Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Публикации
* Журналы, газеты, блоги
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
  Публикації
Ольга Друг і Дмитро Малаков
Особняки Києва
 

ОБСЕРВАТОРНА, 19 (кол. Обсерваторний провулок, 13)

Двоповерховий цегляний будинок, споруджений 1880 р. за проектом архітектора О. Р. Хойнацького на замовлення настоятеля Шулявської церкви священика Порфирія Ієрофієвича Янковського, на архівному кресленні має інший вигляд, ніж у споруді. Семивіконний фасад було оздоблено тягнутим рустом, а розкреповки виділяли центральний псевдоризаліт - з подвійними пілястрами по краях, під трикутним фронтоном з акротеріями а-ля-грек та датою у тимпані: "1880". Вхід мав бути збоку, а не по центру, і, враховуючи багатодітність замовника, передбачалося поквартирне планування. Імовірно, при впорядкуванні вулиці будинок опинився з високо піднятим першим поверхом, і довелося влаштувати стрімкі одномаршові сходи до дверей. На садибі поза будинком розміщувалися велика мурована кухня, каретник зі стайнею, льодовня, кучерська й двірницька (з кухнею).

В особняку ж, з розрахунку на велику родину, було 22 кімнати, 4 ванни, 4 туалети; парадні кімнати прикрашала дім мина й кахляні груби.

Як свідчать архівні документи, 29 листопада 1874 р. священик П. Янковський купив у вдови поручика Олександри Олексіївни Потоцької садибу по Обсерваторному провулку, площею у 1082 кв. саж. (10,5 га), а згодом, у березні 1887 р. - ще 409 кв. саж. - у міста.

У Порфирія Ієрофієвича та Ольги Василівни Янковсь-ких було семеро дітей: три сини і чотири доньки. За духівницею (о. Порфирій помер 21 червня 1903 p. і був похований, на цвинтарі Києво-Шулявської Марії Магдалинівської церкви, нині - неіснуючої, де був першим її настоятелем, частково й творцем) вся нерухомість надходила у пожиттєве володіння дружині (померла 1909 p.), а потім - дітям. Отож, коли вони здійснили роздільний акт, на терені садиби вже стояли, крім особняка, ще два великі прибуткові будинки, які збереглися й нині (Обсерваторна, 17 та 21). Так, будинок № 17 дістався Олені Порфирівні, що була дружиною протоієрея Миколи Клітіна, настоятеля Вознесенської церкви, потім - церкви Образу Богоматері Господньої у Софійському духовному училищі. Будинок № 21 одійшов Капітоліні Порфирівні, дружині протоієрея Климентія Чемени, настоятеля Стрітенської церкви. Там само мешкали і Марія Порфирівна та Дарія Порфирівна - за чоловіком Ящуржинська.

Проект особняка П. I. Янковського.
1880 р.

Власне, батьківський будинок дістався у спадок братам Дмитрові та Миколі.

Д. П. Янковський був до 1910 р. директором Уманської чоловічої гімназії, звідки його "переміщено" до Києва на посаду директора 6-ї гімназії, певно, за належні успіхи в роботі.

Д. П. Янковський

1908 р. Уманська чоловіча гімназія відзначала чвертьвіковий ювілей. До дня ювілейного акту Д. Янковський склав і видав дві брошури: "Уманская мужская гимназия. 1883-1908" та "Памятка г. Умани".

Переїхавши до Києва 1910 р., Д. Янковський переоформи it успадковану батькову садибу на себе, а братові сплатив компенсацію - 12 тис. руб. Певно, маючи матеріальну скруту, Д. Янковський двічі заставляв особняк в Київському земельному банку на 38 років і 4 місяці: 1911 р. на суму 22600 руб. і 1917 р. -29900 руб. Крім основної роботи в 6-й гімназії, він ще очолював педагогічну раду в жіночій гімназії Н. Конопацької (Львівська, 18). У 1919 р. п'ятдесятисемирічний педагог бун розстріляний у київській "ЧК".

Його брат, Костянтин Порфирович Янковський, служи н перед революцією в Київській конторі Державного банку, мешкав по вул. Обсерваторній, 17.

Перед Першою сніговою війною квартиру № 1а, в особняку найняла під каплицю Маріавітська громада, але з опису будинку, складеному 1 березня 1918 p., видно, що "снаряд розбив підвал і все руйнується", а "ксьондзи, що найняли квартиру, з початку війни в полоні, тому не можна винести вівтар будь-куди, а плата від небагатьох парафіян ледве збирається з них у подвійній кількості".

Наявність каплиці маріавітів саме тут, певною мірою можна пояснити намірами цієї релігійної громади, яка з'явилася у Києві 1909 p., спорудити парафіяльний Маріавітський костьол напроти - по вул. Обсерваторній, 8. Цей проект не був здійснений через події Першої світової війни, хоч настоятель ксьондз Чеслав Червіньський у травні 1915 р. звертався до міської управи з проханням (до речі, задоволеним) спорудити на плацу майбутнього костьолу сторожку. Можна припустити, що думка про костьол залишалася у згадці, оскільки в 30-х pp. новий багатоповерховий будинок № 10 поставили з явною орієнтацією фасадом на вільне місце, а напроти, на розі Ново-Павлівської і далі було споруджено гуртожиток і крило майбутнього Польського педагогічного інституту. Але в цей час на заваді стали масові репресії 30-х pp., тож було вже зовсім не до костьолу. А місце й досі вільне...

Зі встановленням радянської влади будинок № 19 було націоналізовано й переплановано на комунальні квартири.

На початку 90-х pp. проведено великий капітальний ремонт з черговим переплануванням і зміненням конструкції зовнішніх сходів, а в особняку розмістилося Посольство Арабської Республіки Єгипет.

Сусідні колишні прибуткові будинки сестер Янковських збереглися теж, і над порталом № 21 ще видно літеру "Я" в ліпному картуші.

Така от історія особняка і його власників.

К началу страницы
Зміст