НIКОЛАЄВ Володимир Миколайович (03.03.1847 - 11.11.1911) - архiтектор, педагог.
Народився у Царському Селi у мiщанськiй родинi. Пiсля навчання у Рисувальнiй школi Товариства заохочення мистецтв 1864 р. поступив в Петербурзьку Академiю мистецтв, де вчився у Р.Бернгарда, Д.Грiмма, О.Рєзанова. 1871 р. був вiдзначений 1-ою срiбною медаллю за проект концертної зали, заохочувальною винагородою за розрахунки склепiнь i отримав звання класного художника 3-го ступеня. З 1892 р. - академiк архiтектури.

За пропозицiєю iнж. О.Ф.Термена 1872 р. виконав проект пивоварного заводу i переїхав у Київ для його спорудження. Працював мiським архiтектором в 1873-1887 рр., одночасно i у подальшому в 1875-1898 рр. - єпархiальним архiтектором, в 1893-1899 рр. - архiтектором Києво-Печерської лаври.
Вiдзначався надзвичайною творчою активнiстю i застосуванням найрiзноманiтнiших стильових форм (неоренесанс, необароко, неорококо, неоготика, неороманiка, т.зв. цегляний стиль, неоросiйський, неовiзантiйський i неомусульманський стильовi напрямки тощо).

За службовими обов"язками i приватними замовленнями Н. проектував i будував:

Мурованi корпуси Олександрiвської мiської лiкарнi на вул. Шовковичнiй № 39 (1873-1874 рр., не збереглися),

Перебудова будинку Г.Ейсмана для реального училища на вул. Великiй Житомирськiй 𔫞 (1873р.),
Цирк Бергоньє на вул. Фундуклеївськiй (1875 р., згодом перебудований),

Перебудова колишньої мiської думи для Третьої гiмназiї на Контрактовiй площi (1878 р., доопрацювання проектiв О.Шiле i В.Прохорова),

Купецьке зiбрання з концертною залою на Володимирському узвозi / Олександрiвському майданi (1881-1882 рр.),

Марiїнський дитячий притулок /тепер Iнститут психологiї на вул. Панькiвськiй № 2 (1881-1889 рр.),
Нiчлiжний притулок Федора Терещенка /зараз телефонна станцiя на вул. Нижнiй Вал № 49 (1881 р.),

Друге жiноче училище духовного вiдомства на вул. Десятиннiй № 4-6 (1883-1886 рр., перша черга будiвництва),

Нiчлiжний притулок Миколи Терещенка на вул. Басейнiй № 16 (1884 р., не зберiгся),

Корпуси Єврейської лiкарнi на вул. Багговутiвськiй № 1 (1884-1896 рр.),

Флiгель колегiї Ґалаґана на вул. Фундуклеївськiй № 9 (1885 р.),

Будинок безкоштовних квартир у садибi Терещенкiв на вул. Нижнiй Вал № 49 (1886 р.), Полiцейська дiльниця i пожежна частина Двiрцевої частини мiста на вул. Олександрiвськiй в Печорську (1887 р., не збереглись),
Київська пароплавна пристань (1887 р., не збереглась),

Комплекс лiкарнi для чорноробiв на Кадетському шосе /тепер вул. Косiора № 28/1 (1892-1893 рр.), що складався з:

Головного корпусу,

Будинку адмiнiстрацiї,

Кухнi,

Дерев"яної каплицi,

Службових будiвель;
Амбулаторiя Київського благодiйного товариства на вул. Великiй Василькiвськiй № 104 (1893 р., не збереглась),

Перший дитячий корпус Єврейської лiкарнi на вул. Багговугiвськiй № 1 (1893-1895 рр.),

Кредитове товариство на вул. Iнститутськiй № 6 (1893 р., не збереглось),

Купецька синагога /зараз "Кiнопанорама" у Хрещатому парку (1898-1899 рр.),

Олександрiвськiй дитячий притулок з домовою церквою св. Олександра Невського на розi вул. Бiлоруської i Якира (1899-1900 рр.),

(Комплекс Дегтерьовської богадiльнi, що включала чотири житлових корпуси, їдальню, церкву, майстернi i дитячий притулок (1900-1904 рр.), Хiрургiчний корпус лiкарнi для чорноробiв на Кадетському шосе /тепер вул. Косiора № 28/1 (1901-1903 рр.).

Розробив проекти п"єдесталiв i встановив пам "ятники: Богдану Хмельницькому на Софiївськiй площi (1885-1888 рр., ск. М. Микешин),

Миколi I напроти унiверситету (1891 - 1896 р., ск. М. Чижов),

М. Глинцi перед Музичним училищем /пiзнiше у Палацовому парку (1904 р.).

Виконав пам"ятний знак на мiсцi смертi генерал-губернатора О. Дрентельна (1889 р.).

Керував спорудженням художньо-iсторичного музею (1897-1900 рр. за проектом П.Бойцова i В. Городецького), нового Мiського театру (1899-1901 рр. за проектом В. Шретера) та iнших будiвель.

Виконав багато праць як єпархiальний архiтектор, а саме: Завершував спорудження Володимирського собору (1876-1896 рр.),

Реставрував собор св. Софiї, Андрiївську церкву, Успенський собор, вiдновив Воскресенську церкву бiля лаври (1884 р.).

У Братському Богоявленському монастирi вiдремонтував будинок Київської академiї, надбудував другий поверх братського корпусу /келiй (1879 р.), прибудував два крила до нового академiчного корпусу (1884-1885 рр.).

Києво-Печерськiй лаврi збудував: Трапезну палату з церквою Антонiя та Феодосiя (1893-1895 рр.),

Водосвятну каплицю (корп. 95, 1896-1897 рр.),

Водосвятний кiворiй на Дальнiх печерах (корп. 96, 1896-97 рр.),
Набиральню (корп. 14, 1897 - 98 рр.),

Келiї на Ближнiх печерах (корп. 43, 1898-99 рр.),

Галерею iз входом до Дальнiх печер (1898 р.),

Келiї на Дальнiх печерах (корпуси 51 i 53, 90-i роки i 1898 р.),

Готель для простих богомольцiв (1898 р.).

Для Флорiвського монастиря збудував:

Корпус келiй № 4 (1895 р.),

Михайлiвську церкву 14-ї лiкарнi (1897-1895 рр.),

Двоярусну дзвiницю Михайлiвської церкви (1901 р.).

У Свято-Троїцькому монастирi розширив Троїцьку (Чонiвську) церкву прибудовою (1892 р.) i збудував перший ярус дзвiницi (проект 1899 р. будiвлi висотою понад 100 м, не здiйснений).

У Китаївськiй пустинi спорудив житловий корпус /3 поверхи на господарському подвiр"ї (1898 р.)

Н. є автором наступних споруд:

Дзвiницi Свято-Введенського монастиря на розi вулиць Рибальської i Московської (1882-1883 рр., вiдновлюється),

Церкви Вшестя на Сiннiй площi (реконструйована 1883-1884 рр., не збереглась),

Вознесенської церкви на Байковому кладовищi (1884-1888 рр.),

Дзвiницi церкви св. Михайла в Олександрiвськiй лiкарнi (1901 р.),

Благовiщенської церкви на Новiй будовi,

Церкви Олександра Невського на вул. Олександрiвськiй у Печорську (1888-1889 рр., не збереглась),

Лук"янiвської каплицi.

За ескiзом великого князя Петра Миколайовича спорудив Миколаївський соборний храм у Покровському чоловiчому монастирi (1896-1906 рр.) i збудував там за власними проектами:

Покровську церкву (1890 р.),

Терапевтичну лiкарню (1896-1897 рр.),

Келiї.

Спроектував церкву у Пущi-Водицi (поч. XX ст., не здiйснена).

Н. виконав багато споруд за приватними замовленнями:

Садибний будинок М. Фроммета на Бiбiковському бульварi № 36 (1873-1874 рр.),

Особняк генерала Ф. Iвенсена /1 поверх на вул. Липськiй № 4 (1873 р., пiзнiше М. Закса i надбудований),

Готель Кане на вул. Хрещатик № 40/1 (1873 р.),

2 дерев"яних будинки на вул. Пушкiнськiй № 41 (1873, 1877 рр., перебудованi),

Пивоварний завод Акцiонерного товариства на вул. Фрунзе № 41 (1873 р.),

Содовий завод на Подолi (1875 р.),

Садибний будинок I. Толлi (проект) на вул. Толстого № 9 (1875 р.),

Особняк на вул. Терещенкiвськiй № 17 (1875 р.),

Готель "Нацiональ" в будинку Мара на розi Хрещатика i Бессарабської площi (1876 р.),

Садибний будинок Р. Штейнгеля на вул. Бульварно-Кудрявськiй № 27 (1877 р. - почав роботи),

Готель Ф. Чарнецького на вул. Володимирськiй № 16 (1879 р.),

Будинок i флiгель барона В. Iкскюль-Гильденбрандта на вул. Фундуклеївськiй № 25 (1880 р.),

Добудова житлового будинку Сєтових на розi вул. Володимирської № 42 i Золотоворотського проїзду (1880-1881 рр.),

Прибутковий будинок суддi I. Мацнєва на вул. Великiй Житомирськiй № 10 (1881 р., пiзнiше надбудовано 2 поверхи),

Будинок А. Подгаєцького на вул. Василькiвськiй № 5 (1881-1882 рр.),

Особняк М. Чаплинської /пiзнiше Ф. А. Терещенка на вул. Терещенкiвськiй № 9 (1877 р., 1882-1884 рр., проект А. Гуна),

Особняк Я. Бернера на Бiбiковському бульварi № 1 (1886 р.),

Власний особняк на вул. Лютеранськiй № 10 (1888 р.),

Прибутковий будинок А. Гольденберга "на розi вулиць Фундуклеївськiй № 33/34 i Франка (1888, 1895, 1899 рр.),

Житловий будинок професора А. Антоновича на вул. Володимирськiй № 43 (1888 р.),

Будинок настоятеля Андрiївської церкви на Андрiївському узвозi № 21 (1891 р.),

Особняк у тилах Володимирського собору на вул. Франка (1892 р.),

Садибний будинок худ. В. Орловського на вул. Гоголiвськiй № 28 (1892-1893 рр.),

Прибутковий будинок Шепинського на вул. Саксаганського № 137/18 (1893 р.),

Житловий будинок К. Сорокiної на розi вулиць Iгорiвської № 9/1 i Братської (1893 р.),

Прибутковий будинок А. Бокадурер на вул. Саксаганського № ЗО (1893-1900 рр.),

Цегельня М. Рiхтера на вул. Фрунзе № 35 (1894-1898 рр.),

Будинок Лiтературно-артистичного товариства на вул. Рогнедiнськiй № 1/13 (1896 р.),

Особняк М. Зайцева на вул. Олександрiвськiй /тепер Грушевського № 20 (1897 р.),

Особняк С. Лiбермана /добудова i фасад на вул. Банковiй № 2 (1898 р.),

Житловий будинок на вул. Львiвськiй № 14 (1898 р.),

2-й казенний винний склад на Демiївцi /тепер пр. 40-рiччя Жовтня № 6 (1899 р., зберiгся частково),

Особняк В. Рубiнштейна на розi вулиць Грушевського № 18 i Шовковичної (1899 р.),

Житловий будинок Д. Колядiна на вул. Великiй Житомирськiй № 38 (1899-1900 рр.),

Прибутковий будинок i 2 флiгелi Л. Кучера на вул. Кузнецькiй № 23 (1899-1900 рр.),

Будинок i флiгель Ф. Альошина на вул. Фундуклеївськiй № 36 (1899-1900 рр.),

Особняк В. Симиренка на вул. Десятиннiй № 9 (90-i роки),

Житловий будинок на вул. Бульварно-Кудрявськiй № 5 (кiн. XIX ст.),

Житловий будинок на вул. Мерiнгiвськiй № 3/1 (кiн. XIX ст.),

Житловий будинок Д. Марголiна на вул. Iгорiвськiй № 7 (кiн. XIX ст.),

Прибутковий будинок на вул. Малiй Василькiвськiй /тепер Еспланаднiй № 12 (1900 р.),

Прибутковий будинок архiт. М. Iконнiкова на вул. Софiївськiй № 14/13 (1900 р.),

Прибутковий будинок О. Здоревської на вул. Софiївськiй № 14/13 (1900 р.),

Прибутковий будинок /4 поверхи i житловий флiгель /3 поверхи в садибi А. Терещенка на вул. Нижнiй Вал № 37 (1900 р.),

Надбудова верхнього поверху в прибутковому будинку на розi вул. Володимирськiй № 18 i провулка Рильського (1900 р.).

Особняк С. Лiбермана на вул. Iнститутськiй № 8 (кiн. XIX - поч. XX ст.),

Флiгель цукрозаводчика Є. Штiльмана /3 поверхи на вул. Лютеранськiй № 12 (1900-1901рр.),

Особняк С. Могилевцева на вул. Пилипа Орлика № 2 (1901 р.),

Особняк барона В. Iкскюль-Гильденбрандта на вул. Шовковичнiй № 17/2 (1901 р.),

Будинок О. Сидорова на вул. Ярославiв Вал № 21/20 (1905-06 рр.).

Проектував:

Житловий будинок на вул. Володимирськiй № 48,

Житловий будинок на вул. Хрещатик № 52.

Працював i за межами Києва - почав споруджувати будинок Полтавського губернського земства.

Приймав участь у громадському життi. Кiлька разiв обирався до мiської думи, був членом її садової i будiвельної комiсiй. 1894 р. очолив архiтектурний вiддiл Київського вiддiлення Росiйського Технiчного товариства. 1895 р. заснував i до 1904 р. очолював Київське лiтературно-артистичне товариство, був директором Київського вiддiлення Росiйського музичного товариства, членом кредитного товариства тощо. 1901 р. створив i був директором мiського художнього училища. Являвся делегатом 2-го й 3-го з"їздiв росiйських зодчих.

Автор пiдручника i публiкацiй у пресi: Корреспонденция из Києва // Зодчий. - 1873. - № 1. - С. 8 - 9; Строительное законоведение / Записки, читаемые в Киевском художественном училище. - К., 1911. - ЗО с.