Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Публикации
* Журналы, газеты, блоги
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
  Публикації
Ольга Друг і Дмитро Малаков
Особняки Києва
 

ПАВЛІВСЬКА, 9

Ця одноповерхова з підвалом кам'яниця, споруджена, ймовірно, на початку 90 pp. XIX ст., належала міщанинові міста Обоянь, а згодом - особистому почесному громадянинові, Василю Яковичу Удовенку.

В архівній справі Київського товариства взаємного кредиту є опис будинку, складений 1892 p., де зазначається, що на першому поверсі було шість кімнат, два передпокої та вісім груб (з них п'ять - обличковані білими кахлями), а в підвалі - одна кімната, кухня, сіни, льох та коридор зі сходами на верхній поверх. Кімнати було оббито шпалерами, на стелях - ліпні розетки, на стінах - карнизи. Майно було оцінено у 16 тис. руб. та застраховано на суму 7720 руб. Зазначимо, що земля тут оцінювалася по 10 руб. за кв. саж.

Коли господар, після тяжкої хвороби помер і був похований на Лук'янівському кладовищі, нерухомість по вул. Павлівській, 9 перейшла у спадок його дружині Надії Юліанівні Удовенко. Крім цього особняка, їм належала також садиба по вул. Тургенєвській (кол. Іванівська), 42 та землі у Радомишльському повіті: 35 десятин та водяний млин при селах Мойсейки та Мінейки та 368 десятин при селах Березівці, Перем'яжках, Дживлі, Клетанівці. На початку 1918 р. Надія Юліанівна з родиною, дванадцять осіб, займала весь будинок, усі сім кімнат з кухнею. Там само мешкав і син господаря - Володимир Васильович Удовенко, відомий вчений-гігієніст, який до Першої світової війни був палатним лікарем безплатної лікарні Цесаревича Миколи для чорноробів (нині - лікарня Охматдит). Його життя складалося досить типово для багатьох представників української інтелігенції, втягнутої у вир тодішніх історичних подій.

За Гетьманату Володимир Удовенко був віце-директором департаменту Міністерства охорони здоров'я, потім став науковим співробітником ВУАН, членом президії медичної секції ВУАН, професором Київського медичного інституту - людиною відомою й шанованою. А 22 листопада 1929 р. був заарештований у сфабрикованій "справі Спілки визволення України" і засуджений 19 квітня 1930 р. у числі перших 45 звинувачених у "контрреволюційній діяльності" на вісім років позбавлення волі з обмеженням у правах терміном на три роки. Покарання він відбував на Соловках, а 25 листопада 1937 р. трійкою УНКВС Ленінградської області засуджений до розстрілу. Вирок виконано 8 грудня 1937 р.

Так склалася доля активної людини, фахівця, автора праць з гігієни поселень, особистості, знищеної в розквіті творчих сил.

На Лук'янівському кладовищі височить підкреслено шляхетних обрисів обеліск з полірованого чорного каменю габро. Він поставлений у центрі прямокутної огорожі під кутом 45° так, що кожна з чотирьох граней звернута до могильного горбка, порослого папороттю. На трьох гранях позначено поховання В. Я. Удовенка (1853-1908), його дружини, Надії Юліанівни (померла 1921 p.), та О. В. Удовенко (померла 1918 p.). Четверта грань символічно, чи за браком можливостей, лишилася вільною, бо могил - чотири.

Будинок по вул. Павлівській, 9 є одним з характерних київських особнячків, споруджених наприкінці XIX ст. Впадає в око досить незвичний фасад - парна кількість віконних осей (вісім), з яких одне було колись дверима з ґанком, закладеним у ході подальшої перебудови. З декору виділяються міжвіконні ліпні вставки, виконані в дусі ренесансних оздоб.

Раніше вуличний фасад був "підпертий" високою відмосткою, згодом розібраною, від чого з'явилися незвичні, виставлені назовні підмурки. Це було зроблено заради розширення завузького хідника, вздовж якого пролягали трамвайні колії.

Тильний фасад виходить на затишне зелене подвір'ячко, колись типове для цієї частини міста.

Особняк по вул. Павлівській, 9.
1993 р.

Особняк по вул. Павлівській, 9 цікавий ще деякими, маловідомими історичними подіями.

Коли 6 листопада 1943 р. радянські війська визволили з-під німецької окупації Київ, саме в цьому особняку оселився член Військової ради Першого Українського фронту та передвоєнний перший секретар ЦК КП(б)У М. С. Хрущов. Будинок було взято під посилену охорону: ліворуч вузький проміжок між торцями сусідніх будинків № 7 і 9 перекрили дерев'яним глухим парканом з квадратним вирізом - "вічком". Такий самий виріз з'явився і у хвіртці дерев'яних воріт, що праворуч вели на подвір'я. Цілодобово з тих "вічок" визирали пильні очі вартових.

Аж однієї ночі наприкінці 1943 р. над Павлівською і прилеглими вулицями розлігся важкий гул лїтака-бомбардувальни-ка, що летів майже над дахами. Дві пари вибухів струсонули повітря, а на ранок стало видно, що перші дві бомби (за свідченням очевидців, невеликої потужності), вибухнувши, зруйнували одноповерховий будиночок № 6 напроти та зірвали сталеві стулки воріт з брами будинку № 8. Друга пара бомб влучила в порожнє місце у Павлівському сквері, перед торцем будинку по вул. Гоголівській, 34. Уважний погляд і сьогодні може помітити сліди від осколків на глухому торці будинку по вул. Гоголівській, 32. Повилітали шибки, але про жертви піхто не говорив. Того ж дня М. Хрущов виїхав з Павлівської, 9 на вул. Герцена, 14 (див.). Аби не випробовувати долі вдруге...

А незабаром в особняку по вул. Павлівській, 9 з'явилися нові господарі: американська місія ЮНРРА. Це була міжнародна організація, створена союзницькими державами у Вашингтоні 1943 р. для допомоги країнам, що потерпіли у війні від гітлерівської агресії. 18 грудня 1945 р. до ЮНРРА приєдналася УРСР. Згодом до Києва прибула місія, очолювана М. Макдафі, яка й розмістилася на Павлівській, 9. Персонал місії у виконанні своїх функцій мав труднощі з боку офіційної радянської влади. Але ж пересічний киянин відчув на собі цю допомогу. Одяг та взуття "second hand", зібраний у США населенням, розподілявся у нас через будинкоуправління - дітям, жінкам, літнім. У квітні 1946 р. Київ відвідав генеральний директор ЮНРРА Ловелл Рукс. До кінця 1946 р. в Україну надійшло допомоги харчами, одягом, ліками та устаткуванням на суму 215 млн. дол. ЮНРРА ліквідувалася 1947 p., і місія залишила особняк по вул. Павлівській, 9.

У подальшому будинок використовувався, як дитячий садок, потім його займали різні установи. Ґанок і вхід з вулиці було замінено на вікно.

К началу страницы
Зміст