оздоблення фасаду будинку на вул. Личаківській № 1/3 (поч. XIX ст.),
Пластичне опорядження будинку на вул. Трибунальській № 10 (поч. XIX ст.),
Оздоблення фасаду будинку на вул. Шевській № 10 (співавтор А. Шимзер),
Оздоблення фасаду будинку на вул. Шевській № 12 (співавтор А. Шимзер),
Виконав надгробок на могилі гр. К. Яблуновської у кафедральному соборі (1806 р.
Встановив низку пам'ятників на Личаківському кладовищі:
Надгробок М. Понінської-Калиновської (після 1797 p.),
Надгробок Йозефа Шабінгера (після 1808 p.),
Надгробок Юліани Зівітліх-Шрагнер (після 1809 p.),
Надгробок С. Новицького (після 1815 p.),
Надгробок на могилі гр. М. Пенінської (1-а пол. XIX ст.),
Надгробок на могилі Я. Печонки (1-а пол. XIX ст.),
Надгробок на могилі родини. Товарницьких (1-а пол. XIX ст.).
Збудував мавзолей родини Борковських (1812 p.).

ВІТТ - будівничий парків. Працював на Київщині на початку XIX ст.
Разом із Бартецьким і Штунге до 1815 р. виконував формування пейзажного парку "Олександрія" в Білій Церкві.

ВЛАДИКІН Володимир Львович (1867 - ?) - архітектор. 1885 р. поступив, а 1892 р. закінчив Петербурзьку Академії мистецтв і за проект головної залізничної станції отримав звання класного художника 1-го ступеня та нагороджений срібним академічним знаком.
Проектував для Катеринослава пасажирську споруду 2-го залізничного вокзалу (1915 p., 1-а премія, нездійснений через війну).

ВЛАДИМИРОВ І. - військовий інженер. Працював наприкінці XVIII ст. Керував спорудженням будинку настоятеля Ближніх печер Києво-Печерської лаври (1790-1793 рр.).

ВЛОДЕК Лев Львович (1842 - після 1913) - архітектор. Народився у Житомирі, де й закінчив гімназію. 1859 - 1864 pp. вчився у Будівельному училищі в Петербурзі й отримав звання архітекторського помічника і чин X класу. З 1864 р. обіймав архітектурну посаду в Одеському будівельному комітеті. Незабаром перевівся в Управління головного інженера чорноморських комерційних портів, де під керівництвом досвідчених інженерів В. Августиновича і Починського здійснював досліди над властивостями будівельних матеріалів, зокрема бетонних масивів, що використовувались для спорудження причальних ліній Одеського порту. Одночасно керував двома заводами, що виготовляли бетон. Досвід і набуті знання пізніше були використані при спорудженні багатьох споруд, де бетонні шви поєднано з цегляними стінами.
1871 р. В. призначено на посаду архітектора при градоначальнику, а 1893 р. переведено на посаду інженера. За виконання значних робіт отримав звання інженера-архітектора.
В. багато й плідно займався в Одесі приватною практикою, виконуючи замовлення різних домовласників. З уривчастих архівних джерел і газетних повідомлень можна дізнатись, що за його проектами переважно у формах неоренесансу і необароко будувались в:
1875 р. - 2-понерхові будинки Бухарина (два) на Прохорівській пл., Аркудинського на вул. Ланжеронівській, Швенднера на розі вулиць Рішельєвської і Новорибної;
1887 р. - 1-поверховий будинок Никифорова на розі вулиць Успенської і Нової, 2-Поверхові будинок і флігель на розі вулиць Шпитальної і М'ясоїдовської, 2-поверхові з підвалом будинок і склад Сутягана на вул. Садиківській № 38 [нумерація будинків на вулицях у цій частині тексту (4 абзаци) наведена за станом на ті роки];
1890 р. 2-поверхові будинки Калиновських на розі вулиць Тираспольської і Ніжинської, Вольфа (чотири) на вулицях Картамишівській і Середній № 4, 2-поверховий з підвалом Диварі на Новокінній пл. № 18, 2-поверхові з мансардами будинки і флігелі Кловаченка на Безіменному провулку № 28 та Мошковича на вул. Костецькій № 35, 3-поверхові будинки Дмитрієва на вул. Косвеній, Короні на вул. Катерининській № 62 та Хаймовича на вул. Рішельєвській;
1891 р. - фасад і флігель будинку Асвадурова на вул. Успенській № 58, 2-поверхові будинки Паразича на вул. Новорибній, Гелебарба (два) на вул. Малій Арнаутській № 85, Ситникова на розі М'ясоїдовської вул. і Ситниківського провулку, 2-Поверхові з мансардами будинки Блюма на розі вулиць Малої Арнаутської і Старорізницької та Єфімова на розі вулиць Градоначальницької і Південної № 9, флігель на розі вулиць Княжої і Кривої Ямської № 1, будинок і флігель Абрамовича на вул. Старорізницькій, 3-поверхові з підвалами будинки і флігелі Цимбала на вул. Міщанській № 34, Скульського на розі вулиць Старорізницької й Олександрівської, будинок і склад на розі вулиць Базарної і Міщанської № 90/4, 4-поверховий з підвалом будинок Мойсеева на розі вулиць Великої Арнаутської і Ремісницької;
1893 р. 2-поверхові будинки з підвалами Ослана на вул. Катерининській № 46, Дубина на розі вулиць Малої Арнаутської і Олександрівської, Шансензона на вул. Великій Арнаутській № 5, Грейнберга на розі вулиць Канатної і Малої Арнаутської № 26, 3-поверхові з підвалами будинки Тепера на вулицях Рибній і Старопортофранківській № 43 та Толстикова на вул. Ямській № 40, два флігелі Хирича на вул. Ремісницькій № 48, будинки і флігелі Борисової на Безіменному провулку № 18 та Зелинковської на вул. Великій Арнаутській № 18.
Цілком зрозуміло, що це крихітна частка з величезного творчого доробку зодчого.
Найвизначначнішими житловими спорудами, створеними за проектами і під керівництвом В. і використанням форм і композиційних засобів італійського і голландського бароко, слід вважати
Прибутковий будинок Інбера / пізніше готель "Савой" на вул. Херсонській / тепер Пастера № 31 (70-і роки),
Прибутковий 2-поверховий будинок Розенблата на розі вулиць Преображенської № 46 і Поштової № 42 (перебудова 1888 p., первісний 1887 р. - П. Заварзін),
Будинок Дур'яна /пізніше готель "Вікторія" з паровою пекарнею на розі вулиць Херсонської № 33 і Преображенської (80-і роки),
Особняк Пташникова на вул. Канатній № 35 (1890 р.),
Житловий будинок на вул. Канатній № 54 (1890-і роки),
Прибутковий будинок Веліканова на розі вул. Польської № 5 і Польського узвозу № 10 (1891 p.),
Прибутковий будинок Раухвергера на вул. Пушкінській № 59 (1893 p.),
Житловий будинок на вул. Княжій № 4 (1892- 1894 pp.),
Прибутковий будинок на вул. Кінній № 11 (1898 p.),
Ілпений прибутковий будинок на вул. Ямській / тепер Новосельського № 79 (1898 p.),
Особняк Менделевича па вул. Маразліївськііі № 18 (90-і роки),
Прибутковий будинок Панкєєва на вул. Маразліївській № 20 (90-і роки),
Прибутковий будинок Крижановського-Аудерського на вул. Маразліївській № 54 (1900 p.),
Особняк Фальц-Фейна на вул. Гоголя № 5 (1899 pp., співавтор С. Ландесман),
Прибутковий будинок Фальц-Фейна на вул. Гоголя № 7 (1900 - 1901 pp., співавтор С. Ландесман, ск. Т. Фішель - ?),
Житловий будинок на вул. Ніжинській № 30 (кін. XIX ст.),
Прибутковий будинок Юрьевича на вул. Грецькій № 45 (поч. XX ст.),
Прибутковий будинок Юрьевича, на розі вулиць Преображенської № 38 і Грецької (поч. XX ст.),
Житловий будинок на вул. Олександрівській № 41 (1903 p.),
Прибутковий будинок Вассаля на вул. Маразліївській № 38 (1902 - 1912 pp., помічник А. Мінкус),
Прибутковий будинок на розі вулиць Преображенської і Поліцейської № 45 (поч. XX ст.),
Житловий будинок на Куліковому провулку № 4 (поч. XX ст.).
Видатними архітектурними пам'ятками, збудованими В. і витриманими в стилях необароко і модерну, стали:
Пасаж і готель "Пасаж" на розі вулиць Дерібасівської № 33 і Преображенської № 34 (1898 - 1899 pp., ск. Т. Фішель, С Мільман).
"Великий Московський" готель на вул. Дерібасівській (1901 - 1904 pp., ск. Т. Фішель, С. Мільман),
За проектами В зведені також такі громадські споруди:
Притулок для злиденних на Московській вул. № 4 (1883 p.),
Будинок Товариства піклування про злиденних студентів на Зовнішньому бульварі / тепер вул. Мечникова № 4 (1890 p.),
Притулок імператриці Марії Федорівни на розі Канатної і Старопортофранківської вулиць (1892 р., не зберігся),
Великий комплекс тюремного замку (1891 - 1894 pp., співавтор А. Томішко),
Цирк Санценбахера на вул. Коблевській № 25 (добудова 1899 p., помічник К. Абт, первісно 1894 р. інж. А. Гельфанд, архіт. А. Шейнс),
Одеський будинок працелюбності (1895 - 1898 pp., співавтор В. Домбровський),
Марийський притулок на розі вул. Княжої № 5 і Різдвяного провулка (кін. XIX ст., зберігся корпус з парного боку провулка Сеченова),
Рятувальна станція у Люстдорфі (1900 р., співавтор В. Прокопович),
Притулок для сліпих на Французькому бульварі (1900 p.),
Училище торговельного мореплавства на вул. Канатній № 8 (1902 - 1903 pp.). Зодчий є автором цікавого архітектурного ансамблю насосної станції "Чумка" на вул.
Водопровідний, створеного у у зв'язку з влаштуванням водогону Дністер - Одеса (80 - 90-і роки, за участю С. Ландесмана).
В. проектував також трамвайні депо, очисні склади. Для залізничної станції Одеса-порт збудував дві службові споруди на вул. Приморській № 8 і 10 (1907 - 1910 pp.).
Активно займався громадською діяльністю. З 1884 р. він член ради Одеського товариства красних мистецтв, був членом Одеського відділення Російського Технічного товариства, де в 90-і роки являвся заступником голови і головою архітектурного відділу.
Приймав активну участь в роботі з'їздів російських зодчих, виступав на І з'їзді з пропозицією посилення архітектурного контролю при будівництві приватних споруд, на III з'їзді зробив доповідь "Про регулювання цін".

ВОЙЦЕХІВСЬКІЙ Казимир Йосипович (1864 - ?) - інженер. Після закінчення Білоцерківського реального училища навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів в 1883 - 1888 pp. і отримав відповідне звання по І розряду.
Працював на Волині наприкінці XIX ст.

ВОЛИК Федір Парамонович - архітектор Закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів. Проектував для України на початку XX ст.

ВОЛКОВ Федір Іванович (16.01.1754 - 15.06.1803) - російський архітектор, педагог. Після закінчення Петербурзької Академії мистецтв, куди поступив у 10-літньому піці, з 1773 до 1782 р. удосконалювався за кордоном, де Венеціанською академією був відзначений золотою медаллю. 1794 р. отримав звання академіка і професора, наступного року - члена ради Академії мистецтв, з 1796 р. - на посаді її ад'юнкт-ректора.
Збудував у стильових формах класицизму в Петербурзі Морський кадетський корпус та декілька інших споруд, завершував будівництво Академії мистецтв.
Проектував для Катеринослава II на Дніпрі, виконав кресленики для будівництва комплексу суконної фабрики (на початку 90-х років XVIII ст. здійснені дерев'яними, в 20 - 30-і роки XIX ст. були перебудовані).

ВОЛНУХІН Сергій Михайлович (18.11.1859 - 11.04.1921) - російський скульптор, педагог. Художню освіту здобув у Московському училищі живопису, скульптури і зодчества (1873 - 1881 і 1883 - 1886 pp.) і в 1882 р. у Петербурзькій Академії мистецтв. 1910 р. отримав звання академіка скульптури. Працював і викладав в Москві. Серед робіт для України:
Конкурсний проект пам'ятника Т. Шевченку в Києві (1914 p.).

ВОЛОВСЬКИЙ С. В. (1874 - ?) - архітектор. Професійну освіту отримав в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів.
На архітектурному конкурсі проектів Миколаївського костелу в Києві 1899 р. його проект отримав 2-у премію, але був прийнятий для реалізації (проект допрацював і керував будівництвом архіт. В. Городецький).

ВОЛТНЄВ - архітектор. Працював на Слобожанщині в першій третині XIX ст. у формах ампіру.
Збудував в церкву Покрова Богородиці в Старій Водолазі (1815 - 1821 pp.).

ВОЛЬПЕЛЬ Р. - архітектор. Працював на початку XX ст. За його проектом у Львові зведений:
Банк "Польської землі" в дусі югендстилю на вул. С Баторія / тепер Кн. Романа № 6 - 8 (1912 - 1914 pp., архіт, А. Піллер, ск. С Пліхаль).

ВОЛЬСЬКИЙ Лев Іванович (23.11.1860 - ?) - інженер. В 1881 - 1886 pp. вчився у Петербурзькому Будівельному училищі, отримав звання цивільного інженера і відзначений золотою медаллю за кращий інженерний проект.
1887 р. був відряджений для будівництва споруд на Поліської залізниці.
Споруджував залізничний міст і охоронні греблі на р. Случ по лінії залізниці Рівне -Вільно (1887 p.).

ВОНДРАШКА Алоїз [ВАНДРУШКА Йосиф] (11.03.1792 - після 1863) - архітектор. 1811 р. почав працювати у Львівській будівельній дирекції. 3 1818р.- повітовий інженер в Самборі. 1834 р. повернувся до Львова.
Твори В. витримані у стильових формах зрілого ампіру, неоренесансу і романтичних - західного середньовіччя.
Виконав проект губернаторського будинку у Львові (1818 р., не здійснено).
Збудував у Львові:
Рятушу на пл. Ринок (1827 - 1835 pp., співавтори Ю. Маркль, Ф. Трешер),
Вежу костелу кармелітів на вул. Винниченка № 22 (1835 р.),
Казарми з триярусними вежами і бастіони на Цитаделі (1852 - 1856 pp., співавтор X. Рессіг). З

будував чимало храмів, зокрема, в:
С. Містковичі (1826 p.),
Містечку Стара Сіль (1829 p.),
Містечку Підбужжя (1830 p.),
М. Старому Самборі (1830 p.),
С. Янів / тепер Іван-Франкове (1831 p.),
Містечку Новий Яричів (1840 p.),
Селі Бітлі (1842 p.),
Селі Вороцево (1842 p.).
Проектував греко-католицькі церкви в Золочеві, Снятині й передмістях Львова.
Реставрував низку споруд, а саме:
Монастир босих кармелітів у Львові, де звів північну вежу костелу св. Михайла (1835 - 1839 рр.),
Будинок Єзуїтського колегіуму в Самборі, Вежу ратуші у Дрогобичі.

ВОРМС Адольф Павлович (1833 - 1881) - архітектор. В 1846 - 1854 pp. навчався в Петербурзькому Будівельному училищі, яке закінчив з відзнакою.
З 1870 р. працював молодшим архітектором у Волинській губернії і через кілька місяців зайняв посаду губернського архітектора.
Виконав низку громадських споруд і житлових будинків.

ВОРОВСЬКИЙ Вацлав Зенонович (1840 - 1873) - інженер-архітектор. Поступив 1862 р. на старший клас Петербурзького Будівельного училища, яке закінчив 1864 р. зі званням архітекторського помічника і чином колезького секретаря.
З 1872 р. працював на спорудженні Лозово-Севастопольської залізниці.

ВОРОНІХІН Андрій Никифорович (17.10.1759 - 21.02.1814) - російський архітектор, живописець, педагог. Яскравий представник ампірного стилю. Вчився у В. Баженова і М. Казакова, з 1797 р. - академік живописної перспективи, з 1802 р. - професор архітектури і член ради Петербурзької Академії мистецтв, з 1811 р. - старший професор.
Автор Казанського собору, Гірничого інституту та інших споруд в Петербурзі та його пригородах.
1811 р. залучався до проектування храму-пам'ятника над могилою російських вояків, полеглих на полі Полтавської битви.

ВОРОНЦОВ Павло Васильович - архітектор. Працював у Києві в другій половині XIX ст. Спроектував у стильових формах неоготики і неоренесансу:
Житловий будинок з аптекою / 3-поверховий на- бульварі Шевченка № 36-а. (1882 р.),
Флігель / 3-поверховий в садибі аптекаря М. Фроммета вздовж вул. Тимофієвської № 14 (1882 p.),
Другий поверх чільного корпусу і 3-поверхове крило житлового будинку В. Гоміловського на вул. Софіївській № 6. (1882 p.).

ВОЩИНІН Дмитро Сергійович (1839 - ?) - архітектор. В 1853 - 1858 pp. навчався в Петербурзькому Будівельному училищі, отримав звання цивільного інженера і чин XII класу.
З 1871 р. працював на спорудженні Лозово-Севастопольської залізниці.

ВОЩИНІН Михайло Сергійович (1846 - ?) - архітектор. Фахову освіту здобув у Петербурзькому Будівельному училищі в 1867 - 1872 pp. і одержав звання цивільного інженера по І розряду.
Був підряджений для будівництва Севастопольської залізниці, де працював до 1874 р.

ВРОЧЕНСЬКИЙ Теофіл Калікстович (1867 - ?) - інженер. Після закінчення Білоцерківського реального училища навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів в 1886 - 1891 pp., де отримав відповідне звання і чин X класу.
Приймав участь у спорудженні Лозово-Севастопольської залізниці, де обіймав посаду начальника дистанції.

ВРУБЕЛЬ Тадей - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст. Застосовував стильові форми модернізованої класики.
Автор робіт:
Житловий будинок на розі вулиць Фредра № 2 і С Баторія / тепер Кн. Романа (1912 р . співавтор М. Бурштин),
Перебудова костелу св. Миколая на вул. Гончарській /тепер Драгоманова (1924 - 1926 pp.),
Дерев'яна церква Різдва в с Трофанівка Снятинського району на Станіславщині (1926 p., тесля А. Лищук).
Брав участь у будівництві павільйонів виставки Східних Торгів у Стрийському парку (1921 p.).
Серед праць виконаних в 30-і роки у формах конструктивізму заслуговують уваги: кам'яниця на вул. Вітовського № 55 (1936 p., співавтор Л. Карасинський), будинок з аптекою на вул. Інститутській /тепер І. Свєнціцького № 5 (1939 p.), жіноча гімназія св. Урсули на вул. О. Архипенка № 28 (1932 р. співавтор Л. Карасинський), будинок культури на вул. С. Кушевича № 1 (1937 p., співавтор Л. Карасинський), житлові будинки на вулицях О. Архипенка № 32 і Генерала Тарнавського № 38 (обидва 1930 p.). Спроектував більшість вілл у районі Новий Львів (1932 - 1935 pp.), "Професорську колонію" на північ від церкви Покрови Пресвятої Богородиці на вулицях Ніщинського, І. Вільде, Міжгірній (30-і роки, співавтори Л. Карасинський, М. Кочур).

ВУНШ Федір - архітектор. Представник ампіру, у низці споруд використовував форми зодчества мусульманських країн.
Службу почав у Миколаєві наприкінці 90-х років XVIII ст. на посаді архітекторського помічника. В першому десятиріччі XIX ст. один з провідних зодчих на Півдні України.
У 1805 - 1807 pp. працював херсонським губернським архітектором, з 1810 р. обіймав посаду архітектора Чорноморського флоту.
1803 р. склав генеральний план Миколаєва.
Виконав проекти Чорноморського шпиталю при Херсонському порту та Кадетського корпусу на вул. Адміральській в Миколаєві (в Петербурзі їх переробив А. Захаров).
Розробив проект губернської поштової контори в Херсоні.
Виконав первісний проект поштового будинку в Одесі (1804 p., переробив проект і збудував архіт. Фр. Фраполлі).
Спроектував і збудував:
Міську управу в Миколаєві на розі Соборної площі й вул. Соборної (1810 p., можливо з врахуванням пропозицій А. Захарова, споруда існувала до 1909 p.),
Обсерваторію в Миколаєві (1821 - 1827 pp., будівельними роботами керував Б. Фан-дер-Фліс),
Портову контору в Миколаєві на Соборній площі (1826 р., не збереглась),
Турецьку мечеть у с. Терновка неподалік від Миколаєва.
Ймовірно перебудував у неомусульманському стилі будинок Потьомкіна у Омському, внаслідок чого він отримав назву Султанського палацу (20-і роки).
Приймав активну участь у забудові Севастополя.

ВУХОВИЧ Д. - архітектор. Працював на початку XX ст. Виконав у неокласичному стилі у Львові:
Особняк з аптекою на вул. Коновальця № 75 (1928 p.).

ВЯТКІН Костянтин - архітектор. Працював у Севастополі в другій половині XIX ст., вживав форми неоренесансу і неовізантійського стильового напрямку. Херсонеському монастирі за його проектами зведені:
Церква Семи священномучеників херсонеських (1861 p.),
Настоятельський корпус (1864 p.).
До 1873 р. керував будівництвом Володимирського собору в Херсонесі (проект Д. Грімма).

К началу страницы
Оглавление  ВАГАПОВ-ВЕССЕЛЛІ  ГАВРИЛКО-ГНИПЮК