Главная
Новости сайта
Анатомия профессии
Основные даты
Жилые дома
Общественные здания
Градостроительство
Архитектурные конкурсы
Недостоверные объекты
Карта Киева
Архив
Персоналии
Библиотека об Алешине
* Диссертация
* Публикации
* Журналы, газеты, блоги
* Видеоматериалы
Глоссарий
Книжная полка
Ссылки
Автора!
Гостевая книга
 
Поиск







Copyright © 2000—
Вадим Алешин
  Публикації
Ольга Друг і Дмитро Малаков
Особняки Києва
 

НАГІРНА, 14

Одноповерховий цегляний особнячок, ефектно піднятий над рівнем хідника за рахунок підрізки при плануванні вулиці, усім своїм виглядом немов декларує значущість та непересічність особи власника.

Підвищене розташування будинку вправно підкреслено двосторонніми, ніби палацовими урочистими сходами, що плавно й зручно ведуть до дверей, схованих під металевим навісом ґанку. Симетрія і ритм балясин парадних сходів не суперечать асиметрії фасаду, розчленованого розкреповками відповідно до внутрішньої архітектоніки споруди. Видовжені вікна й прокреслені потрійними модерновими лініями лопатки, підняті високо край даху, посилюють цю підвищеність, піднесеність особняка. Таку ж роль виконує високий портал парадного входу - з великим круглим вікном-люкарною, охопленим підковоподібним лиштуванням, що, у свою чергу, відповідає обрисам металевого, півколом, навісу ґанку. Останній, оторочений мереживом кованого візерунчастого облямування, спирається на такі ж візерунчасті кронштейни. Фасад розроблено у відкритій жовтій цеглі (певно, найближчих звідси Зайцевських цегелень) і декоровано ІІ дусі стилю модерн. Так само стильно виглядає й заповнення віконних отворів: високі фрамуги, поділені натроє та вікна, згруповані теж по три.

Значно простіше оздоблено тильний фасад, звернений до подвір'я-садочка, з фонтаном, колись прикрашеним скульптурою.

В інтер'єрах особняка збереглися симпатичні оздоби стель, кахляні груби, віконні й дверні прибори, фільончасті віконниці.

Вважається, що особняк споруджено близько 1909 р.

Особняк по вул. Нагірній, 14.
1993 р.

Але 1918 р. будинок націоналізовано, і на початку 20-х pp. тут містився дитячий будинок.

У 1956 р. особняк передано родині професора отоларинголога Мирослава Лукича Саноцького - дуже шанованого й популярного свого часу лікаря. Передано на правах приватної власності.

К началу страницы
Зміст