Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Журналы, газеты, блоги
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
Публикації
Володимир Тимофiєнко
Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник

БЕРХЕР-БЯЛЛОЗОР

БЕРХЕР Олександр Павлович
БЄЛЕЛЮБСЬКИЙ Микола Аполлонович
БЄЛІН Леонід Михайлович
БЄЛКІН Лазар Борисович
БЄЛЯЄВ Сергій Васильович
БЄЛЯЄВ Сергій Васильович
БЄСТУЖЕВ
БЖУШКЕВИЧ І.
БИКОВ Володимир Олександрович
БИЛЕНЬ Михайло
БИШОВИЧ
БІБЕР
БІБІКОВ Я.
БІЗАНЦ Густав
БІЛІБІН Іван Якович
БІЛОГРУД Андрій Євгенович
БІЛЬДЕРЛІНГ Олександр Олександрович
БІОДЖОЛЛІ
БІСТЕРФЕЛЬД І. Є.
БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ Петро Дмитрович
БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ Семен І.
БЛАНК Карл Іванович
БЛЕРІО
БЛЕХА М.
БЛОНДА Макс
БЛОР Едуард
БЛОТНИЦЬКИЙ Тадеуш
БОБОВИЧИ
БОБРИЩЕВ-ПУШКІН С. С.
БОБРУСОВ Михайло Павлович
БОТАТКО Ф. К.
БОГДАНОВ
БОГДАНОВ Іван Олександрович
БОГДАНОВИЧ Антон Теофілович
БОГДАНОВИЧ Фома Йосипович
БОГОМОЛЕЦЬ Антон Карлович
БОГОХВАЛЬСЬКИЙ Август
БОДАШЕВСЬКИЙ Л.
БОЖКО В. А.
БОЙКО
БОЙЦОВ П. С.
БОЙШ
фон БОК Олександр Романович
БОКОВ Василь Логинович
БОЛУХЕР Олексій Андрійович
БОНАНІ Венцето
БОНДІН Петро
БОНЧ-БРУЄВИЧ Микола Іванович
БОРЕЙКО Вацлав
БОРЕЙША А. Б.
БОРИСОГЛЕБСЬКИЙ Олександр Олександрович
БОРКОВСЬКИЙ С.
БОРОДІН Олександр Порфенійович
БОРТКЕВИЧ Євстафій-Маріам Карлович
БОТАНІ Домінік
БОУБЛІК Карл
БОУФАЛ Микола
БОФФО Франц Карлович
БОЧАРОВ Василь Васильович
БРАДТМАН Eдyapd Петрович
БРАІЛОВСЬКИЙ Леонід Михайлович
БРАНДТНЕР М. К.
БРАУНЗЕЙС Йосиф
БРЕЗАНІ М.
БРЕЙЕР
ПРОДНИЦЬКИЙ Альберт Вікентійович
БРОДНИЦЬКИЙ Леонід Альбертович
БРОХВІЧ-ЛЕВИНСЬКИЙ 3. М
БРУГГЕР Фрідріх
БРУНЕК К І.
БРУНІ Олександр Костянтинович
БРУНС Володимир Генріхович
БРУСНИЦЬКИЙ І. К.
БРЮЛЛОВ Олександр Павлович
БУГАНСЬКИЙ Михайло Миколайович
БУДОВСЬКИЙ І.
БУЙНОВ Дмитро Дмитрович
фон БУКСГЕВДЕН Г.
БУЛАЦЕЛЬ Федір Федорович
БУЛГАНСЬКИЙ Петро Олександрович
БУНЦЕЛЬМАН Д. П.
БУРГ С. П.
БУРПІНЬОН С.
БУРЖУА Клод
БУРШТИН М.
БУРПНЬОН С.
БУТАКОВ
БУТМІ де КАЦМАНЕ П.
БУТОВИЧ Михайло Федорович
БУЧУК Дмитро
де БУШЕРОН Емануель
БЮРНО К. І.
БЯЛЛОЗОР М.

БЕРХЕР Олександр Павлович (1840 - ?) - інженер. В 1853 - 1861 pp. навчався у Петербурзькому Будівельному училищі, отримав звання цивільного інженера і чин колезького секретаря. Працював у Подільській будівельній і шляховій комісії на посаді архітекторського помічника і молодшого інженера будівельного відділення Подільського губернського правління.

БЄЛЕЛЮБСЬКИЙ Микола Аполлонович (01.03.1845 - 04.08.1922) - російський інженер, вчений, педагог. Народився у Харкові, 1867 р. закінчив Інститут корпусу інженерів шляхів сполучення в Петербурзі, з 1873 р. - професор Інституту, з 1895 р. - дійсний член Академії мистецтв, з 1913 р. - президент Міжнародного товариства по випробуванню матеріалів.
Займався питаннями будівельної механіки, дослідженнями будівельних матеріалів, винайшов і впровадив вільні поперечні балки і ферми з ромбічними ґратами, вивчав механічні властивості залізобетону, розробив норми й технічні умови для залізобетонних робіт тощо. За проектами Б. споруджено чимало мостів оригінальної конструкції, зокрема в Україні:
Двоярусний металевий міст через Дніпро в Катеринославі (1883 - 1884 p., будував інж. В. Березин),
Металевий міст через річку Інгулець (1884 p.),
Двохпрольотний міст з безрозпірними арковими фермами через Русанівську протоку Дніпра у Києві (1904 - 1906, співавтор М. Кривошеін).
Консультував проектування маяку в Миколаєві (1903 p., автори М. П'ятницький, О. Баришніков).
Написав кілька підручників, автор численних наукових праць: Курс строительной механики - СПб., 1885; Из мостовой практики. Свободная проезжая часть и жесткость пролетного строения. - К., 1894; Об употреблении литого железа взамен сварочного // Технический сборник. - 1882. - № 12; Что же знают за границей о русских мостах? // Журнал Министерства путей сообщения. - 1911. - Кн. 4. - С. 1 - 12 та багато інших.

БЄЛІН Леонід Михайлович (1862 - ?) - архітектор. Здобув в 1883 - 1888 pp. спеціальну освіту в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, де отримав відповідне звання і чин X класу.
З 1892 р. працював у будівельному відділенні Волинського губернського правління.

БЄЛКІН Лазар Борисович (?.09.1886 - ?. 11.1965) - архітектор. Освіту одержав в Одесі, де у листопаді 1910 р. закінчив архітектурне відділення Художнього училища.
Працював помічником низки провідних зодчих в Одесі.
Допомагав А. Мінкусу з 1910 р. при спорудженні павільйонів на трамвайних зупинках, серед яких декілька збереглось - в Олександрівському парку, на площі Куликове поле та інших місцях.
В 1929 - 1940 pp. служив архітектором в Одеському обласному комунальному банку, в 1940 - 1941 pp. - у трамвайному тресті й обласному будівельному тресті, в 1944-1951 pp. - в обласній конторі Промбанку, в 1952 - 1955 pp. - у Колхозпроекті, 1956 р. пішов на пенсію.

БЄЛЯЄВ Іван Іванович (02.07.1872 - 05.10.1913) - архітектор. Народився у Рязанській губернії. Закінчив Петербурзьку Академію мистецтв 1902 р. і за проект синодального подвір'я у столиці отримав звання художника-архітектора. Вся творча діяльність Б. пов'язана з Україною, де збудував:
Залізничний вокзал на ст. Жмеринка (1902 - 1904 pp., співавтори В. Риков і 3. Журавський).
Працював на початку XX ст. в Києві, де є автором витриманих в дусі неоампіру і раціоналістичного модерну будівель:
Особняк інженера В. Демченка на вул. Єлизаветинській /тепер Пилипа Орлика № З (1911 р.),
Особняк на вул. Круглоуніверситетській № 12 (поч. XX ст.), Прибутковий будинок на розі вулиць Миколаївської № 17/1 і Ольгинської (1909 p.), Прибутковий будинок В. Демченка на розі вулиць Великої Житомирської № 25 і О. Гончара № 2 (1909 р.).

БЄЛЯЄВ Сергій Васильович (1871 - ?) - архітектор. 1890 р. поступив у Петербурзьку Академію мистецтв, 1896 р. за проект військово-історичного музею отримав звання художника-архітектора. З 1897 р. - пенсіонер Академії, з 1904 р. - її викладач.
Обіймав посаду архітектора Височайшого Двору. Приймав участь в архітектурних змаганнях, виконав:
Конкурсний проект Севастопольської панорами (1902 p., 2-а премія).

БЄСТУЖЕВ - архітектор. Наприкінці XVIII ст. працював у Миколаєві, де будував виробничі споруди і житлові будинки.

БЖУШКЕВИЧ І. -архітектор. Працював на Поділлі на початку XIX ст., дотримувався ампірної стилістики.
Керував будівництвом гімназії у Вінниці (20-і роки XIX ст.).

БИКОВ Володимир Олександрович (1830 - ?) - архітектор. Навчався в 1845 - 1854 pp. у Петербурзькому Будівельному училищі, де отримав звання архітекторського помічника і чин губернського секретаря.
Прицював міським архітектором Бердичева в 1854-1864 pp., з 1865 р. обіймав різні посиди в державних установах. 1869 р. повернувся на службу до Волинського будівельного правління, де служив помічником архітектора, старшим інженером, молодшим архітектором і з 1880 р. губернським архітектором. 1892 р. пішов у підставку і займався приватною практикою.
Збудував на Волині низку громадських і житлових споруд.

БИЛЕНЬ Михайло (1768 - 01.02.1844) - будівничий, тесля. Народився і жив в с Хитара. Представник бойківської народної школи. Працював на Львівщині в першій половині XIX ст., збудував 10 церков, серед них:
Тризрубну, трибанну церкву Воздвижения Чесного Хреста з дзвіницею в с. Опорець Сколівського району Львівської області (1842 - 1844 p.).

БИШОВИЧ - садівник. Працював в середині XIX ст. Приймав участь у створенні парку в Алупці (автор К. Кебах).

БІБЕР - архітектор. Працював у Криму на початку XX ст.
Приймав участь у будівництві палацу Фредерікса, що входив у Лівадійський палацово-парковий ансамбль (1916 p., співавтор М. Краснов).

БІБІКОВ Я. - військовий інженер. Працював на Півдні України в 2-й половині XVIII ст.
Прийняв участь у створенні Дніпровської оборонної лінії, заснованої у 1770 p., яка складалась з трьох великих - Олександрівської, Кирилівської, Петровської фортець та чотирьох менших, з'єднаних валами, ровами, редутами і реданами.

БІЗАНЦ Густав (1848 - 1925) - архітектор. Навчався у Технічній академії у Львові (1868 - 1873 pp.), де й залишився викладати. З 1876 р. - завідувач кафедрою архітектурних конструкцій, 1878 р. отримав звання надзвичайного професора, 1883 р. - звичайного професора, багаторазово обирався деканом архітектурного факультету, ректор інституту в 1888/1889 і 1898 /1899 учбових роках. 1910 р. пішов на пенсію.
Наприкінці XIX ст. приймав участь у забудові міста. Проектував у формах неоренесансу, неороманіки і неоготики прибуткові будинки, каплиці, особняки, в тому числі:
Житловий будинок на вул. К. Устияновича № 10 (бл. 1890 p.),
Власний особняк на вул. Крижовій / пізніше Потоцького Пушкіна тепер Генерала Чупринки № 72 (90-і роки),Художньо-промислову школу на розі вулиць Вірменської, Театральної і пр. Свободи (1890- 1892 рр.).
1890 р. переміг на престижному конкурсі проектів будинку Художньо-промислового музею (збудований в 1898 - 1904 pp. за проектом Ю. К. Яновського і Л. Марконі).
Автор підручника "Будівництво". Виступав зі статтями у львівському журналі "Технічний часопис" (польська мова) про житлові будинки і про особливості спроектованої особисто Художньо-промислової школи (1893 р., с. 84, 143) та в інших виданнях.

БІЛІБІН Іван Якович (04.08.1876 - 07.02.1942) - російський художник. Закінчив Петербурзький університет 1900 p., художню освіту здобув у Рисувальній школі Товариства заохочення мистецтв, у І. Рєпіна в школі М. Тенішової та як вільний слухач в Академії мистецтв. Прославився як ілюстратор казок і билин, творів класиків літератури, а також як художник театру.
За малюнками Б. було збудовано дачу інженера В. А. Карцева в Криму в районі Батилиман - Ласпі, неподалік від Севастополя (10-і роки XX ст.).

БІЛОГРУД Андрій Євгенович (1875 - 19.07.1933) - російський архітектор, педагог. Народився у Житомирі. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв в 1901-1904 pp., працював у майстерні Л. Бенуа, 1910 р. закінчив освіту і за проект державної думи отримав звання класного художника-архітектора.
Послідовний прибічник монументальних форм неоампіру. Збудував у Петербурзі кілька прибуткових будинків на Петроградській стороні, театр у Саратові. Обіймав посаду архітектора Височайшого двору. В 1911 - 1913 рр. здійснював за власними проектами реставрацію палацово-паркового ансамблю К. Розумовського в Батурині. Одночасно збудував на Чернігівщині:
Пташню в маєтку Олив у Качанівці (1911 p.),
Контору і будинок службовців в маєтку Харитоненка у Парафіївці (1911 p.),
Служби у маєтку кн. Горчакова у Ташані (1912 p.).
1915 p. приймав участь у конкурсі на проект залізничного вокзалу в Катеринославі (2-а премія).
Активна творча і педагогічна діяльність Б. припадає також на 20-і роки XX ст. Приймав участь в конкурсі на проект Держпрому в Харкові. Проектував народні будинки, клуби, житлові будинки, палац праці тощо.

БІЛЬДЕРЛІНГ Олександр Олександрович - художник. Працював наприкінці XIX - XX ст. у Севастополі та інших містах України. Прихильник натуралістично-оповщних і барокових композиційних вирішень. Виконав проекти наступних пам'ятників:
Віце-адміралу В. Корнілову в Севастополі на Малаховому кургані (1895 p., співавтор ск. І. Шредер),
Адміралу П. Нахімову в Севастополі на Катерининській площі (1898 p., співавтор ск І. Шредер),
Генералу Е. Тотлебену в Севастополі на Історичному бульварі (1909 p., співавтор ск І. Шредер),
Пам'ятник захисникам Полтави і коменданту фортеці О. С. Келіну на місці 4-го бастіону в Полтаві на розі вулиць Шевченка і Садової (1909 p., співавтор ск. А. Обер).

БІОДЖОЛЛІ - італійський скульптор. Працював на зламі XIX - XX ст. Виконав біломармуровий саркофаг художника І. Айвазовского в Феодосії біля церкви Сергія (1901 p.).

БІСТЕРФЕЛЬД І. Є. (? - 1826 р.) - будівничий парків, вчений-садівник. Був запрошений з-за кордону для праці на Чернігівщині.
З архітектором П. Дубровським розпочав створення пейзажних парків в Сокиринцях і Дігтярах, виконав їх первісне розпланування (1823 - 1825 pp.).

БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ Петро Дмитрович (1877 - ?) - архітектор. 1897 р. поступив і 1904 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, отримавши звання архітектора-художника за проект палацу намісника імператора на Далекому Сході.
Наглядав за будівництвом Покровської церкви в с Пархомівка на Київщині (1903 -1907 pp., автор В. Покровський).

БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ Семен І. - інженер. Працював в Одесі па початку XX ст. Виконував проекти споруд за приватними замовленнями.

БЛАНК Карл Іванович (1728-26.10.1793) - російський архітектор. Професійну освіту отримав у батька архітектора І. Я. Бланка, потім вчився у І. Коробова й В. Обухова, працював в Москві, де збудував великий комплекс Виховального будинку (1764 - 1770 pp.) і багато храмів. Проектував різні споруди на замовлення садибного дворянства. Помітний майстер класицизму.
Для мастків Малоросійського генерал-губернатора П. Румянцева-Задунайського виконав проекти споруд в романтичних формах західного середньовіччя, які були реалізовані на Чернігівщині під керівництвом М. Мосцепанова:
Палацового комплексу в с Качанівка (1770 p.),
Можливо, Успенської церкви в с. Вишеньки (1787 p.).

БЛЕРІО - французький архітектор. Проектував для Правобережної України наприкінці XVIII ст. у стилі класицизму.
Вірогідно є автором садибного ансамблю Ганських у Верхівні на Волині (80-і роки XVIII ст.).

БЛЕХА М. - чеський архітектор. Працював на початку XX ст. у Відні. Спроектував у Львові у стильових формах зрілого модерну:
Львівську філію Празького кредитного банку на розі вул. Гетьманської / тепер пр. Свободи № 17 і вул. В. Гнатюка (1912 p., ск. Е. Кодет).

БЛОНДА Макс - скульптор. Працював у другій половині XIX ст. в необарокових формах.
Ангор композиції "Діти і жабеня" (кін. XIX ст.), що встановлена 1925 р. в Одесі на Театральній площі.

БЛОР Едуард (1789 - 1879) - англійський архітектор, археолог. Працював при дворі англійського короля, збудував замок Абботс Форд для В. Скотта, приймав участь у створенні королівської резиденції - Букингемського палацу.
Один з провідних майстрів європейської архітектури, що використовували форми готики та інших архітектур середньовічних часів (Арабського Сходу, Індії).
На замовлення Новоросійського генерал-губернатора М. Воронцова виконав проект палацу в Алупці (1832 p.).

БЛОТНИЦЬКИЙ Тадеуш (08.10.1859 - 28.03.1928) - польський скульптор, педагог. Освіту здобув у 1877 - 1879 pp. в Краківській школі красних мистецтв, а також в 1880, 1883 - 1885 pp. у Віденській Академії мистецтв. Працював у Львові і викладав у Політехнічній школі в 1907 - 1910 pp.
Застосовував пластичні форми необароко і модерну, виконав низку монументально-декоративних скульптурних праць, а саме:
Горельєф "Піклування" на житловому будинку італійської страхової компанії і союзу землевласників на вул. Широкій /тепер Коперника № 3 (1908 - 1909 pp., архіт. А. Захарієвич, Ю. Сосновський, ск. 3. Курчинський,),
Рельєфи "Залізничник, автомобіліст і авіатор", "Робітник і муза", "Древні філософи", "Прикутий Прометей", "Танець" на прибутковому будинку на вул. Й. Пластичне оздоблення кам'яниці Рогатина на розі вулиць Січових Стрільців № 12 і Костюшка (1911 - 1913 p., архіт. Р. Фелінський),
Меморіальну дошку польському поету С. Гощинському (1913 р.) на житловому будинку, що на розі вулиць Фредра № 2 і С. Баторія / тепер Кн. Романа (1912 p., архіт. Т. Врубель, М. Бурштин),
Алегоричну композицію "Журба".
Автор нижи монументів, серед яких:
Фонтан за скульптурою Світезянки в сквері на шляху від пл. Галицької до вул. С. Баторія / тепер Кн. Романа у Львові (1880 p.),
Пам'ятник А. Міцкевичу в Станіславові (1898 p.),
Пам'ятник Т. Костюшкові в Самборі (1906 р., не зберігся),
Пам'ятник послу Галичини у Віденському парламенті Ф. Смольці на пл. Генерала Григоренка у Львові (1913 р., не зберігся).

БОБОВИЧИ - будівничі. Працювали в Євпаторії на початку XIX ст. Намагались зберегти споконвічні традиції архітектури караїмів.
За їх проектами і під керівництвом споруджені головні елементи архітектурного ансамблю караїмських кенас в Євпаторії:
Соборний кафедральний храм (Велика кенаса, 1807 p.),
Мала кенаса (1815 p.).
Збудували власні особняки (поч. XIX ст.).
Ймовірно, приймали участь у житловій забудові кварталів Євпаторії.

БОБРИЩЕВ-ПУШКІН С. С. - інженер. Працював в середині XIX ст. Приймав участь у будівництві Ланцюгового моста у Києві (1847 - 1853 p., проект Ч. Віньола).

БОБРУСОВ Михайло Павлович (1878 - 05.10.1955) - архітектор. Народився у П'ятигорську. 1904 р. закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів і отримав відповідне звання.
З 1907 р. працював у Києві на посаді міського інженера, викладав у політехнічному інституті (1910 - 1911 pp.). Займався приватною практикою. Використовуючи засоби модернізованої романської архітектури, неоренесансу і т. зв. цегляного стилю, збудував:
Житловий будинок з технічними курсами В. Пермінова на вул. Володимирській № 94 (1908 p.),
Прибутковий будинок на вул. Великій Житомирській № 8-а (1912 p.),
Залізобетонні сходи до пам'ятника на честь Магдебурзького права і до Дніпра (1913-1915 pp.).
Здійснював проект критого ринку на Бессарабській площі, (1908 - 1912 pp. автор - архіт. Г. Гай.).
Спроектував муніципальні печі для спалювання сміття (1909 p.).
На зламі 1900-х - 1910-х років був виконавцем робіт по спорудженню казарм:
Піших артилерійських батарей на вул. Маршала Рибалка,
Херсонського полку на вул. Бульварно-Кудрявській № 11 (поч. XX ст.),
Тираспольського полку на вул. Мельникова,
Луцького полку на вул. Дегтерьовській № 11 (1911 p.).
Після революційних подій 1917 р. переїхав до Москви.

БОТАТКО Ф. К. - інженер. Працював у другій половині XIX ст. Спроектував і збудував у с Баштанькове на Одещині круглу шахтну піч для опалення вапна, яка виявилась вдвічі економнішою за напільні (1887 p.).

БОГДАНОВ - інженер. Працював наприкінці XIX ст. в Одесі. За його проектами у дусі неоренесансу були зведені:
Будинок Ганеліна / 3,5 поверхи на пуп. Коблевській № 18 (1894 р.) [нумерація будинків ті вулицях у цьому тексті наведена за станом на ті роки],
Будинок 11 софіта /3 поверхи з підвалом на вул. Успенській № 11 (1894 р., не зберігся).

БОГДАНОВ Іван Олександрович - архітектор. Син садівника. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв в 1809 - 1817 pp., отримав 2-у золоту медаль і атестат 1-го ступеня.
Працював у Києві в 1-й половині XIX ст. на посаді архітектора арсеналу. Дотримувався при йомів ампірної архітектури.
Збудував чотириярусну дзвіницю Троїцької церкви Китаївської пустині (1829-1837 pp., проект А. Меленського).
Виковав фіксаційний план м. Києва (1830 р., співавтори Л. Станзані, П. Дубровський, Л. Шмегельський).
Приймав участь у складанні генерального плану міста (1832 p.).

БОГДАНОВИЧ Антон Теофілович (1864 - ?) - архітектор. В 1886-1891 pp. навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і отримав відповідне звання по І розряду. Працював мелітопольським міським архітектором.
Виконав низку житлових і громадських споруд.

БОГДАНОВИЧ Фома Йосипович (1859 - ?) - архітектор. 1859 р. поступив, а 1885 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв і за проект великокняжого палацу в столиці отримав 1-у золоту медаль і звання класного художника 1-го ступеня з правом пенсіонерського відрядження за кордон. 1890 р. здобув звання академіка архітектури, через два роки - позаштатний ад'юнкт-професор. Проекти вирішував у пусі необарокової архітектури.
Викопав конкурсний проект Нової біржі в Одесі (1896 p., співавтор О. Трамбицький).

БОГОМОЛЕЦЬ Антон Карлович (1839 - 1884) - інженер. 1861 p. закінчив Будівельне училище в Петербурзі й отримав звання цивільного інженера з чином колезького секретаря.
Був призначений на посаду архітекторського помічника Харківської губернської будівельної і шляхової комісії, з 1865 р. мол. архітектор будівельного відділення Харківського губернського правління, з наступного року у відставці. 1877 р. поступив на службу в товариство Південно-Західної залізниці.

БОГОХВАЛЬСЬКИЙ Август - архітектор. Працював в перші півтора десятиріччя XX ст. у Львові, вживав стилізовані форми необароко, декоративного і зрілого модерну, народного зодчества, неороманіки й неоготики.
Автор наступних споруд:
Готель "Австрія" на вул. С Баторія / тепер Кн. Романа № 12/14 (1901 p.),
Вілла директора театру Л. Геллера і співачки І. Богуш-Геллер з мотивами карпатського зодчества на вул. А. Мельника № 7 (1905 p.),
Прибутковий будинок на перехресті вулиць І. Франка № 84, Зарицьких і Стрийської (1905 - 1907 рр.),
Житловий будинок на вул. Глинянській / тепер Д. Донцова № 16 (1906 p.),
Кам'яниця на вул. Мурарській / тепер Академіка С Єфремова № 27 (1906 - 1909 pp.),
Кам'яниця па вул. Мурарській / тепер Академіка С Єфремова № 29 (1906 - 1909 pp.),
Кам'яниця па вул. Мурарській/ тепер Академіка С Єфремова № 31 (1906- 1909 рр.),
Кам'яниця па вул. Мурарській / тепер Академіка С Єфремова № 33 (1906 - 1909 pp.),
Житловий будинок на вул. Глибокій № 4 (1907 - 1910 pp., співавтори В. Гертманн, Я. Рисяк),
Житловий будинок на вул. Глибокій № 6 (1907 - 1910 pp., співавтори В. Гертманн, Я. Рисяк),
Житловий будинок на вул. Глибокій № 8 (1907 - 1910 pp., співавтори В. Гертманн, Я. Рисяк),
Житловий будинок на вул. Глибокій № 10 (1907 - 1910 pp., співавтори В. Гертманн, Я. Рисяк),
Житловий будинок на вул. Глибокій № 12 (1907 - 1910 pp., співавтори В. Гертманн, Я. Рисяк),
Міська школа ім. Т. Костюшка на вул. Замкненій № 9 (1909 p.),
Прибутковий будинок на вул. Зеленій № 46 (1909 p., співавтор С. Федорський).

БОДАШЕВСЬКИЙ Л. - архітектор. Працював наприкінці XIX ст. у формах неоренесансу і неороманіки. Збудував у Львові:
Прибутковий будинок з рельєфами і зображеннями А. Міцкевича і Ю. Словацького на розі вул. Академічної / тепер пр. Шевченка № 20 і вул. Дудаева (1884 p.).
Храм чернечого ордену Воскресенців (1888 - 1890 pp., співавтор А. Загурський).

БОЖКО В. А. - інженер. Працював на початку XX ст. у Києві, займався проблемами розселення і містобудування.
Видав працю: К вопросу об устройстве домов и поселков для железнодорожных служащих и рабочих. - К., 1916.

БОЙКО - майстер-тесля. Працював на Львівщині на початку XX ст.
Збудував дерев'яну церкву св. Володимира в с. Вербляни Буського району (1907 р., архіт. В. Нагірний).

БОЙЦОВ П. С. - російський архітектор, працював в Москві на зламі XIX - XX ст. Представник історизму. Проектував для Києва.
Автор ескізного проекту музею старожитностей і мистецтва (доробив В. Городецький, будував В. Ніколаєв).
Спроектував особняк О. Терещенка на вул. Толстого № 7/2 (1898 p.).

БОЙШ - архітектор. Працював наприкінці XIX - початку XX ст., виконав низку проектів для України. Вживав "цегляний стиль".
Спроектував завод шампанських вин на Французькому бульварі № 36 в Одесі (1898 - 1900 pp., споруджував А. Люікс).

фон БОК Олександр Романович (07.06.1929 - 17.08.1895) - російський скульптор. Освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв, де вчився з 1850 до 1857 p., отримав 1-у золоту медаль і звання класного художника. 1864 р. здобув звання професора скульптури, з 1865 р. - член Ради Академії мистецтв, з 1885 р. - професор 1-го ступеня.
Приймав участь у конкурсі на пам'ятник Миколі І в Києві (1891 p., 2-а премія).

БОКОВ Василь Логинович (1855 - ?) - інженер. В 1876 - 1881 pp. навчався в Петербурзькому Будівельному училищі і отримав звання цивільного інженера.
Працював понадштатним техніком будівельного відділення Харківського губернського правління і земським техніком, в 1884 - 1886 pp. сумським міським архітектором.
Споруджував мости балкової системи в Харківській губернії.

БОЛУХЕР Олексій Андрійович - інженер. Працював на початку XX ст. в Одесі. Займався приманюю практикою.

БОНАНІ Венцето - скульптор італійського походження. Працював в Криму у середині XIX ст. Виконав наступні праці.
Скульптури левів на центральних сходах палацово-паркового ансамблю М. Воронцова м Алупці,
Інокостас в церкві Миколи Морського на Братському кладовищі захисників Севастополя в 1854 - 1855 pp.

БОНДІН Петро - архітектор. Професійну освіту отримав в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і здобув відповідне звання. Під час навчання входив у студентський гурток "Громада", де вивчалась українська архітектурна спадщина.
Працював Україні на початку XX ст.

БОНЧ-БРУЄВИЧ Микола Іванович (1810 - ?) - архітектор. Народився на Чернігівщині и кріпацькій родині графа М. Міклашевського, навчався у приватних вчителів. Працював вчителем малювання і архітектури у Стародубській школі.
1838 р. за проект лікарні на 60 чоловік у губернському місті отримав від Петербурзької Академії мистецтв звання некласного художника, з 1842 р. - призначений для виконання програми академіка. Дотримувався форм пізнього ампіру, застосовував мотиви неоросійського стильового напрямку. Збудував:
Кадетський корпус в Полтаві на Круглій площі (1832 - 1840 pp.),
Дві церкви та цивільні споруди в маєтках Міклашевського у Стародубському повіті на Чернігівщині.

БОРЕЙКО Вацлав (16.04.1764 - 22.04.1854) - будівничий парків. Навчався у школі Піарів у Межирічах, отримав юридичну освіту. Працював на теренах Правобережної Україні наприкінці XVIII - першій половині XIX ст. Заклав пейзажні парки в:
Самострижалах,
Мотовиловці,
Салтонові,
Володарці,
Висічці та інших садибах.

БОРЕЙША А. Б - інженер. Професійну освіту отримав у Петербурзькому Інституті корпусу інженерів шляхів сполучення. Працював в Україні в середині XIX ст.
Винайшов штучний керамічний щебінь (1843 p.).
Проектував і будував шосе у Києві й Катеринославі (1844 - 1845 pp.)

БОРИСОГЛЕБСЬКИЙ Олександр Олександрович (1837 - 1880) - архітектор. 1856 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище і отримав звання цивільного інженера й чин колезького секретаря.
В 1872 1873 pp. працював архітектором будівельного відділення Київського губернського правління, після чого пішов у відставку.

БОРКОВСЬКИЙ С. - архітектор. Працював на початку XX ст. у пластичних формах модернізованих історичних стилів. Збудував у Львові:
Житловий будинок і тематичними скульптурними зображеннями польського повстання на вул. Київській № 27 (1910 p.).

БОРОДІН Олександр Порфенійович (1848 - 1898) - інженер, науковець. Створив паровозну лабораторію, де розробив новий тип локомотивів "тандем-компаунд", який отримав розповсюдження в Росії та інших країнах. В 1878 - 1895 pp. працював керуючим Південно-Західною залізниці, 1895 - 1896 pp. - її начальником.
Керував створенням в Києві на вул. Ползунова № 2 Головних залізничних майстерень (кін. XIX ст.).
Застосував електричне освітлення токарного цеху Головних залізничних майстерень (1878 р.).
Спроектував хіміко-технічну лабораторію в Залізничній колонії на вул. Фурманова № 3/8 (1899 - 1911 pp., співавтори архіт. 3. Журавський, О. Кобелєв).
За проектом і під керівництвом Б. споруджений комплекс залізничних майстерень в Одесі, що включав головний корпус на 100 вагонів і з 18 воротами, флігелів для малярного і ковальського цехів, лісосушарні, тартаки (1883 p.).

БОРТКЕВИЧ Євстафій-Маріам Карлович (1866 - ?) - інженер. В 1884 - 1891 pp. вчився в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і отримав відповідне звання з правом на чин X класу.
Після закінчення навчання був направлений для будівництва Лозово-Севастопольської залізниці.

БОТАНІ Домінік - архітектор. Представник класицизму. Проектував для України наприкінці XVIII ст.
Під його керівництвом на замовлення гр. Браницьких в 1793 - 1797 pp. створювався величезний парк "Олександрія" в Білій Церкві (садівник А. Станге), композиційним центром якого був Дідинець, де знаходились палац, танцювальний павільйон і флігелі.
Ландшафт парку збагачували колонада "Луна" (ймовірно, автор проекту І. Старов), павільйони "Ротонда" і "Руїни", Колона Смутку, Китайський і Арковий місточки.

БОУБЛІК Карл - архітектор, чеського походження. Працював у Львові в 1890 - 1914 pp., дотримуючись стильових форм неоренесансу, необароко, а також модерну і модернізованих історичних стилів.
Збудував:
Житловий будинок / "Дім Шопена" на вул. Сикстуській / тепер П. Дорошенка № 11 (1898 р.),
Житловий будинок на вул. Личаківській № 16 (1899 p.),
Кам'яниця "Під павою" на вул. Набеляка / тепер Котляревського № 22 (1898 p.),
Кам'яниця "Під павою" на вул. Набеляка / тепер Котляревського № 24 (1898 p.),
Житловий будинок на вул. Парковій № 4 (1898 - 1899 pp.),
Житловий будинок на вул. Парковій № 6 (1898 - 1899 pp.),
Житловий будинок на вул. Парковій № 8 (1898 - 1899 pp.),
Житловий будинок на вул. Парковій № 10 (1898 - 1899 pp.),
Прибутковий будинок на вул. Рутковича № 10 (кін. XIX ст.),
Прибутковий будинок на вул. Рутковича № 12 (кін. XIX ст.),
Житловий будинок з кав'ярнею "Американська" на вул. Січових Стрільців № 11 (1900- 1901 pp.),
Житловий будинок на пл. Соборній № 2, (кін. XIX ст., 1901 p., співавтор Ю. Шнендаль),
Житловий будинок на пл. Соборній № 2-а (кін. XIX ст., 1901 p., співавтор Ю. Шнендаль),
Житловаї кам'яниця на пл. Соборній № І (1902 p., з аптекою "Під Угорською короною" на першому поверсі - 1902 p., архіт. Б. Ковач),
Житлова кам'яниця на пл. Галицькій № 7 (1902 p.),
Прибутковий будинок Й. Шпрехера на вул. Янівській / тепер Т. Шевченка № 2 (1909 p.),
Прибутковий будинок Й. Шпрехера на вул. Янівській / тепер Т. Шевченка № 4 (1909 р.),
Житловий будинок на вул. Грабовського № 6 (1911 p.).
Був актором-аматором, керував у Львові товариством "Чеська бесіда".

БОУФАЛ Микола (1826 - ?) - архітектор. Освіту отримав в 1842 - 1849 pp. у Петербурзькому Будівельному училищі і здобув чин колезького регістратора.
В середині XIX ст. працював архітекторським помічником Київської губернської будівельної і шляхової комісії.

БОФФО Франц Карлович (1796 - 1867) - архітектор. Родом з о. Сардинії. Навчався у Туринському університеті. До Одеси прибув 1818 р. і почав проектувати будинки та крамниці для приватних осіб. З 1819 р. працював у Будівельному комітеті архітекторським помічником, в 1822 - 1839 pp. - на посаді архітектора 1-ї частини міста, в 1834 - 1860 pp. - архітектора Рішельєвського ліцею, в 1837 - 1857 pp. - архітектора при канцелярії Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора.
Приймав участь в архітектурних конкурсах на проекти найважливіших споруд.
Плідне працював чотири десятиріччя. В перші два (20 - 30-і роки) був одним з провідних майстрів стилю ампір і лише деякі твори позначені романтичними тенденціями. В 40 - 50-і роки наочно виявились принципи стилізаторства (застосування ренесансних і готичних форм), і лише деякі споруди зберігали ампірні риси.
Брав участь у створенні витриманих в стилі ампір ансамблів центральної частини Одеси, керував забудовою Приморського бульвару і завершив його композицію, спорудивши
Палаци й житлові будинки на червоній лінії [див. нижче],
Гігантські сходи до набережної (1837 - 1841 pp., проект переміг на конкурсі серед місцевих зодчих 1835 р., у будівництві брали участь інженери Д. Уптон, Г. Морозов, гідротехнік Б. Фан-дер-Фліс),
Будівлі на середній Напівкруглій площі [див. нижче],
Встановив пам'ятник А.-Е. Рішельє /змінив місце і підняв п'єдестал на східчастий стилобат (1828 р., ск. І. Мартос, архіт. А. Мельников).
За численними проектами Б. формувалась ансамблева забудова багатьох вулиць центральної частини Одеси.
В 1824 - 1829 pp. збудував садибний ансамбль М. Воронцова, що замикав перспективу Приморського бульвару і включав в себе:
Палац і так званий Орловський флігель (1828 p., флігель не зберігся),
Стайні (1826 - 1828 pp.),
Кухонний корпус (1826 - 1829 pp.),
Колонаду бельведеру (1826 p.),
Павільйон, який знаходився під садом на вул. Приморській між підпірними стінами (не зберігся).
Спроектував пам'ятник генерал-губернатору кн. М. С. Воронцову на Соборній площі (1863 p., скульптор Ф. Бруггер).
Автор багатьох громадських споруд, серед них:
Міський театр (реконструкція 1820 p.),
Тюремний замок (1821 - 1824 pp.),
Лютеранська церква св. Петра і Павла в торці вул. Дворянської, вздовж Ямської (1824 - 1828 pp., пізніше перебудована архіт. Г. Шеврембрандтом),
Будинок градоначальника на розі вулиць Рішельєвської і Ланжеронівської (1826 - 1828 pp., не зберігся, проект фасаду приписується А. Мельникову),
Присутствені місця на Напівкруглій площі Приморського бульвару (1827 - 1830 pp., проект фасаду А. Мельникова),
Будинок Завадовського / пізніше Петербурзький готель на Напівкруглій площі Приморського бульвару (1830 p.),
Стара біржа на фланзі Приморського бульвару (1829 - 1834 pp.),
Інститут шляхетних дівчат з огорожею, брамою і великим садом за колишньою межею порто-франко (1829 - 1833 pp.),
Поліцейський будинок зі службами на розі вулиць Преображенської і Поліцейської (1830 р.),
Єврейське училище на вул. Поштовій (1835 р., не збереглось),
Училище лютеранської громади біля церкви Петра і Павла (1841 p.),
Рішельєвська гімназія на розі вулиць Садової № 1-а й Торгової (1843 p.).
Споруджував дзвіницю Спасо-Преображенського собору (1827 - 1831 pp., проект Ф. Шестакова і Дж. Фраполлі).
Проектував крамниці з галереями на чільних фасадах:
Попова на пл. Херсонській (1818 p.),
Бутилкіної в Овсяному ряді (1824 p.),
на вул. Новорибній (1825 p.),
на просп. Олександрівському (1834 p.),
на Старому базарі (1833 p.),
Горецького на Старому базарі (1848 p.),
Теребенікова на Грецькій пл. (1844 p.),
та крамниці без галерей:
Ігнатова у Вівсяному ряді (1826 p.),
Шиманіна в Старому Кузнецькому ряді (1827 p.),
Милованової на розі вул. Поліцейської № 32,
Красного провулка і пл. Грецької (1837 p., надбудовано 1951 за проектом С. Жабокрицького ),
Попових (1833 р.) тощо.
До числа пам'яток архітектури віднесено будинок з крамницями Жебрака на розі вул. Єврейської № 47, пр. Олександрівського № 13 і провулка Шухевича № 6 (30-і роки).
Серед нездійснених проектів - церква Воскресіння Христова, яка передбачалась, можливо, посеред Грецького базару (1836 p.).
Величезний доробок Б. в галузі житлового будівництва, зодчим були виконані і реалізовані десятки проектів, в тому числі:
Палац Шидловського на Приморському бульварі № 9 (1830р.),
Палац кн. Лопухина на Приморському бульварі № 11 з альтанкою на схилах (1835 p., перебудований архіт. Ю. Дмитренком в "Лондонський" готель),
Палац Майюрова на Приморському бульварі № 13 (30-і роки),
Палац Фука на Приморському бульварі № 15 (перебудований для іншого власника архіт. Ф. Моранді),
Палац Сікарда на вул. Садовій (1843 p.),
Палац Лехнера біля Херсонської застави.
Для міських околиць спроектував десятки особняків з трьома або п'ятьма вікнами на чільному фасаді, серед яких найцікавішими є житлові будинки Луговського (1831 p.), Воїнова (1832 p.), Віларі (1834 p.), Пенкіна (1836 р.) на Молдаванці.
Переважно Б. працював над забудовою центральних кварталів 2- та 3-поверховими багатоквартирними будинками і особняками (деякі з них або їх частини спочатку споруджувались як магазейни для зберігання зерна).
За його проектами будувались:
Житловий будинок Лучича (1827 p.),
Житловий будинок Россолімо на Військовому форштадті (1828 p.),
Житловий будинок Фраполлі на вул. Дерібасівській № 13 (1828 p., зберігся частково),
Житловий будинок з магазейном Маразлі на вул. Московській (1828 p.),
Житловий Фундуклея на вул. Торговій № 17 (поч. 20-х років, перебудований Д. Мазировим),
Особник Фундуклея на вул. Приморській (1830 p.),
Житловий будинок Копша на вул. Канатній (1830 p.),
Житловий будинок Кушнєрьова на розі вулиць Поштової і Польської (1832 p.),
Багатоквартирний будинок Фери і Савина на вул. Польській № 19 (1832 p.),
Житловий будинок Ржевуської на вул. Грецькій № 23 (1832 p.),
Житловий будинок Тальянського на розі вулиць Італійської /пізніше Пушкінської № 11 і Грецької № 11 (1834 p.),
Житловий будинок Єлізарова на вул. Преображенській (1834 p.),
Житловий будинок Магуліна (1834 p.),
Житловий будинок Іспара на вул. Успенській (1835 p.),
Житловий будинок Ремера на вул. Грецькій № 14 між Італійською і Польською (1835 р.),
Житловий будинок Филіпаккі на вул. Грецькій № 35 (1835 p.),
Житловий будинок Ягницького на розі вулиць Дерібасівської та Італійської / пізніше ІІушікінській № 6 (1835 p.),
Житловий будинок Маразлі на розі вулиць Ланжеронівської та Італійської / пізніше Пушкінській № 2 (1835 p.),
Житловий будинок Ейпарда на вул. Рішельєвській (1835 p.),
Житловий будинок Портнової у VIII кварталі 1-ї частини міста (1835 p.),
Житловий будинок Булеакова (1835 p.),
Житловий будинок Маймакулова (1835 p.),
Житловий будинок Фендермайера (1835 p.),
Будинок Бражинського на вул. Херсонській / тепер Пастера № 1 (1835 p.),
Житловий будинок на розі вулиць Херсонської / тепер Пастера № 11, Ольгіїївської і провулка Софіївського / тепер Ляпунова (1835 p.),
Житловий будинок Васькової на вул. Рішельєвській (1836 p.),
Житловий будинок Ягницького на вул. Преображенській (1836 p.),
Житловий будинок Жерболіні на розі Ланжеронівського узвозу № 1 і Польського № 6 (1841 p.),
Житловий будинок Трушевського на розі вулиць Троїцької № 30 і Рішельєвської (1841 p.),
Житловий будинок Ількевича на пл. Митній (1842 p.),
Власний багатоквартирний будинок на провулку Театральному № 8 (1844 p.),
Житловий будинок Дмитрієва на вул. Рішельєвській № 38 (1845 p.),
Житловий будинок Гіорорта на вул. Канатній (1845 p.),
Власний магазейн для зберігання зерна на вул. Ольгіївській № 2 (1846 p.),
Власний зерновий магазейн на Безіменній площі / тепер Валіховському провулку (1846 p.),
Магазейт Стифеля на Безіменній площі (1846 р.),
Житловий будинок Скибра на провулку Красному (1846 p.),
Житловий будинок Збішевської на вул. Преображенській (1847 р.)
Житловий будинок Ветхра в LXIV кварталі міста (1849 p.),
Житловий будинок Страц на вул. Ланжеронівській № 26 (1852 p.),
Магазейн Федорова в Карантинній балці (1852 p.).
Як міський архітектор чимало уваги приділяв питанням благоустрою.
За його проектами в 30-і роки споруджувались кам'яні мости через Водяну балку.
Виконав проект і збудував перший Сабанеев міст над Військовою балкою (1829 - 1831, співавтор інж. Д. Уптон, пізніше був перебудований Дж. Торічеллі).
1828 р. разом із садівником Г. Германом створив бульвар вздовж берега від Військової до Водяної балки, котрий разом з Приморським бульваром сформував панораму Одеси з боку моря.
Спроектував і збудував корпус оранжереї у Ботанічному саду (1823 p.).
В 30-і роки спорудив Ланжеронівську арку. В 40-і роки спроектував парк навколо колишньої фортеці, перетвореної в карантин (на цьому місці пізніше розбили Олександрівський парк).
Приймав участь у подальшій розбудові ансамблю Одеського карантину, спроектував кілька споруд (20 - 40-і роки).
Крім Одеси Б. чимало працював для інших південних міст та сільських садиб.
Є автором споруд Ізмаїльського карантину.
Виконав первісний проект палацово-паркового ансамблю М. Воронцова в Алупці, згідно якому 1828 р. почалось будівництво і в подальшому визначились параметри Столового корпуса.
Спроектував панський будинок в с. Чорномин на Поділлі (20-і роки).
Допрацював проект А. Мельникова і встановив пам'ятник Г. Потьомкіну в Херсоні (1835 р.).
Автор пам'ятника на місці Кагульської битви між росіянами і турками біля сучасного с. Вулканешти (1844 - 1849 pp.).
Приймав участь у громадському житті міста. 1863 р. був обраний гласним до першої міської думи. Один із засновників Одеського товариства красних мистецтв (1865 p.).

БОЧАРОВ Василь Васильович (1861 - ?) - архітектор. Після навчання у Харківському реальному училищі в 1880 - 1885 р. здобув освіту у Петербурзькому Будівельному училищі, де отримав звання цивільного інженера по І розряду. Представник історизму і ретроспективізму.
1887 р. будував казармені корпуси у Рівному.
На початку XX ст. переїхав до Петербургу і працював молодшим архітектором в Головному управлінні пошт і телеграфів.
Для Катеринослава 1903 р. виконав проекти нової поштово-телефафної контори (поштамту) і реконструкції старої пошти. Проекти здійснені 1905 р. О. Міклашевським.
Проектував для Харкова - адміністративний будинок на вул. Гамарника № 11 (1913 p.).

БРАДТМАН Eдyapd Петрович (04.02.1856 - після 1926) - архітектор. Народився у Петербурзі. З 1875 р. вчився в Петербурзькій Академії мистецтв, яку закінчив 1886 p., був відзначений 1-ою срібною медаллю та отримав звання класного художника 3-го ступеня.
Наприкінці 80-х років переїхав до Києва, у 1898 - 1917 і 1919 - 1920 pp. на посаді міського архітектора, контролював забудову Подільської і Плоської частин. Разом з І. Ніколаєвим входив до складу комісії "Про красу міста" (1912 - 1917 pp.).
Був архітектором Київського кредитового товариства, техніком Приказу суцільної опіки. Викладав архітектуру у Художньому училищі (1903 - 1918 pp.).
У творчості Б. простежується розвиток: від неоренесансу і необароко до декоративного і зрілого модерну. Застосовував також форми модернізованого ампіру, українського модерну і неоросійського стильового напрямку.
Ще наприкінці XIX ст. виконав чимало робіт, зокрема:
Надбудова другого поверху будинку М. Хойнацького на вул. Львівській / пізніше Артема
Прибутковий будинок Й. Маршака на вул. Хрещатик № 5 (1899 p.).
Збудував конференц-зал на Всеросійській виставці 1897 р.
Розробив конкурсний проект Музею старожитностей і мистецтва на вул. Олександрівській (1897 p.).
Здійснив основні споруди на місці садиби Мерінга , а саме:
Прибутковий будинок на новоутвореній вул. Миколаївській неподалік від Хрещатика,
Готель "Континенталь" на розі вулиць Хрещатик і Миколаївської № 5 (1895 - 1897 p., співавтор Г. Шлейфер),
Банк по міжнародних контрактах на розі вулиць Хрещатик № 21 і Миколаївської (співавтор Г. Шлейфер),
Театр Соловцова (1898 p., співавтор Г. Шлейфер),
Цирк Крутікова на вул. Миколаївській № 7 (1898 - 1903 pp., не зберігся),
Прибутковий будинок Л. Гінзбурга / 6 поверхів на вул. Миколаївській № 9 (1900 - 1901 pp., співавтор Г. Шлейфер),
Прибутковий будинок / 5 поверхів на вул. Миколаївській № 15 (поч. XX ст., співавтор Г. Шлейфер),
Низка житлових будівель на вул. Мерінгівській.
Значні творчі роботи Б. виконані в перших десятиріччях XX cт. Серед громадських споруд, це -
Прибудова між чоловічим реальним училищем св. Катерини і жіночою гімназією лютеранської громади на вул. Лютеранській № 18-20 (1902 p.),
Міське початкове училище М. Бунге на розі вулиць Липської № 18/5 і П. Орлика (1904 p., архіт. Г. Шлейфер),
Церква св. Серафіма Саровського в Пущі-Водиці на розі вул. Юнкеровій № 42 і 7-ї лінії (1908 - 1910 pp., співавтор інж. А. Тихонов),
Школа / народне училище ім. С. Грушевського в Києві на вул. Фрунзе № 164 (1910 - 1912 pp., співавтор В. Кричевський),
Хірургічна лікарня М. Зайцева на вул. Фрунзе № 63 (1911 p.), Іудейський молитовний будинок при лікарні Зайцева,
Лікарня Євангельської лютеранської громади на вул. Ново-Павлівській № 9 (1913 p., проект Кольмана, будував інж. М. Міхельсон),
Конкурсний проект нового Контрактового будинку (1915 p.). (будував металеву браму на провулку Музичному (поч. XX ст., не збереглася).
За приватними замовленнями мешканців міста спроектував:
Склеп С. Сольського на Лук'янівському кладовищі (1902 p.),
Особняк С Аршавського на вул. Лютеранській № 23 (1907 p.),
Житловий будинок на вул. Б. Хмельницького № 10 (1910 p.),
Особняк на вул. Герцена № 6 (1914 p.),
Дача в Пущі-Водиці на вул. Гамарника № 40-6 (поч. XX ст.),
Дача в Пущі-Водиці на вул. Курортній № 11 (поч. XX ст.),
Ресторан у Пущі-Водиці на вул. Лісній (поч. XX ст.),
Дача в Пущі-Водиці на вул. Юнкеровій № 37 (поч. XX ст.),
Дача в Пущі-Водиці на пул. Юнкеровій № 37-а (поч. XX ст.),
Дача в Пущі-Водиці на вул. Юнкеровій № 47 (поч. XX ст.),
Дача в Пущі-Водиці на вул. Юнкеровій № 69 (поч. XX ст.).
Автор власного особняка на вул. Осієвській № 6 (1913 p.).
Після революції у 1920 - 1926 pp. залишився у Києві, де працював районним архітектором, займав посаду інженера-інспектора Львівської контори.

БРАІЛОВСЬКИЙ Леонід Михайлович (1867 - поч. XX cm.) - архітектор, живописець. 1886 р. поступив, 1890 р. закінчив курс наук в Петербурзькій Академії мистецтв, 1893 р. за проект готелю для тих, хто приїздить у столицю, відзначений 2-ю золотою медаллю, а 1894 р. отримав звання класного художника 1-го ступеня, три роки удосконалювався в Римі й Парижі.
Працював у формах неоренесансу і зрілого модерну.
Приймав участь у конкурсі на проект театру в Катеринославі (1900 p., співавтор І. Жолтовський, 3-а премія).
Проектував вілли і прибуткові будинки в Криму, за його проектом було виконано:
Надгробок композитора В. Калинникова (1901 р., ск. С. Меркуров),
Вілла художника на Південному березі (1906 p.).

БРАНДТНЕР М. К. - землемір. Працював у Харкові наприкінці XIX ст.
У 80-х і початку 90-х років намагався виконати план перспективного розвитку розпланування міста, але топографічна зйомка Сосніна і Мандрикіна виявилась неточною.
Прийняв участь у розробці нового генерального плану міста (1895 - 1897 pp., співавтори Б. Михаловсышй, Г. Стрижевський, Ф. Шустер, М. Шевцов, А. Кондратовський).

БРАУНЗЕЙС Йосиф (29.11.1837 - 1914) - архітектор. В 1864 - 1869 pp. працював у Бережанах, потім у Кракові, а з 1872 р. у Львові в будівельному департаменті. 1895 р. закінчив архітектурний факультет Львівської політехнічної школи.
Використовував стильові форми неоренесансу, необароко, неоготики, неороманіки і модерну.
Спроектував і збудував у Львові:
Капітул собору св. Юра (1864 - 1866 pp.),
Дзвіницю Домініканського собору на пл. Музейній (1865 p.),
Дзвіницю на північному заході ансамблю собору Св. Юра (1866 p., почав 1828 р. Й. Землер),
Мінералого-хімічний факультет університету на вул. Кирила і Мефодія №№ 6 (1892 p., проект Різорі, добудував 1911 р. Г. Пежанський),
Учбовий корпус університету на вул. Кирила і Мефодія № 8 (1892 р. проект Різорі, добудував 1911 р. Г. Пежанський).
Три корпуси клінік на вул. Пекарській № 52 (1890 - 1894 p.),
Гінекологічне відділення медичного інституту на вул. Піарів / тепер Некрасова № 4 (1895 р.),
Власна вілла на вул. Коновальця № 16 (1902 p., перебудова 1923 p.).
Автор проекту карного будинку у Станіславові (1885 p.).

БРЕЗАНІ М. - архітектор. Працював у Львові в першій половині XIX ст. Застосовуючи форми ампіру, збудував:
Кам'яниця на розі пр. Свободи № 14, вул. П. Беринди і пл. Івана Підкови (1829 p., перебудована 1880 p.),
Будівлю гауптвахти на пл. Івана Підкови (1829 p.).

БРЕЙЕР - архітектор. Працював на Правобережній Україні її першій третині XIX ст.
Представник стилю ампір. Виконував у Кременці обміри ЖИТЛОВИХ і культових споруд, то належали єзуїтам, для розмішення гімназії (1805 p.).

ПРОДНИЦЬКИЙ Альберт Вікентійович (1830 - ?) - архітектор. В 1845-1852 pp. вчився в Будівельному училищі в Петербурзі й отримав звання цивільного інженера і чином колезького регістратора. Потім працював у Катеринославській будівельній і шляхової комісії, з кінця 60-х років на посаді губернського інженера.
Вживав форми неоренесансу і середньовічного зодчества.
На початку 70-х років збудував костел в Катеринославі (проект архіт. П. Меркулона 1869 p.).
Автор низки споруд за приватними замовленнями.

БРОДНИЦЬКИЙ Леонід Альбертович (1864 - ?) - архітектор. Син А. Бродницмсого. Початкову освіту здобув у катеринославському реальному училищі, в 1881 - 1886 рр. навчався в Інституті цивільних інженерів у Петербурзі, де отримав відповідне німини по 1 розряду.
Працював техніком в Катеринославській земській управі.
Приймав участь у забудові міста житловими будинками.

БРОХВІЧ-ЛЕВИНСЬКИЙ 3. М. - див. ЛЕВИНСЬКИЙ Збігнєв Марцелович

БРУГГЕР Фрідріх (1815 - 09.04.1870) - німецький скульптор. Освіту отримав її Мюнхенській художній академії, в 1841 - 1844 pp. вчився в Італії. Працював v Мюнхені в середині XIX ст., де прикрасив Тріумфальні ворота, зробив статуї на фасаді пінакотеки. Автор пам'ятника історику І. Мюллеру в Касселі і низки станкових творів. Серед його робіт в Україні:
Пам'ятник М. С. Воронцову в Одесі на Соборній площі (1863 p., архіт. Ф. Боффо).

БРУНЕК К І. - архітектор. Працював на зламі XIX - XX ст. Збудував у Львові у формах т. зв. цегляного стилю у дусі романського зодчества:
Пожежну частину на вул. Підвальній № 6 (1901 p., ск. П. Війтович).

БРУНІ Олександр Костянтинович (1825 - ?) - російський архітектор, внук відомого живописця Ф. А. Бруні. 1844 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв і за проект школи для бідних дітей отримав звання некласного художника, 1851 р. покопав програму "Проект музею для живопису і скульптури" і здобув звання академіка архітектури. Представник історизму.
Проектував для України в 2-й половині XIX ст.
Склав ескізний проект і погодився контролювати спорудження пам'ятника Олександру II в Одесі (1891 p.).
Приймав участь у низці архітектурних конкурсів.

БРУНС Володимир Генріхович - архітектор. Закінчив Будівельне училище в Петербурзі й отримав звання цивільного інженера.
Працював в Одесі, з 1894 р. - понадштатний технік при міській Управі. Займався приватною проектною і будівельною практикою, за його проектами у дусі неоренесансу виконані наступні роботи :
Будинок Чижевича на Військовому узвозі (1875 p.),
Перебудова інтер'єрів магазейну Боффо на вул. Ольгіївській № 2 для лікувального закладу.
З 1890 р. був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного това риства.

БРУСНИЦЬКИЙ І. К. - архітектор. Працював на Півдні України наприкінці XIX ст., використовував форми неоренесансу і необароко.
Спроектував і збудував Олександрівське реальне училище в Кременчуку (1878 p.).
Автор Міського театру в Миколаєві на розі Соборної площі і вул. Адміральської (1881 р.) та інших будівель.

БРЮЛЛОВ Олександр Павлович (29.11.1798 - 09.01.1877) - російський архітектор, аквареліст, педагог. Народився у Петербурзі, син академіка, брат живописця Карла Брюллова. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв в 1810 -f831 р. - академік, з 1832 р. - професор архітектури, з 1854 - заслужений професор. В 1831 - 1871 pp. викладав в Петербурзькій Академії мистецтв. Член Міланської і Паризької Академій мистецтв.
У своїй творчості розробляв стильові напрямки неогрек, неоренесанс, неороманіка та інші.
У Петербурзі збудував Штаб гвардійського корпусу на Палацовій площі, Михайлівський театр, Лютеранську церкву св. Петра і Павла на Невському проспекті, Пулковську астрономічну обсерваторію, реконструював інтер'єри Мармурового палацу, відновлював після пожежі Зимовий палац тощо.
Спроектував для Севастополя:
Пам'ятник О. Казарському на Мічманському бульварі (1834 p.),
Будинок для капітанів і флагманів,
Офіцерську бібліотеку.
У Полтаві за його проектом споруджено бронзову стелу на місці відпочинку Петра І після перемоги над шведами (1849 p., виконав худ. Гамбургер).
Автор будинку дворянського зібрання в Чернігові (1859 - 1870 pp., за участю І. Демут-Малиновського, Д. Єфимова, К. Скаржинського).
Приймав участь у конкурсах на проекти:
Київського університету (1834 p.),
Пам'ятника князю Володимиру в Києві (30-і роки),
Храму на полі Полтавської битви (1841 p.).

БУГАНСЬКИЙ Михайло Миколайович (? - після 1859 р.) - інженер. Освіту отримав в Інституті корпуса інженерів шляхів сполучення в Петербурзі.
У 20-і роки XIX ст. приймав участь у будівництві одеського порту, упорядковував Приморський бульвар.
Для керівництва будівництвом Рішельєвського ліцею та інших споруд в 1846 - 1854 pp. був призначений на посаду попечителя Одеського учбового округу.
Приймав участь у громадському житті краю, був членом Ради Інституту шляхетних дівчат, Товариства сільського господарства Південної Росії, Одеського товариства історії та старожитностей.

БУДОВСЬКИЙ І. - майстер-тесля. Працював на зламі XIX - XX ст. Дотримувався традицій чернігівської школи народного зодчества.
Збудував дерев'яну церкву Успення Пресвятої Богородиці в с. Сильченкове Талалаївського району Чернігівської області (кін. XIX - поч. XX ст.).

БУЙНОВ Дмитро Дмитрович (06.08.1859 - ?) - інженер. Освіту отримав в 1878 -1884 pp. у Петербурзькому Будівельному училищі і отримав звання цивільного інженера по І розряду.
До 1886 р. працював інженером будівельного відділення Волинського губернського правління.
Спроектував п'ять мостів через pp. Вілію і Горинь в Острозі.

фон БУКСГЕВДЕН Г. - військовий інженер. Працював на Слобожанщині наприкінці XVIII ст. Дотримуючись стильових принципів класицизму, приймав участь у містобудівних роботах.
Виконав генеральні плани міст Харківського намісництва (1782 - 1786 pp., співавтор землемір С. Назвитин, участь архіт. П. Ярославського):
Харкова,
Ахтирки,
Богодухова,
Білопілля,
Палок,
Вовчанська,
Золочева,
Ізюму,
Краснокутська,
Куп'янська,
Пебедина,
Миропілля,
Педригайлова,
Сум,
Хотмижська,
Чугуєва.
Вони були затверджені 20 квітня 1786 р. Катериною II і значною мірою здійснені.

БУЛАЦЕЛЬ Федір Федорович - архітектор. Працював наприкінці XIX - початку XX ст. у Катеринославській губернії, а в 1900-і й до 1915 р. обіймав посаду губернського архітектора.
Застосовував форми модерну та модернізовані варіації неоренесансу і неоампіру.
Розробив генеральний план Луганська (1896 p.).
У Катеринославі за проектами Б. збудовані:
Зимовий театр на Катерининському пр. № 97 (1906 - 1907 pp.),
Комерційний клуб (1911 p.),
Театр Англійського клубу на вул. Проточній /пізніше Клубній, Леніна № 5 (1913 p., співавтор О. Петровецький) та інші споруди.
Приймав участь у житловій забудові міста.

БУЛГАНСЬКИЙ Петро Олександрович - архітектор. В 1779 - 1788 pp. на правах пенсіонера Кабінету її Імператорської Величності здобув освіту в Академії мистецтв в Петербурзі й отримав атестат 1-го ступеня.
Наприкінці XVIII ст. працював у Кременчуку в архітектурній команді над проектами забудови південних міст України.

БУНЦЕЛЬМАН Д. П. - архітектор. Працював у Херсоні на початку XX ст., обіймав посаду міського архітектора.
Використовуючи форми модернізованого ампіру та інших історичних стилів, збудував низку споруд, серед них:
Прибутковий будинок на вул. Соборній / пізніше Леніна № 5 (1915 p.).

БУРГ С. П. - архітектор. Працював на початку XX ст. у модернізованих формах ампіру та інших історичних стилів. Спроектував у Севастополі:
Прибутковий будинок Ріхтера на узвозі Суворова (1912 р., за участю архіт. В. Субботіна).

БУРПНЬОН С. - архітектор, художник. Представник ампіру. Був запрошений кн. Любомирським з Англії на Волинь, де працював в останні роки XVIII та першій половині XIX ст.
1798 р. виконав генеральний план містечка Рівного.
В 1815 - 1817 pp. перебудував в дусі ампіру палац кн. Любомирських. Там же у співавторстві з Д. Міклером сформував ландшафтний парк, де збудував оранжерею, пташню та інші споруди.
Разом з архіт. Ф. Мєховичем розробив проект будинку гімназії на вул. Сенаторській (споруджена 1839 p.).
Низка акварелей Б. зображає ансамблі і комплекси, наприклад, Почаївську лавру.

БУРЖУА Клод - архітектор. Родом з Франції. В 1774 - 1782 pp. викладав в Академії мистецтв у Петербурзі, 1777 р. за архітектурні кресленики інвалідного шпиталю отримав звання академіка архітектури.
За розпорядженням Г. Потьомкіна з 1784 р. працював у Херсоні під керівництвом інж. М. Корсакова над проектами громадських і фортифікаційних споруд, вирішених в дусі класицизму.

БУРШТИН М. - архітектор. Працював на початку XX ст. у стильових формах модернізованої класики. Серед виконаних робіт у Львові: Житловий будинок на розі вулиць Фредра № 2 і С. Баторія / тепер Кн. Романа (1912 p., співавтор Т. Врубель).

БУРШНІОН С. - див. БУРПНЬОН С.

БУТАКОВ - інженер. Працював в середині XIX ст. в Херсоні.
Виконав кресленики частини міста з показом богоугодного закладу, мурованої набережної Дніпра.

БУТМІ де КАЦМАНЕ П. - архітектор. Працював у Миколаєві на зламі XIX - XX ст. Використовував форми неоренесансу і необароко.
Згідно його конкурсному проекту 1901 р. була добудована Міська бібліотека (споруджена 1894 р. архіт. Е. Штукенбергом).

БУТОВИЧ Михайло Федорович (1844 - ?) - архітектор. 1866 р. закінчив Будівельне училище в Петербурзі й отримав звання архітекторського помічника і чин X класу.
1869 р. призначений молодшим інженером будівельного відділення Херсонського губернського правління, де працював до відставки в 1875 p., після чого займався приватною практикою в Одесі. Вживав засоби неоренесансу.
Спроектував в Одесі:
2-поверховий будинок Севера на Балківській вул. (1873 p.),
2-поверховий будинок Розенблата на Ковальській вул. (1873 p.).

БУЧУК Дмитро (1860 - 1932) будівничий, тесля. Жив у Яворові на Станіславщині, виконував дерев'яні храми в традиціях гуцульської народної школи.
Працював на Гуцульщині, Поділлі, Покутті, де збудував понад 30 церков, дзвіниць, каплиць, що знаходяться в:
Передмісті Заліщиків,
С. Верхнє,
С. Рожнева,
С. Яворів,
С. Ясенів тощо.

де БУШЕРОН Емануель - інженер. Працював у Львові в другій половині XVIII ст. у формах, перехідних від бароко до класицизму.
Керував спорудженням Колегії піарів (1776 p.).
Склав план озеленення біля саду митрополита.

БЮРНО К. І. - військовий інженер. Працював у Севастополі та південних містах України в середині XIX ст. За його проектами, витриманими у сурових ампірних формах, 1834 р. збудовані:
Миколаївська батарея на місці теперішнього Приморського бульвару (не збереглась),
Олександрівська батареї (не збереглись),
Частково кільце бастіонів навколо Південної частини міста (збереглась ділянка оборонної стіни 7-го бастіону).
Перебудовано Північне укріплення (1834 p.).
Костянтинівська батарея (1847 p.),
Займався проектуванням фортифікаційних споруд навколо інших чорноморських міст.
Так, для захисту Одеси з боку моря передбачав спорудити різні за конфігурацією оборонні башти, озброєні гарматами.

БЯЛЛОЗОР М. - архітектор. Працював на початку XX ст. у стилі модерн. Збудував у Києві:
Флігель житлового будинку О. Примака на Воздвиженській № 43 (1913 p.).

К началу страницы
Оглавление  БАБІЙ-БЕТАНКУР  ВАГАПОВ-ВЕССЕЛЛІ